Вітаю Вас Гість!
00:33 За підсумками засідання Постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціальної політики від 07 грудня 2022 року | |
| «Лось махонький. На всех не хватит» (цитата з радянського мультфільму «Раз, два – дружно!») 07 грудня 2022 року відбулося засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, під час якого розглядалися в тому числі й питання, винесені Громадською радою при Київській міській державній адміністрації 1. Щодо збільшення на 2023 рік суми щомісячної адресної матеріальної допомоги, яка щомісячно сплачується дітям-сиротам та окремим категоріям людей з інвалідністю згідно розпорядження, за рахунок міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» 2. Про фінансову підтримку міських громадських організацій людей з інвалідністю на 2022 – 2023 фінансовий рік 3. Про забезпечення гарантій пільгового проїзду в міському й приміському транспорті міста Києва, в тому числі – маршрутках та забезпечення відвідування пільговими категоріями муніципальних закладів культур 4. Про забезпечення відвідування пільговими категоріями муніципальних закладів культури. Щоб максимально уникнути емоційності в своїй публікації, намагатимуся просто відповідати на питання, які вже задають мені колеги стосовно рішень Громадської ради, винесених на засідання Комісії з мінімально суб’єктивним їх коментарем. Отже: - Чи підтримала згадана Комісія рішення громадянського суспільства міста Києва в особі Комітету з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій і Громадської ради при КМДА, що стосуються людей з інвалідністю - Ні, не підтримала. - Жодного з чотирьох? - Жодного! - Чому не підтримала? - Тому, що Департамент соціальної політики КМДА був проти. А Департамент транспортної інфраструктури КМДА і Департамент культури КМДА не знають механізмів, як виконувати Закон України «Про основи соціальної захищеності…» і, відповідно, статтю 38-1, що стосується пільг на проїзд, та статтю 34 в частині доступу людей з інвалідністю до закладів культури. - Можливо, в бюджеті міста просто немає коштів і саме це стало причиною відсутності підтримки волі й вимог громадянського суспільства і, зокрема, його найбіднішої верстви, яка жевріє вже за межами фізичного виживання – людей з інвалідністю? - Ні, гроші в бюджеті є. Точніше, були. Зараз їх там, безумовно, вже немає. Їх розподіл, звичайно, відбувся на важливі й першочергові потреби. Ну не можуть же депутати столиці України під час війни розподіляти кошти на не найважливіші потреби, а «лось такий махонький», і на тих, хто без світла і води (а іноді і без опалення) елементарно залишається без засобів для існування, щоб не казати – «помирає від голоду», бюджетних коштів якраз і не вистачило. «А за що ж ми тоді воюємо?» - відповів майже сторіччя тому, під час війни Британії проти Німеччини, на спроби вчинення аналогічних дій британський прем’єр-міністр Вінстон Черчілль. І навряд чи запитання учасників бойових дій, що повернуться після перемоги буде суттєво відрізнятися від аналогічного запитання британського прем’єра і фронтовиків, які повернулися з перемогою з Другої світової війни. Бо воля, свобода і демократія українських героїв які самовіддано пішли боронити Україну - це не гегемонія прорадянської бюрократії і номенклатури, що перемогла в 1991 році і в гіпертрофованому вигляді продовжує жити досі, не кількісний і якісний ріст автопарків українських чиновників, особливо під час війни, не бюджетне фінансування будівництва і інших програм, які навіть до війни не фінансувалися, не законодавчий захист себе від вимог громадянського суспільства працювати на захист його інтересів (бо саме за рахунок його податків існують і регулярно та зовсім не бідно фінансуються органи центральної місцевої влади), а реформи і побудова державного устрою і місцевого самоврядування за вже створеними і успішно працюючими прикладами демократичних, в тому числі - європейських країн, до сім’ї яких Україна декларує бажання вступити. А ці країни вже створили структури і механізми, які треба лише впровадити в Україні. І питання тільки в тому, чи є таке бажання у очільників центральної і місцевих влади в Україні. Безумовно, фізичне вимирання людей з інвалідністю і пенсіонерів зменшить витрати на соціальні потреби, але кількісний склад цієї категорії суспільства вже збільшується і, в цілому, значно зросте після завершення війни, хай би як цинічно це не звучало. Чи маю я претензії до депутатів Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціальної політики через те, що вони не підтримали пропозиції Громадської ради при КМДА? Як не дивно, не маю. Після засідання від 20 вересня 2022 року, коли Постійна Комісія Київради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, а потім і сесія Київради, підтримали пропозиції Громадської ради до Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, я особисто наступного ж дня зв’язався з Директором Департаменту соціальної політики з приводу зустрічі для обговорення питань, які стосуються місцевого бюджету і винесення спільного, напрацьованого бачення стосовно допомоги людям з інвалідністю і їх громадським організаціям на профільну комісію Київської міської ради, а потім і на сесію. Перемовини з цього приводу тривали близько 2,5 місяців, однак зустріч до сьогоднішнього дня так і не відбулася, якщо не вважати шаленого спротиву спробам громадянського суспільства і безпосередньо Громадської ради при КМДА вирішити це питання на користь найнезахищеніших верств населення в місті Києві, що знаходяться за межу виживання, під час засідання Громадської ради з боку представника згаданого Департаменту. І відповідей про неможливість такої зустрічі з постійно різних причин. Можливості Громадської ради при КМДА, нажаль, у значній мірі обмежені і, звичайно, що до засідання Постійної комісії при КМДА з питань охорони здоров’я та соціальної політики від 07 грудня 2022 року всі бюджетні кошти вже давно знайшли своє призначення. Жоден депутат Комісії, окрім неофіційного упередженого коментаря, не заперечив проти рішень Громадської ради при КМДА. Офіційно їх не підтримав лише директор Департаменту соціальної політики при КМДА. Але коштів в бюджеті 2022-го року на підтримку ні юридичних, ні фізичних осіб людей з інвалідністю вже немає. А відтак можна лише констатувати і підбити підсумки, що бюджет міста Києва, як, зрештою, і державний бюджет, незважаючи на війну, падіння економіки і шалену інфляцію, залишили соціальний захист, пенсійні і соціальні виплати для найнезахищеніших верств населення на довоєнному рівні, а об’єднання громадян людей з інвалідністю взагалі кинули напризволяще, прирікши їх на знищення (що фактично означає знищення громадянського суспільства як інструменту контролю за діяльністю влади), однак не забувши при цьому про захист власного добробуту. Чи навмисне, чи випадково, тепер вже і сенсу немає це з’ясовувати, але зміни до Постанови № 590, яка б дала можливість фінансувати конкурсні проекти, так і не були внесені, хоч, в разі наявності таких змін, Київ міг би цілком профінансувати означені конкурсні програми, бо кошти на це були. Але і без внесення змін до цієї Постанови очільники міста Києва, в разі наявності такого бажання, могли б надати підтримку громадським організаціям осіб з інвалідністю, які діють в місті Києві. І механізм такого фінансування, замість міських органів влади, запропонувала Громадська рада при КМДА. Це одне з питань, що розглядалося на засіданні Постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, про яке йде мова. Цей механізм дуже простий. Єдина програма, яка фінансувалися з бюджету міста Києва - це програма «Турбота. Назустріч киянам». Вона, до речі, з різних причин профінансована лише на 33 % відсотки, тож, як бачимо, коштів за цією програмою достатньо, щоб не вишукувати деінде джерела фінансування. Рішення просте: внесіть зміни до цієї програми в завдання № 1 після пункту 27. І будь-ласка, здійснюйте без будь-яких порушень фінансову підтримку громадських організацій осіб з інвалідністю по першочерговим статтям, які дозволять організаціям, які захищають інтереси людей з інвалідністю, не просто щоденно працювати, а й не допустити їх фізичного знищення. Потрібне лише рішення депутатського корпусу, оскільки в місті Києві все вирішують депутати, вони - законодавці і їхня воля - закон. Безумовно, потрібно бажання і виконавчої влади, бо сама Громадська рада при КМДА не наділена відповідними повноваженнями. Вірогідно, кошти призначені на соціальні витрати, які потрібні найнезахищенішим верствам населення, знайдуть більш важливе місце застосування. Ще одне питання, яке піднімала на засідання названої Комісії Громадська рада при КМДА, це збільшення суми виплат сиротам і особам з інвалідністю, які здійснюються їм згідно Рішення КМДА № 205 «Про надання щомісячної адресної соціальної матеріальної допомоги дітям-сиротам та окремим категоріям осіб з інвалідністю у 2022 році», прийнятого 27 січня 2022 року. Суми коштів, визначені для таких виплат, також були затверджені ще до початку війни, як на 2022, так і на наступний, 2023-й роки. Зрозуміло, що війна, падіння економіки і інфляція знецінили ці кошти. Виходячи з цього, Громадська рада при КМДА і її Комітет з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій запропонували збільшення таких виплат хоча б вдвічі. Однак і тут Департамент соціальної політики при КМДА не підтримав зусилля й ініціативи Громадської ради, наполягаючи на тому, що передбачених довоєнних виплат буде достатньо. Можливо, влада і громадянське суспільство живуть в різних державах і не бачать чи не розуміють тих проблем які існують в суспільстві? Ще б якби коштів в бюджеті місто не було, то така позиція була б цілком зрозумілою. Однак коштів в бюджеті є, принаймні – були. Але, вірогідно, життя і здоров’я киян не є головним пріоритетом влади нашого міста. Дозволю собі зауважити, що не лише пропозиції Громадської ради щодо елементарного захисту права на життєдіяльність людей з інвалідністю не були підтримані Департаментом соціальної політики. Точнісінько таким чином діяв і Департамент охорони здоров’я КМДА, який проігнорував і не підтримав, питання, що розглядалося в 1-му блоці засідання Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я і соціальної політики. Мова йде про придбання цілої низки життєво важливих ліків, без яких хворі кияни з рідкісними захворюваннями елементарно не можуть жити і приречені на жахливу повільно смерть, а окремі з них померли практично напередодні засідання цієї Комісії. Незважаючи на нагальність цього питання, ще й досі не проведений навіть тендер для придбання цих ліків. Якщо ж хтось думає, що через це директор Департаменту охорони здоров’я чи його заступник подали заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, то він глибоко помиляється. Навіть більше: згадані посадові особи на засіданні Комісії доводили, що в їхній діяльності відсутні жодні порушення. Ще одне питання стосувалося пільгового проїзду людей з інвалідністю в київському міському транспорті. І якщо проблем щодо пільгового проїзду людей з інвалідністю в метро, автобусах і тролейбусах не існує, то така проблема наявна в маршрутках, які заполонили Київ в значній мірі спростивши сполучення по місту, однак замінивши собою окремі марштути громадського транспорту. Представник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА активно запевняв на засіданні Комісії, що очолюваний ним Департамент, без погодження з яким маршрутки не можуть здійснювати свою діяльність, не має жодних механізмів впливу на перевізників, бо вони ж (тобто маршрутки) є приватними. Напевне, те, що переважна більшість таких маршруток є транспортом київських автопарків, він просто забув сказати. Як і те, що всі маршрутки працюють виключно за готівковим розрахунком, не видаючи жодного проїзного документу і набиваючи салон транспортного засобу вщерть, наскільки це взагалі можливо. Бо тоді, певно виникла б ціла низка інших питань, які повинні бути темою окремої розмови. Про що я, безумовно, йому й нагадав в рамках прямого ефіру, на засіданні Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Як і про те, що перевезення незначної кількості людей з інвалідністю на пільгових умовах, враховуючи наведену вище інформацію, мабуть, не надто обтяжило б водіїв маршруток І їх власників, зважаючи на їхні доходи і доходи найбіднішої й найвразливішої категорії населення, якою є люди з інвалідністю. Ще одне питання, яке Громадська рада при КМДА поставила перед депутатами, стосується порушення муніципальними закладами культури в місті Києві статті 34 Закону «Про основи соціальної захищеності», через що люди з інвалідністю в більшості випадків позбавлені можливості безкоштовного відвідування музеїв та інших закладів культури. Виявляється, ще рік тому це питання розглядалося на засіданні Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я і соціальної політики і по ньому було прийнято позитивне рішення. Однак Департамент культури не зміг переконливо пояснити закладам культури міста Києва, що закони України необхідно виконувати, а люди з інвалідністю потребують Їхнього уважного ставлення не лише відповідно до чинного законодавства, а й відповідно до норм і понять загальнолюдського ставлення до них. Завершуючи цю публікацію, попри невтішні результати засідання з приводу питань, ініційованих Громадською радою при КМДА, яким була присвячена ця публікація, хочу подякувати Голові Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я і соціальної політики, Марині Анатоліївні ПОРОШЕНКО і депутатам членам цієї комісії за рішення, прийняті ними. А саме: 1. Доручити Департаменту соціальної політики в місячний термін розробити пропозиції щодо підвищення рівня фінансової підтримки дітей-сиріт і людей з інвалідністю, що здійснюється в місті Києві відповідно до програми «ТУРБОТА. Назустріч киянам» 2. Доручити Департаменту соціальної політики в місячний термін розробити механізми фінансової допомоги міським громадським організаціям осіб з інвалідністю. 3. Доручити Департаменту транспортної інфраструктури в місячний термін запропонувати механізм забезпечення пільгового проїзду осіб з інвалідністю в маршрутних таксі міста Києва. 4. Доручити Департаменту культури в місячний термін провести роботу з закладами культури міста Києва щодо дотримання норм законодавства і забезпечення його виконання під час відвідування людьми з інвалідністю закладів культури міста Києва і в письмовій формі повідомити Громадську раду при КМДА про результати такої роботи. Не можу не відзначити особисту підтримку моєї пропозиції щодо місячного терміну, на протязі якого означені департаменти мають виконати необхідний об’єм виконання доручень, з боку безпосередньо голови Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я і соціальної політики, Марини Анатоліївни ПОРОШЕНКО. Розуміючи що в 2022 році ні люди з інвалідністю ні їх об’єднання громадян вже не отримають належної підтримки, Громадська рада при КМДА і я особисто, як член Громадської ради і голова Комітету з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій, сподіваємося що в 2023р. означені питання, які дійсно є життєво важливими для осіб з інвалідністю і їх об’єднань громадян, нарешті почнуть вирішуватися в місті Києві. І справдяться наші сподівання на те, що департаменти КМДА, згадані в цьому дописі, виконають доручення, дані їм Постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, а отже – нарешті розпочнеться діяльність з реальної підтримки вразливих верств населення в місті Києві. Давайте сподіватися на це разом. Принаймні, Громадська рада при Київській міській державній адміністрації та її Комітет з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій буде й надалі робити все, щоб захистити інтереси громадянського суспільства в місті Києві. Хочеться вірити, що і Департамент соціальної політики КМДА буде здійснювати покладені на нього повноваження належним чином, бо саме він відповідає за цю ділянку роботи в місті Києві. У нас немає підстав сумніватися в тому, що профільна Комісія Київської міської ради й надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані на вирішення проблем незахищених верств населення в місті Києві, як стосовно соціальної політики, так і стосовно охорони здоров’я. А також віримо, що депутати Київської міської ради будуть підтримувати всі ініціативи як Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, так і Громадської ради при КМДА й громадянського суспільства міста Києва в цілому. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |