РЕЗОЛЮЦІЯ КРУГЛОГО СТОЛУ

 «Незрячі в Україні: їх становище та реальні потреби в українських реаліях»

(11.11.2016, м. Київ, Національне агентство «Укрінформ»)

Учасники круглого столу, що відбувся у приміщенні Національного агентства «Укрінформ» (м. Київ) 11 листопада 2016 року за участю представників громадськості та органів виконавчої влади, окремих фахівців з обмеженими інвалідністю фізичними можливостями, деяких засобів масової інформації, за результатами обговорення нижчезазначених тем дійшли згоди щодо наступних висновків та пропозицій.

      З метою подолання ситуації, що склалася, учасники круглого столу звертаються до органів влади:

1. До Президента України - з проханням важелями, доступними найвищій посадовій особі України, переконати Кабінет Міністрів України,  Міністерство соціальної політики України, інші органи влади України в тому, що соціальна політика – це стратегічний напрямок, фактор стабільності та розвитку суспільства, і відповідальні органи влади зобов`язані в найкоротший термін разом з громадськими організаціями інвалідів розробити ефективну й дієву законодавчу модель соціальної політики в Україні стосовно як осіб з інвалідністю в цілому, так і інвалідів зору зокрема.
2. До Президента України, Верховної Ради України, органів центральної та місцевої виконавчої влади - з вимогою гарантувати як в законодавчій, так і в виконавчій площині,  незрячим і слабозорим громадянам України реальний захист їх прав і свобод, в тому числі – рівні права з фізично здоровими співгромадянами, відповідно до міжнародних норм і стандартів.
3. До Президента України, Верховної Ради України, голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти України - з наполегливою вимогою щодо внесення змін до ЗУ «Про освіту» в редакції, підготовленій фахівцями ГО ВГО ВППІ спільно з командою експертів, що складається з окремої глави закону – розділу- з 25 глав, який закладає механізми для подолання проблем інвалідів різних нозологій, в тому числі – інвалідів зору, як до ЗУ «Про освіту» безпосередньо, так і до всієї мережі профільних законів, що охоплюють освітню галузь в Україні.
4. До Міністерства соціальної політики України – з пропозицією щодо напрацювання законодавчої можливості забезпечення останніх засобами компенсації обмежень фізичних можливостей, зумовлених інвалідністю певної нозології (відповідні сучасні технічні засоби, комп’ютерна та оргтехніка,  програмне забезпечення для незрячих тощо) та оптимізації умов їх реалізації забезпеченням інструментами вирівнювання (збалансування) витрат на робоче місце відповідно до кваліфікації та виду діяльності (асистентска допомога з відповідним зменшенням фінансових зобов’язань перед державою та пільгове кредитування для придбання засобів компенсації обмежень фізичних можливостей).
5. До Міністерства соціальної політики України – з пропозицією переглянути існуючий підхід до реабілітації як єдиного комплексу реабілітаційних заходів до усіх осіб з інвалідністю, у тому числі й до тих, котрі здійсненням законом дозволеної діяльності на загальних засадах ведуть активний суспільно корисний спосіб життя, оскільки останнім  заходи формування, відновлення і повернення здатності самостійно здійснювати життєдіяльність як повсякденну, звичайну для кожної особи щоденну діяльність, уже не потрібні за своєю неповнотою задоволення їхніх розширених потреб та не актуальні для них в силу своєї неефективності. Застосування до цих осіб реабілітаційних заходів їм не забезпечить рівних умов і можливостей здійснення діяльності, яку вони  обрали і провадять способами та у межах, звичайних для кожної людини, яка здійснює аналогічну діяльність та є конкурентом на певному ринку суспільно-економічної системи держави, в якій здійснюється однакова діяльність неінвалідизованою та інвалідизованою особами в однакових умовах конкуренції.
6. До Міністерства соціальної політики України – з пропозицією щодо внесення необхідних змін до законодавчих і підзаконних актів, які гарантують облаштування  діючих робочих місць для осіб з інвалідністю, в тому числі – інвалідів відповідно до індивідуальної програми реабілітації для конкретного фахівця за принципом «техніка йде за людиною». Мова йде про те, що техніка надається людині і якщо науково-педагогічний працівник, керівник організації, робітник інтелектуальної діяльності з інвалідністю змінить місце роботи, то  техніка і обладнання, надані для облаштування його робочого місця, повинні бути передані до  актуального місця його працевлаштування.
7. До Міністерства соціальної політики України – з пропозицією ініціювати процес розробки українського синтезу мови, розробити кошторис витрат, необхідних для цього процесу та внести його до державного бюджету 2017 р з метою поширення та збереження державної мови України в середовищі інвалідів зору, виховання культури спілкування українською мовою та патріотичного виховання, а також можливості користуватися державною мовою в науковій, професійній побутовій діяльності.
8. До Міністерства соціальної політики України та Державної інспекції України з питань праці – з пропозицією законодавчо забезпечити інвалідів зору 1 групи, які працюють науковими та науково-педагогічними працівниками у вищому навчальному закладі всіх форм власності, а також є представниками інших гуманітарних професій  (перекладачами, істориками, юристами, діячами культури і мистецтв тощо, керівниками або працівниками керівної ланки громадських організацій інвалідів) ставкою асистента незрячого наукового та науково-педагогічного працівника, з розрахунку одна ставка асистента на одного наукового або науково-педагогічного працівника. Асистент незрячого наукового або науково-педагогічного працівника ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації всіх форм власності є педагогічним працівником і на нього розповсюджуються всі права, обов’язки та пільги передбачені Законодавством України.  
9. До Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України – з пропозицією розробити спільно з ВГО «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів», за участі зацікавлених громадських організацій  інвалідів всіх рівнів спеціальні цільові програми з підготовки, перепідготовки, працевлаштування і комплексного супроводу інвалідів всіх нозологій для вирішення в Україні проблем, пов`язаних з трудовою реабілітацією інвалідів. Такі програми, напрацьовані ВГО ВППІ і практично  апробовані в м. Києві та частково в інших містах України спільно і за фінансування з бюджетних коштів через Державну службу зайнятості, необхідно реалізовувати по території України. 
10. До Міністерства інфраструктури України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України – з вимогою забезпечити дотримання норм чинного законодавства України (ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», стаття 38-1)  щодо  пільгового перевезення інвалідів зору всіма видами громадського транспорту. Особливу увагу просимо звернути на пільгове перевезення автобусним транспортом приміського  сполучення. Просимо Вас забезпечити контроль з боку виконавчих органів влади всіх рівнів щодо пільгового перевезення, так і в першу чергу – на місцевому рівні, як  за виконанням норм чинного законодавства так і за дотриманням перевізниками та місцевими органами виконавчої влади ліцензійних вимог щодо надання таких послуг взагалі.

До Міністерства інфраструктури України – з проханням щодо поновлення 50% знижки на проїзд міжміським транспортом для інвалідів зору 1 групи та їх супроводжуючих протягом всього календарного року. До 1999 року інваліди 1 групи та їх супроводжуючи мали право на пільговий проїзд в розмірі 50% від вартості проїзду протягом календарного року, але, починаючи з 1999 року, згідно  розпорядження тодішнього прем`єр-міністра України В. Пустовойтенка, було введено сезонні пільги на проїзд, і нині особи з інвалідністю (це не стосується інвалідів війни) мають право на пільгову оплату  проїзду лише з 01 жовтня по 15 травня. Таким чином, враховуючи постійне підвищення вартості проїзду, будь-які поїздки стали непосильним навантаженням на їх бюджет, фактично, позбавивши інвалідів права на відпочинок та оздоровлення в весняно-літній період.

11. До Міністерства соціальної політики України – з вимогою гарантувати особам з інвалідністю, в тому числі – інвалідів зору, пенсійне забезпечення на рівні не меншому, аніж офіційно затверджений прожитковий мінімум, а інвалідам 1 групи,  які потребують витрат, пов`язаних з лікуванням та особливим доглядом, на рівні не меншому, аніж 2 прожиткових мінімумів.
12. До Міністерства соціальної політики України – з проханням забезпечити безперешкодне надання субсидій сім`ям, до складу яких входять особи з інвалідністю 1 та 2 групи, автоматично (без подачі відповідних паперів), особливо – особам з захворюваннями зору та опорно-рухового апарату. В силу  того, що процедура подання документів на субсидію досі є складною, люди, що найбільше потребують такої субсидії,  навіть не подали заяву, а частині з них було відмовлено з формальних причин, незважаючи на те, що вони знаходяться за межею бідності.
13. До Міністерства доходів і зборів  України – з пропозицією розробити спільно з ВГО ВППІ та іншими зацікавленими громадськими організаціями чіткий, прозорий механізм пільгового оподаткування підприємств громадських організацій інвалідів та підприємців-інвалідів для надання таким підприємствам і підприємцями можливості  працевлаштовуватися і здійснювати власну трудову реабілітацію та оздоровлення, розвивати мережу підприємств, установ, організацій, з огляду на проблеми, пов`язані з інвалідністю.
14. До Верховної Ради України, в першу чергу – до Комітету з питань освіти, до Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, що опікуються проблемами освіти та просвіти, а також до спільноти громадянського суспільства, що займається питаннями його освіти і просвіти, з проханням підтримати законодавче забезпечення всього комплексу потреб, пов`язаних з освітою, вихованням і просвітою інвалідів, в тому числі – незрячих та слабозорих осіб (дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної, професійної, вищої, ціложиттєвої), а також практичний освітньо-просвітній та виховний процес всіх рівнів на місцях з урахуванням необхідності забезпечення інклюзивної освіти, відповідно до норм і принципів, визначених міжнародними стандартами.
15. До Міністерства освіти і науки України – з проханням виділити необхідне фінансування для розробки та друку навчальних підручників з англійської мови відповідно до міжнародних рівнів: А1, А2, Б1, Б2.
16. До Міністерства освіти і науки України – з пропозицією спільно з ГО ВГО ВППІ та, в разі їх бажання, іншими зацікавленими громадськими об`єднаннями, розробити комплексні програми і заходи по реальному впровадженню в Україні інклюзивної та ціложиттєвої (андрагогічної) освіти для осіб з інвалідністю, передбачивши для цього окрему статтю в державному бюджеті.
17. До Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я – з вимогою щодо припинення дії Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України « 1317 від 03 грудня 2009 року в зв`язку з тим, що одним з найгостріших питань для осіб з інвалідністю в цілому та інвалідів зору зокрема є встановлення груп інвалідності через корумпованість і системні зловживання МСЕК по наданню групи інвалідності і, відповідно, повний безлад в питаннях надання індивідуальної програми реабілітації. З метою розробки нового законодавчого акту, який регулюватиме означені питання, створити міжвідомчу робочу групу з представників всеукраїнських громадських організацій інвалідів для входження до міністерств, комітетів Верховної Ради та ініціювати громадські слухання з цього питання.
18. До центральних та місцевих органів виконавчої влади - з вимогою, спираючись на норми Конвенції про права інвалідів (995_g71, 13.12.2006), ратифікованої Україною (1767-17, 16.12.2009), міжнародні правила, принципи й стандарти, вимоги універсального дизайну та розумного пристосування, забезпечити по всій території України безбар`єрне середовище для інвалідів, в тому числі – осіб з вадами зору, відповідно до нормативів, розроблених і реалізованих в країнах Європи за єдиним уніфікованим стандартом.
19.  До органів законодавчої та виконавчої влади -  з вимогою замість безсистемних, хаотичних, руйнівних, протиправних, непрофесійних дій (маємо сподівання, що це не сплановані, свідомо продумані антисоціальні кроки), що штучно виштовхують інвалідів, в тому числі – осіб з вадами зору, за межу виживання, розробити та втілити, спільно з незрячими та за їх безпосередньої участі, норми і принципи (розроблені і існуючі в розвинених країнах Європи та світу) соціальної політики в Україні, які гарантують:

•  наявність обліку незрячих громадян та громадян з порушеннями зору,
• належну для забезпечення їхньої життєдіяльності соціальну й матеріальну допомогу,
• реабілітацію, в тому числі професійну,
• працевлаштування;
• практичне вирішення проблем, що стосуються інвалідів, в тому числі – в органах законодавчої та виконавчої влади, самими інвалідами, зокрема – особами з вадами зору;
• забезпечення освітніх та культурних потреб;
• професійний та соціальний супровід;
• створення умов для передачі власного інтелектуального потенціалу незрячих громадян суспільству тощо.

20. До Міністерства культури України - з проханням щодо  системної, комплексної підтримки людей з інвалідністю, в тому числі – незрячих митців, зважаючи на те, що творчість для осіб з інвалідністю є не лише культурно-мистецькою діяльністю в різних проявах, але й реабілітаційним процесом, і пропозицією щодо  розробки спільної програми щорічної підтримки митців з інвалідністю.
21. До Міністерства культури України – з проханням щодо підтримки діяльності ГО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» в сфері реабілітації інвалідів засобами культури і мистецтва та патріотичного виховання, зокрема – проведення за кошти державного бюджету України 1 раз на 2 роки Всеукраїнського (відкритого) фестивалю творчості інвалідів «Неспокій серця»,  який на сьогоднішній день проводився вже тричі  зусиллями самих інвалідів, а також  постійно діючої творчої майстерні «Кастальський ключ», започаткованої ГО ВГО ВППІ в 2016 році.
22. До Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України – з проханням щодо матеріальної і моральної підтримки організації гастрольної діяльності кращих українських митців, в тому числі – переможців мистецьких фестивалів, як в Україні, так і за кордоном, з метою демонстрації їх творчих досягнень та популяризації національної української культури за межами держави, підняття іміджу України за кордоном і внеску осіб з інвалідністю в євроінтеграційний процес України.

Додаткова інформація про організацію та її діяльність знаходиться на її сайті: vuppi.at.ua