Вітаю Вас Гість!
Четвер, 09.02.2023, 06:05
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Законодавча база щодо інвалідів [241]
Законодавча база щодо інвалідів
1-й в світі масовий стрибок незрячих з парашутом, 2009 рік [7]
Перший в світі масовий стрибок незрячих з парашутом, 2009 рік
1-й фестиваль творчості інвалідів "Неспокій серця" [13]
1-й фестиваль творчості інвалідів "Неспокій серця"
Законодавчі акти [17]
Законодавчі акти, що стосуються працевлаштування та роботи інвалідів
Статті про ВГО ВППІ [29]
Статті, які розміщувались в массмедіа про нас та нами
Звіти про діяльність структурних одиниць [2]
Тут розміщені звіти про діяльність структурних одиниць ВГО ВППІ за роки їх існування
Статті наші [15]
Тут розміщені статті, створені членами ВГО ВУППІ

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Статті про ВГО ВППІ

Акція „НЕБО - ДЛЯ ВІЛЬНИХ!”


Ми хочемо розповісти вам про небо. Про те, яке воно велике і просторе, якою вільною відчуває себе людина в повітрі: вільною від дрібних прикрощів і образ, вільною від власної хвороби, що не дозволяє на власні очі помилуватися цією красою. Проте недарма кажуть: «Головне очима не побачиш. Зір має лише серце». І все, що ми бачили навколо себе, ми, п`ятеро незрячих, бачили саме серцем.
Цей день, 24 серпня 2009 року, став для нас справжнім святом, адже саме в день народження нашої держави, ми, четверо чоловіків і одна жінка, незрячі, без страховки, самостійно, без допомоги інструктора, без інших сторонніх пристосувань, здійснили перший в світі масовий стрибок з парашутом незрячих людей у відкрите море, приурочивши свій стрибок до річниці незалежності України. Там, в небі, де ти наодинці зі своїми думками, гімн України звучить зовсім по-іншому і набуває більшої ваги, аніж на землі. Все це можуть засвідчити журналісти та оператори, що представляли під час здійснення акції різні засоби масової інформації: Кримський телеканал «Чорноморка», телеканали «СТБ» та «5-й канал». Серед нас був і власний журналіст, харків`янин Володимир Носков, що здійснював прямі виходи в ефір на радіо «Ера» та радіо «Свобода».
А тепер трохи сухої статистики.
Організацію і підготовку акції «Небо для вільних» здійснювала ВГО «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів» на чолі з її головою, Володимиром Петровським. Партнером в підготовці і проведенні акції виступив центр планерного і парашутного спорту «Коктебель», керівником якого є Борис Небрєєв. Інформаційним спонсором проекту було Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ». Фінансову підтримку в організації акції надала кредитна спілка «Магірус».
Команда незрячих парашутистів добре знала, що йде на встановлення світового рекорду. Проте не про світовий рекорд думав кожен із нас, піднімаючись на борт літака. Кожен усвідомлював, що збирається здійснити не лише свою власну перемогу над собою, а й показати шлях для будь-якого, фізично хворого чи фізично здорового громадянина, до його власної, персональної перемоги над хворобою, собою, долею. І лише після стрибка та реального встановлення світового рекорду ми зрозуміли, що нам першими вдалося встановити ще ряд досягнень світового масштабу:
1. перший в своєму житті стрибок з парашутом незрячі парашутисти здійснювали одразу на воду, тоді як фізично здорові люди стрибають на воду, вже маючи практичний досвід в кілька десятків стрибків з парашутом.
2. Невелика висота, з якої стрибали парашутисти, а саме 350-400 метрів від землі (або, в даному випадку, від поверхні води)
3. серед незрячих парашутистів вперше в історії була незряча жінка, Алла Полюхович.
4. І нарешті, сам стрибок є не тільки всеукраїнським, але й світовим рекордом.
На прес-конференції в м. Києві, яка відбулася 27 серпня 2009 року за підсумками проведення акції «Небо для вільних», рекорд було офіційно зафіксовано Книгою рекордів України, на підтвердження чого представник Книги рекордів України, Ігор Підчебій, вручив офіційний документ голові ВГО ВППІ, В.Б. Петровському. Нині ВГО «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів», разом з Книгою рекордів України, подають пакет документів на реєстрацію в Книгу рекордів Гіннеса, і, оскільки, як запевнив Ігор Підчебій, подібних випадків в світовій історії ще не було, жодних підстав для відмови зафіксувати цей рекорд не існує.

Рекорд рекордом, і хтось з розумінням, як йому здається, а хтось і без нього, сприймає цей факт, особливо коли повідомляєш, що загалом-то стрибали не заради рекорду. «Навіщо ви це робили?»- є ключовим запитанням преси, громадськості тощо, і на це питання кожен з нас може відповідати довго, піднімаючи з глибин душі і серця емоції, відчуття, фантазії, бажання… Але це – глибоко особисте, і далеко не кожній людині відкриється серце. І все ж у всіх нас, хто зважився на цей, без перебільшення, мужній і трохи відчайдушний крок, є одна спільна ціль, одна мета, якої ми хотіли досягти. І вже перші результати акції довели, що наш захід досягнув поставленої мети. А складалася ця мета з двох рівновеликих складових:
По-перше, всі фізично хворі громадяни мають зрозуміти: ваша доля – в ваших руках. Ні хвороба, ні проблеми, ні повсякденні невдачі не можуть і не повинні вас лякати. Ви можете все і здатні добитися всього! Треба вірити в свої сили, ставити мету і наполегливо до неї йти. Треба перемогти себе і власну недугу, яким би страшним і важким не здавався цей шлях. Тоді можливо буде вибратися чи видряпатися з прірви, що є насамперед психологічною, бути впевненим в собі і у власних силах, знайти роботу, бути потрібним собі і суспільству, стати опорою для власної сім`ї, друзів, допомагати іншим. Все залежить від вас самих. Все в ваших руках. І наш стрибок – це наочний приклад вищесказаних слів. Страх і безодню можна і треба перемагати.
Другий аспект, який підштовхнув ВГО ВППІ до організації і проведення цієї акції, пов`язаний не з інвалідами, а з фізично здоровими членами суспільства. В той час, як інваліди, пенсіонери, бездоглядні діти практично кинуті державою напризволяще, адже в державі нині криза (погляньте на кількість і якість авто біля державних установ і просто на вулицях, особливо в м. Києві, на «бідні» дачі навколо столиці нашої держави, «крихітні» ділянки землі навколо цих дач, нарешті, поцікавтеся кількістю мільйонерів в Європі і в нашій державі – і ви зрозумієте, яка «лиха бідося» і які чорні злидні перестріли нашу країну!). Всі ж згадані вище верстви населення вимушені виживати самі, хто як може, сплачуючи до того ж данину у вигляді податків, квартплати, інших поборів, на користь «слуг народу», які вимагають цього під тим чи іншим приводом. І держава наша також котиться в прірву. Безкомпромісна, спрямована на самознищення і знищення суспільства, боротьба за контроль над державним ресурсом, тобто, перепрошую, за владу; занепад і вимирання регіонів, бездуховність, відсутність будь-якої ідеології, особливо у молоді, повальне пияцтво, наркоманія, поширення життєво небезпечних хвороб, корупція національного масштабу…І все це стало повсякденністю в нашому суспільстві, в нашій державі. Прокиньтеся! Невже ми всього цього не бачимо, не чуємо, не живемо в цій державі? То чому ж тоді всі ми мовчимо? Може, тому, що всі ми відчуваємо себе причетними до цієї вакханалії, всі: від найвищих посадовців до дрібного працівника, вже тому, що мовчимо, хто від страху, а хто і через вщерть набитий «халвою і льодяниками» писок. Погляньмо навколо! Може, щось не так, і десь всі ми заплуталися? Може, всім нам треба щось змінювати, і фізично хворим, і фізично здоровим? День Незалежності – це чергове свято чи ще один шанс зупинитись, подумати і зробити висновки?
Давайте на мить забудемо про боротьбу олігархів за владу в Україні, їх безперервні промови про майбутнє солодке життя рабів (така собі морквина під носом у віслюка) і безперервне рейтингове висвітлення цього процесу. Погляньте: сліпі в небі, з парашутами, і що їм там треба? Замисліться: ми їх, цих олігархів, вже 18 років демократично обираємо власними ж руками.
ВГО «Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів» політичних проблем не торкається, вона була, є і буде поза політикою, а от соціальні проблеми – це наше щоденне життя. Саме до цього нашого щоденного життя ми хотіли привернути вашу увагу своєю акцією. Нам разом треба допомогти країні відродитися. І ми намагалися нашою акцією загострити увагу на проблемі. Якщо інваліди змогли подолати і себе, і перешкоди, що стояли і стоять на їхньому шляху, то фізично здорові громадяни просто зобов`язані зробити свою країну найкращою в світі. Адже вона – наш спільний дім, який ми маємо зробити придатним для життя і комфортним для всіх, без виключення, мешканців цього дому. Наша доля в наших руках.
А враження від стрибків неймовірні, і словами передати їх неможливо. Вірогідно, про моральну і психологічну перемогу над собою стрибок навпомацки в безодню, єдності з небом і вітром, насолоди від миттєвостей вільного падіння і лагідної зустрічі з водою ми поговоримо ще не раз. А от про те, що наша доля - в наших руках, ми вже точно знаємо з власного досвіду
І нам хотілося б вірити, що цей, без перебільшення, світовий рекорд незрячих громадян України, стане поштовхом до позитивних змін як в середовищі самих людей з вадами здоров`я, так і в процесі цивілізованого державотворення в Україні.
Учасники акції «Небо - для вільних!:
1. Володимир Петровський (м. Київ)
2. Микола Мацько (м.Нововолинськ)
3. Алла Полюхович (м. Сімферополь, АР Крим)
4. Лєнур Кіраджиєв (м. Бахчисарай, АР Крим)
5. Володимир Носков (м. Харків).
Категорія: Статті про ВГО ВППІ | Додав: Moder (11.11.2011)
Переглядів: 506 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0