Вітаю Вас Гість!
11:37 круглий стіл «Безбар’єрний простір як багатофункціональний механізм комплексної реабілітації військових та цивільних осіб з інвалідністю» | |
| 09 квітня 2024 року року в приміщенні КМДА відбувся круглий стіл «Безбар’єрний простір як багатофункціональний механізм комплексної реабілітації військових та цивільних осіб з інвалідністю», що був ініційований Комітетом з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та проводився у співпраці з ГО ВГО "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів" та Департаментом суспільних комунікацій КМДА в форматі відкритого засідання Комітету. Круглий стіл проходив за таким порядком денним: Психологічна реабілітація - фундамент реабілітації особистості. 2. Фізична доступність як обов’язковий засадничий елемент подальшого реабілітаційного процесу. 3. Абілітація та відновлення побутових навичок. 4. Мобільність і просторове орієнтування як запорука подальшої соціалізації. 5. Комплексна реабілітація як шлях до подальшої соціалізації людини з інвалідністю. 6. Соціалізація як постійно діючий динамічний процес в життєдіяльності людини з інвалідністю. Надзвичайно знаковим є те, що на запрошення, розіслані Громадською радою при КМДА, відгукнулися Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю, Леся Станіславівна Петрівська, профільний заступник Київського міського голови, Марина Петрівна Хонда, а також представники всіх профільних департаментів Київської міської державної адміністрації, що є свідченням важливості та своєчасності піднятої теми. Розпочала захід Марина Петрівна Хонда, профільна заступниця Київського міського голови, Віталія Кличка, яка наголосила на тому, що надзвичайно важливою ознакою сьогодення є значний масштаб, якого нині набуває тема безбар’єрності. Зокрема, в Києві затверджено План Київського міського голови по створенню безбар’єрного середовища в різних аспектах людської життєдіяльності та для кожного з департаментів Київської міської ради. Після неї виступив В.Б. Петровський, голова ГО ВГО ВППІ та керівник Комітету, який є ініціатором та співорганізатором круглого столу, звернувся до учасників заходу, охарактеризувавши мету його проведення. Трохи згодом ми більш докладно зупинимося на його виступі по 2-му питанню порядку денного, оскільки саме за цим питанням він був співдоповідачем. Надзвичайно цікавим та змістовним виявився виступ Доктора психологічних наук, професор, професора кафедри психології факультету Національної педагогіки і психології Запорізького національного університету Євгена Анатолійовича Клопоти, який став першим з доповідачів по порядку денному круглого столу. Доповідач зупинився на психологічних аспектах інвалідності в цілому та втрати зору внаслідок поранення, наголосивши, що раптова втрата зору докорінно руйнує «я-образ» людини, що складався протягом її попереднього життя. Тож завдання психолога, який працює з особою, яка втратила зір, допомогти в побудові нового «я-образу», без чого людина не зможе реабілітуватися. Це надзвичайно складний і тривалий процес, але іншого шляху немає, а отже цей шлях має пройти кожна особа з інвалідністю, аби повернутися до повноцінного життя. Другим доповідачем по першому питанню і, водночас, ключовим доповідачем заходу став доктор психологічних наук, професор, кризовий психолог, полковник у відставці, завідувач кафедри психології Київського торгівельно-економічного університету Сергій Миколайович Миронець, який наголосив на тому, що нині, попри всі наявні проблеми в сфері реабілітації в цілому та психологічної реабілітації зокрема, вже зараз досвід України в цій царині готові досліджувати інші країни, оскільки він є найактуальнішим. Неможливо бездумно переймати досвід інших країн, оскільки він адаптований саме до місцевої специфіки, тож ми повинні, використавши найкраще з нього, побудувати власну стратегію. А для цього потрібно створити та будувати в подальшому єдину державну стратегію психологічної підтримки, без якої всі зусилля будуть марними. Доповідач зауважив, що війна дає поштовх для розвитку всіх сфер життєдіяльності і досвід, отриманий в цьому процесі, має бути в подальшому досліджений і систематизований. Наостанок Сергій Миколайович зауважив, що одним з ключових завдань психологічної реабілітації є навчити людину прислухатися до своєї природи. Ще один доповідач, який також виступав по першому питанню порядку денного, пан Андрій Омельченко, засновник та керівник ГО «Центр підтримки «Атлант», мережі мобільних груп психологічної підтримки військових та їх родин, розповів присутнім про наявний в організації досвід психологічної підтримки та допомоги військовим, практичні аспекти цього процесу та його окремі складові. Андрій запропонував чітко регламентувати діяльність відомств: хто за що відповідає, хто яким питанням займається і як вони взаємодіють між собою. Саме така взаємодія та регламентація, на думку доповідача, сприятиме наданню кваліфікованої психологічної підтримки ветеранам та учасникам бойових дій, в тому числі тих, хто отримав інвалідність. Другим важливим кроком в цьому напрямку має стати напрацювання законопроєкту по психологічній підтримці ветеранів та учасників бойових дій, в тому числі тих, хто отримав інвалідність, що, безумовно, є надзвичайно важливим в ситуації, що склалася. По другому питанню порядку денного першим доповідачем виступив Доктор архітектури, дійсний член Української академії архітектури, Заслужений архітектор України, професор Київського Національного університету будівництва та архітектури Вадим Володимирович Куцевич, який розповів про напрямки та перспективи створення безбар’єрного середовища в царині архітектури. В цьому році численні роботи численні роботи студентів Київського Національного університету будівництва та архітектури на отримання бакалаврського та магістерського звання присвячені проєктуванню сучасних реабілітаційних центрів, які будуть повністю доступними для всіх нозологій інвалідності. Доповідач запропонував винести кращі проєкти на розгляд Київради, надавши їх авторам можливість в перспективі втілити їх в життя. У виступі по цьому питанню Володимир Борисович Петровський, голова ГО ВГО ВППІ, дав оцінку стану доступності в місті Києві. Основний час виступу був присвячений аналізу результатів моніторингу громадськими організаціями об’єктів безбар’єрності, на облаштування яких в 2024 році виділені кошти з київського міського бюджету. Зараз не будемо зупинятися докладно цьому виступі, оскількидоповідач планує присвятити цьому аналізу окрему публікацію, тут хотілося б відзначити лише те, що найкращою роботою по моніторингу виявилися результати в Дарницькому районі міста Києва, яку здійснила громадська організація «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», а отже особисто робота володимира Петровського, як експерта, і робота нашої команди не лише була визнана найкращою, а й те, що жоден інший район з експертами і об’єднаннями громадян в тому числі, не підготували належним чином кваліфікованих експертних висновків. А рекомендацій не надали жодної взагалі. Крім того, сім планів інклюзивної реконструкції були завізовані не громадськими організаціями, а підприємствами громадських організацій, що є порушенням встановлених вимог, а один район, за даними, отриманими нами з офіційних джерел, взагалі не їх завізував. Вже не кажучи про те, що інклюзивні плани 2-х районів завізовані різними підприємствами однієї і тієї ж громадської організації, навіть на перший погляд мають суттєві порушення, навіть за первинними документами, згідно яких має здійснюватися реконструкція, що викликає низку запитань до рівня кваліфікації експертів. І тепер, коли прийде час відповідати або за підготовку неякісних первинних документів, або за неякісне виконання будівельних робіт внаслідок недостатньо якісного моніторингу чи відсутності об’єктивного висновку і фахових рекомендацій, або відсутності контролю, бо висновків та рекомендацій, на підставі яких здійснюватиметься контроль, не існує, відповідати буде нікому. Саме для цього необхідний системний підхід і угода між розробником проєктної документації та громадською організацією-експертом з чіткою відповідальністю сторін, а також кваліфікований висновок, в якому відображені результати виконання цієї угоди й рекомендації, бо з урахуванням існуючих реалій, в тому числі – будівельних, при підготовці первинних документів неможливо передбачити все з причин, незалежних від виконавця. І діяльність експертних груп (а фахових експертів можна порахувати на пальцях рук)має здійснюватися на постійній основі, бо це стосується широкого спектру створення безбар’єрного простору в усіх сферах життєдіяльності суспільства, з контролем створення безбар’єрного простору на різних його етапах. Що, безумовно, буде відображено в резолюції круглого столу. Виступ Уповноваженої київської міської ради з питань людей з інвалідністю, Лесі Станіславівни Петрівської в першу чергу стосувався побудови інклюзивного простору. Всі об’єкти інфраструктури нашого міста, незалежно від їх призначення, мають стати дійсно доступними, а для цього потрібна і навіть необхідна постійна співпраця з громадянським суспільством. Абілітації та відновленню побутових навичок був присвячений виступ голови Київської міської організації Українського товариства сліпих, заступника директора Київського підприємства № 2 Українського товариства сліпих, Виктора Володмировича Романюка. Жодну людину в залі не залишила байдужою історія реабілітації дівчини Каті, яка, попри всі труднощі, навчилася самостійно себе обслуговувати. До певної міри, виступ попереднього доповідача доповнив віце-президент Громадської спілки “Сучасний погляд” Микола Дубов, який в своїй доповіді по 4-му питанню порядку денного розповів про сучасні можливості реабілітації осіб з вадами зору на базі перебування в реабілітаційних центрах. Хотілося б зауважити, що в цілому значна кількість виступаючих на круглому столі торкалася саме теми реабілітації осіб, втратили зір, адже за міжнародною класифікацією, саме ця категорія інвалідності вважається найважчою, зважаючи на те, що 90% інформації людина отримує за допомогою зору і втрата цієї можливості перетворюється для неї на, без перебільшення, катастрофу. Повертаючись до доповіді пана Миколи, зауважу, що він наголосив на тому, що реабілітаційний процес має розпочатися якомога швидше і бути комплексним та системним, що неможливо без взаємодії з органами державної та місцевої влади, адже насправді такий процес є надзвичайно дороговартісним, і системно проводити його навіть за кошти грантів просто неможливо. Живе зацікавлення присутніх викликав надзвичайно емоційний та змістовний виступ завідувачки відділом краєзнавства Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, пані Тетяни Серебреннікової, яка розпочала доповіді по 5-му пункту порядку денного. Виступ був присвячений комплексній реабілітації українських військових та членів їх родин засобами культури і мистецтва. Ми співпрацюємо з пані Тетяною протягом багатьох років, а отже, добре знаємо, що втілювані нею проєкти «Сорочка для захисника» (власноруч вишиті сорочки для наших захисників) та «Льоля-марафон» (вишиті сорочки для немовлят, що народилися передчасно) дійсно є надзвичайно дієвими засобами реабілітації, зняття стресу, допомоги жінкам, що отримали психологічні травми. І цей досвід заслуговує на те, аби вийти за межі нашого міста і бути розповсюдженим по всій території України. Проблемам створення екосистеми цілісної, комплексної, інтегральної реабілітації постраждалих від війни та забезпеченню цілісного здоров’я мешканців міста Києва, а також створенню інтегральної моделі «Громади людяності» був присвячений виступ член-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань Василя Івановича Кушерця. Надзвичайно цікавим та обнадійливим досвідом створення інклюзивного середовища поділилася професорка, доктор філософських наук, директор інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» Наталія Віталіївна Барна в своїй доповіді «Кращі практики інклюзивності: 25-річний досвід Університету «Україна». Безумовно, досвід університету «Україна», який на сьогодні є лідером в царині створення інклюзивного середовища, заслуговує на вивчення, а напрацювання колег в перспективі мають бути втілені по всій території нашої держави. Останній пункт порядку денного круглого столу був присвячений проблемам соціалізації осіб з інвалідністю, зокрема – і тих, хто отримав інвалідність внаслідок участі в бойових діях на території України, починаючи з 2014 року. Ролі громадських організацій в соціалізації осіб з інвалідністю був присвячений виступ Оксани Віталіївни Марухленко, доктора наук з державного управління, завідувачки кафедри управління факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Гринченка. Дійсно, причетність до діяльності певної громадської організації є об’єднуючим фактором для цієї категорії населення нашої країни, що сприяє їх соціалізації та адаптації. Завершив порядок денний виступ Катерини Вікторівни Ващенко, юристка, помічниця депутата Київського міської ради Віталія Нестора, в якому доповідачка розповіла про проблеми щодо готовності суспільства до співпраці із тим, хто звільнився з лав ЗСУ в звʼязку з пораненням та отриманням інвалідності, а також деякі аспекти соціалізації осіб з інвалідністю. Підсумовуючи сказане, головуючий круглого столу закликав присутніх подати свої пропозиції до резолюції, яка буде підготовлена за підсумком його проведення та, відповідно, доведена до відома органів влади, як на державному, так і на місцевому рівнях. На цьому порядок денний заходу був вичерпаний і засідання завершилося. Нагадуємо, що до кінця поточного тижня я очікую на конструктивні пропозиції, які будуть включені до резолюції заходу. Подивитися повну трансляцію заходу можна, перейшовши за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Svi0JROhWK4 | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
