Вітаю Вас Гість!
21:45 Засідання Громадської ради при КМДА | |
| 01 лютого 2024 року у каб. 517 КМДА відбулося чергове засідання Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), на якому було розглянуто звіт про роботу Громадської ради за 2023 рік, затверджено План роботи Громадської ради на 2024 рік, обговорено питання і прийнято відповідне рішення щодо змін персонального складу Громадської ради, схвалені ряд звернень до Київської міської влади. З порядком денним засідання Громадської ради та перебігом подій під час засідання всі бажаючі можуть ознайомитися як з офіційних джерел, так і з дописів моїх колег по Громадській раді. Я ж зупинюсь на тому з питань порядку денного, за яким доповідав я. 29 листопада 2023 року відбувся круглий стіл, присвячений проблемним питанням життєдіяльності людей з інвалідністю, ініційований та організований Громадською радою при КМДА і очолюваним мною Комітетом. Учасниками згаданого круглого столу були представники численних департаментів КМДА, діяльність яких дотична до тематики заходу. Я докладно писав про це, тож не буду повторюватися, лише зауважу, що за підсумками круглого столу була прийнята резолюція, розіслана всім зацікавленим структурам. І, в термін, визначений чинним законодавством, Громадська рада при КМДА, як основний організатор круглого столу, почала отримувати відповіді від названих вище департаментів. Саме ці листи-відповіді і стали темою мого виступу на засіданні Громадської ради. Хотів би розпочати з двох листів, до певної міри, пов’язаних між собою. Це лист від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Як зрозуміло з назв обох інституцій, саме вони, окрім, безумовно, осіб з інвалідністю, є найбільш зацікавленими в тому, щоб Київ дійсно став містом без бар’єрів, доступним для всіх маломобільних категорій його мешканців. Судячи з обох листів, в Києві з безбар’єрністю все гаразд: об’єкти планово перевіряються, недоліки виправляються, всі об’єкти або є доступними, або стануть такими протягом найближчого часу. Між тим, я не перебільшу, якщо скажу, що доступності в нашому місті як не було, так і досі не існує. Тобто, прикриваючись гладенькими фразами, чиновники або взагалі нічого не роблять, або, хоч і намагаються, але не здатні, бо їх просто ігнорують. Є ще й третя можливість – вони просто займаються окозамилюванням, причому їхня реальна робота практично дорівнює нулю. Як і оцінка цієї роботи з боку громадськості. Тоді виникає слушне питання: чи потрібна така робота, а якщо ні, то виходить, що кошти платників податків, витрачені на утримання цих департаментів, взагалі викинуті в повітря. І робота міста в цьому напрямку не здійснювалася роками, бо навмисне робилася таким чином, щоб хтось, чиновники чи депутати, отримували з цього певний зиск. А якщо це так, то кошти платників податків витрачені намарно, і тоді винних треба просто розганяти за невиконання роботи. Або ж повністю реформувати згадані департаменти, починаючи зі зміни обов’язків, підходів тощо. Чи, можливо, передавати ці обов’язки центру, який потрібно створювати і який буде профільно займатися окресленими вище питаннями. Або, як варіант, підпорядковувати тому ж-таки центру контроль за відповідними службами згаданих департаментів. Щоб не бути голослівним, нагадаю, що практично відсутня доступність маломобільних категорій населення нашого міста до об’єктів, передбачених військовим станом (бомбосховища, пункти незламності тощо), про що в минулому році я вже писав в кількох своїх дописах. Ще один лист, найдовших з усіх (аж на 5-ти аркушах) Громадська рада отримала від Департаменту промисловості та підприємництва КМДА. По суті, це класична відписка чиновників, які, до того ж, ще й образилися на пункт 13 резолюції круглого столу. Фактично, нам розповіли основні положення діючого законодавства щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Між тим, ми ні в чому не звинувачували і не звинувачуємо названий вище департамент, оскільки розуміємо, що вирішення проблеми працевлаштування цієї категорії киян залежить зовсім не від нього. Тим більше, що згадані механізми, розписані аж на 5-ти аркушах, в Україні не працюють, а отже – автори листа просто займалися словесною еквілібристикою. Квоти на працевлаштування людей з інвалідністю, особливо в органах влади, не дотримуються, а в тих поодиноких випадках, коли все ж дотримуються, то, за окремими виключеннями, це працевлаштування не живих людей, а їхніх трудових книжок, про що я свого часу також досить багато писав, тож не буду повторюватися. Тим більше, що, в разі недотримання квот на працевлаштування, існує механізм тотальної багаторічної несплати штрафів, судові справи по яких, наскільки мені відомо, можуть тягнутися роками. Департамент суспільних комунікацій, що також відреагував листом на резолюцію круглого столу, у своїй відповіді розповів про роботу київських VCENTRI HUBів, розташованих в різних районах нашого міста. Нам добре відомо про цю та іншу діяльність Департаменту суспільних комунікацій, більше того, за необхідності, ми можемо розповісти про неї навіть більше, аніж було викладено в листі, причому – з позитивного боку. Але потрібно наголосити, що існує багато специфіки, яка стосується роботи з людьми з інвалідністю, дотичними і до громадської діяльності, і до журналістики, і до видавничої діяльності, не кажучи вже про необхідність приділення особливої уваги благодійним та громадським організаціям осіб з інвалідністю. Ми розуміємо, що ці обов’язки, нажаль, не передбачені в положенні, за яким працює згаданий департамент, але вони є специфікою реальності цього департаменту, тож на це потрібно звертати особливу увагу. Тим більше, що названі питання стосуються як інклюзії, так і вимог вітчизняного та міжнародного законодавства. Останнім листом з отриманих на сьогоднішній день став лист від Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету в якому, серед іншого, чи не найцікавішою є теза щодо того, що Комісія готова підтримати та профінансувати будь-яку змістовну та обгрунтовану ініціативу, запропоновану департаментами КМДА, отже, і тими з них, що вже були названі вище. Але ж у цих департаментів, нібито, все в порядку: одні наглядають та перевіряють, другі – контролюють, треті не мають безпосереднього відношення до питань людей з інвалідністю, оскільки це не прописано їхнім положенням. Між тим якщо судити по реальній, а не паперовій ситуації, то результати їхньої спільної діяльності є, по суті, нульовими, адже безбар’єрного простору в нашому місті фактично не існує, втім, як і інклюзії. І щось мені підказує, що в інших структурних підрозділах ситуація буде аналогічною. А відтак, якщо на їхню думку, все нормально, то не потрібно й пропозиції подавати. Які пропозиції, коли і так все добре? В свою чергу, бюджетна комісія, оскільки їй нічого не подали, не буде нічого розглядати і нічого вирішувати. Тобто безбар’єрного простору та інклюзії в Києві як не було, так і не буде. А ні громадські організації, ні Громадська рада при КМДА не мають повноважень, якими наділені структурні підрозділи КМДА, а отже, не можуть вплинути на ситуацію, що склалася. Навіть попри те, що проводяться круглі столи, на яких висвітлюються існуючі проблеми, та й відсутність безбар’єрного простору у всіх на виду. ОТ хіба що на виконання пункту 13 резолюції нашого круглого столу, який (пам’ятаєте?) викликав незадоволення одного з департаментів, таки створити таку контролюючу структуру (координаційний центр), яка не лише здійснюватиме контроль, але й, як структурна одиниця КМДА, матиме право ініціювати та подавати бюджетній та іншим комісіям Київради свої пропозиції. Або ж пропонувати інші механізми з належним об’ємом повноважень, які так і не були створені до сьогоднішнього дня. Альтернативою цьому може бути лише одне: як і раніше, ігнорувати потреби людей з інвалідністю, а отже, не створювати ні інклюзивний, ні безбар’єрний простір в нашому місті, продовжуючи порушувати права цієї категорії населення нашого міста, норми вітчизняного та міжнародного законодавства й країн демократії, до числа яких Україна намагається доєднатися. Цілком логічно, що якщо в департаментів КМДА, відповідно до відповідей на резолюцію Круглого столу від 29.11.23, все добре з безбар’єрним та інклюзивним простором (і дарма, що в реальності дзеркально навпаки), то відповідних пропозицій до бюджетної та інших комісій вони не подають. Бюджетна ж комісія, в свою чергу, за відсутності звернень, не враховує в своїх пропозиціях означені потреби. Відповідно, потреби безбар’єрного та інклюзивного простору відсутні практично в усіх міських соціальних програмах Київської міської державної адміністрації, за виключенням профільного департаменту . Ну а що тут дивного: і в об’ємах робіт, яких завжди багато, і в коштах, які потрібні всім, зацікавлених вистачає, а тут ще люди з інвалідністю зі своєю безбар’єрністю та інклюзивним простором! Ще й на їхні потреби дорогоцінні бюджетні кошти витрачати. Зачекають. Якось воно буде. А люди з інвалідністю, хоче хтось цього чи не хоче, дотичні до всіх напрямків і сфер життєдіяльності суспільства: і соціальної, і освітньої, і культурної, і будівельно-архітектурної, і підприємницької, і фінасово-економічної, і інших сфер. Вони або користуються послугами, або створюють товари та послуги, працюючи в різних сферах економіки. А після завершення війни кількість людей з інвалідністю та людей, що потребуватимуть перманентної, в першу чергу – психологічної, допомоги, збільшиться в десятки разів. Отже, об’єм потреб, пов’язаних зі створенням безбар’єрного та інклюзивного простору, в обов’язковому порядку має бути відображений чи не в усіх міських соціальних програмах, що будуть складатися з напрямків і завдань, які необхідно виконати для втілення цієї мети, як і здійснення координації та контролю за виконання передбачених обсягів робіт. Як і участь в цьому процесі профільних об’єднань громадян, фахівців, власне самих зацікавлених осіб з інвалідністю. І безумовно, громадських рад, як представників громадянського суспільства в розробці міських цільових програм та відповідних профільних організацій й фахівців на етапах виконання таких програм. Не маємо сумнівів в тому, що Громадська рада при КМДА та її профільний Комітет з питань охорони здоров’я та соціального захисту, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій Громадської ради при КМДА постійно надає й надалі буде надавати необхідні пропозиції для втілення в життя в тому числі озвучених пропозицій. Проблема залишається лише в тому, щоб вони були почуті, підтримані і реалізовані органами представницької і законодавчої влади в місті Києві. Точно так же сподіваємося, що пропозиції круглого столу від 29.11.2023 року будуть впроваджені в життя в результаті співпраці з органами влади міста Києва, незважаючи на те, що перші відповіді на його резолюцію не можна назвати обнадійливими. Щиро дякую колегам по Громадській раді за світлини заходу | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |