Вітаю Вас Гість!
Субота, 20.04.2024, 13:55
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Законодавча база щодо інвалідів [241]
Законодавча база щодо інвалідів
1-й в світі масовий стрибок незрячих з парашутом, 2009 рік [7]
Перший в світі масовий стрибок незрячих з парашутом, 2009 рік
1-й фестиваль творчості інвалідів "Неспокій серця" [13]
1-й фестиваль творчості інвалідів "Неспокій серця"
Законодавчі акти [17]
Законодавчі акти, що стосуються працевлаштування та роботи інвалідів
Статті про ВГО ВППІ [29]
Статті, які розміщувались в массмедіа про нас та нами
Звіти про діяльність структурних одиниць [2]
Тут розміщені звіти про діяльність структурних одиниць ВГО ВППІ за роки їх існування
Статті наші [15]
Тут розміщені статті, створені членами ВГО ВУППІ

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Статті про ВГО ВППІ

Статья в газете Сей-Час, 14.08.2009
Газета «Сей-Час» від 14.08.2009
Відкритий лист Всеукраїнської профспілки працездатних інвалідів автор: vuprpi 14.08.09, 09:00

ВГО "Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів" отримала лист від Міністерства праці та політики України (№ 682\19\71-09) з приводу пропозиції Мінрегіонбуду щодо зняття з контролю пунктів 14-17 Плану невідкладних заходів щодо розв`язання проблем соціального захисту інвалідів та забезпечення захисту їх прав, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1513-р від 03.12.2008 року. Тема, піднята Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, заслуговує на особливу увагу не лише тому, що вона торкається найболючіших проблем інвалідів, а й тому, що вона стосується дійсно державної політики і державного будівництва в цілому. Висловлюємо свої міркування щодо питання, з яким мали можливість ознайомитися.
Стосовно пункту 14, згаданого вище Розпорядження № 1513-р, в якому йдеться про те, щоб:
"Вивчити питання про можливість надання Держархбудінспекції повноважень щодо: здійснення контролю за будівництвом нових, реконструкцією і капітальним ремонтом існуючих об'єктів вулично-дорожньої мережі та прийняття рішення про введення їх в експлуатацію; заборони введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів без пристосування їх до потреб осіб з обмеженими
фізичними можливостями", хочеться сказати наступне:
В останньому абзаці листа № 12\19-22-100 від 15.06.2009 Мінрегіонбуд висловлює впевненість в тому, що п. 14 Розпорядження Кабміну № 1513-р від 03.12.2008 виконаний. Вірогідно, це твердження базується на даних, викладених в абзацах 2-4 відповідного листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, адже інших підтверджень або даних з цього приводу не існує. В вищезгаданих абзацах говориться про видання Мінрегіонбудом певних відомчих розпоряджень по організації виконання п. 14 Розпорядження Кабміну 3 1513-р. Виходить, за логікою Мінрегіонбуду, що видання розпоряджень щодо того, що саме і в який термін необхідно зробити, і є виконанням Розпорядження Кабінету Міністрів № 1513-р. А нам до цього часу здавалося, що виконання доручення, покладеного на Мінрегіонбуд Кабінетом Міністрів України, - це не створення графіку, хто, кого, коли і як буде перевіряти, а реальне усунення недоліків, на які вказано в п. 14 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1513-р. А з цим стан справ зовсім невтішний. Якраз в грудні 2008 року – травні 2009 року, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ВГО ВППІ здійснювала проект «Моніторинг виконання органами влади південно-східної частини АР Крим державної програми безбар`єрності України» (це, правда, замовлення Секретаріату Президента України і не спроба зробити шкоду Мінрегіонбуду). Поступово такий же моніторинг наша організація методично проводить і по іншим територіям України. Проведений моніторинг довів, що відомчі накази і розпорядження Мінрегіонбуду існують в одній площині, а реалії життя – в зовсім іншій, що не має ніякого відношення до вищезгаданих відомчих документів. Справжня картина показує, що практично 99% об`єктів, як в Криму, так і у Львові і в Києві, не відповідають стандартам. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька прикладів. Додаємо фото практично єдиного не лише в південно-східній частині Криму, але й в усьому Криму пандусу, який дає можливість інваліду на візку відвідувати музей. Це – міський краєзнавчий музей м. Феодосія, який зберігає справді безцінні експонати і експозиція якого є надзвичайно цікавою. Існує тільки одна невеличка проблема. На наприкінці цього пандусу чітко видно невеличкий виступ (висотою до 4 см), який, враховуючи власний ухил пандусу, практично унеможливлює користування ним інвалідом на візку. На слушне запитання, чому ж будівельники припустилися такої прикрої помилки, директор музею відповів, що ніде не міг знайти стандарти ДБН, тобто будівництво велося на власний розсуд. Пандус будувався влітку 2008 року, коли вже повним ходом йшло втілення в життя Державної програми безбар`єрності України.

Не будемо ходити далеко. Беремо місто Київ. Ось кілька типових прикладів. Пандус, що нібито дає можливість інваліду відвідати магазин на Харківському шосе, 1. Приклад є досить типовим для магазинів (фото).

Ухил пандусу не відповідає стандартам, перила відсутні взагалі, поверхня пандусу відполірована до дзеркального блиску, і, мабуть для того, щоб інвалід гарантовано не заїхав до магазину, до пандусу ще й присунуто важенний смітник. А ось пандус, що створює доступність для інвалідів магазину на станції "Сім Колодязів" (АР Крим). Цей пандус було побудовано під час ремонту пристанційной території, в березні-квітні 2009 року, тобто вже в процесі дії вищеназваних розпоряджень Мінрегіонбуду. Зверніть увагу на виступи внизу та зверху пандусу та замисліться, чи здолає їх найсучасніший візок?

Ось фото пандусу на Майдані Незалежності, в центрі столиці України. Його кут стандартам відповідає, але ж придивіться до щілин між плитами цього пандусу!

Ось цим пандусом інваліду на візку пропонують заїхати на ганок станції метро "Золоті ворота", також в самому центрі Києва.

А якщо спробувати спуститися безпосередньо на станцію "Золоті ворота" за пандусом, який ви бачите на фото, то навряд чи інвалід-візочник доїде донизу живим і неушкодженим!

Останній подібний спуск на станції м. Петрівка і досі знаходиться в процесі будівництва. Хто не вірить – може ознайомитись з процесом на власні очі і заодно переконатися, що кут, під яким будується цей, так би мовити, допоміжний засіб для інвалідів на візку, складає приблизно 1:3 (нагадаємо, що ідеальний стандарт складає 1:12, а гранична межа ухилу, згідно ДБН, складає 1:8).
Ось пандуси, яким інвалідам пропонують скористатися в Парку Слави.

Так це в Києві, а на місцях, особливо в сільській місцевості, взагалі коїться жах: для інвалідів не робиться взагалі нічого. Щоб якось змінити ситуацію, місцева влада вимушена намагатися створювати безбар`єрне середовище, орієнтуючись при цьому не на якість, а на кількість пандусів, які не відповідають стандартам, в тому числі, до речі, і в Києві. Ви навіщо це робите, чи, може не знаєте про це? Це ж пущені на вітер кошти державного бюджету. За законом, така провина карається кримінальною відповідальністю. Крім того, такі «шедеври будівництва» заважають як фізично здоровим людям, бо вони травмуються через такі горе-пандуси, так і фізично хворим, які і користуватися ними не можуть, і самі через те потерпають, іще і отримують незаслужені прокльони від постраждалих через таку горе-архітектуру, ніби вони винні в тому, що роблять для них, але без них. Тому і існують стандарти, щоб за ними будувати і ними користуватися.
Шановні, і все те, що на фото, і сотні інших об`єктів, які ще можна показати, спроектували ви, дозволили будувати ви і приймали в експлуатацію також ви! От вам і руки, які креслили, підписували дозвільні документи, і совість, яка приймала в експлуатацію і яка, до речі, тепер твердить, що пункт 14 виконано! Ви ж самі завтра можете стати інвалідами! Ви чи знущаєтесь над нами, чи тримаєте як інвалідів, так і інших громадян України за дурнів. Ви що, навмисно "підставляєте" міністра регіонального розвитку та будівництва України, Президента України і нашу державу? Керівники інвалідних організацій в цілому ряді питань розбираються не гірше за вас. І, як в інших питаннях, так і в питаннях безбар`єрності, спілкуються з архітекторами, в тому числі на Комітеті доступності, і знають про той безлад, який ви або не можете, або не хочете виправляти. Ми не малюємо картину в чорних фарбах, свої слова готові підкріпити не лише фото, а й показати реальні об`єкти, яких буде набагато більше, аніж вказано в цьому листі.
Вірогідно, виходом з такого становища може бути жорсткий контроль громадських організацій, і не з правом дорадчого голосу, а з правом вето, над процесом розробки, прийняття, реконструкції, контролю за виконанням та контролю за відповідальністю за здійснення діяльності, яка стосується життєвих інтересів інвалідів. Це Комісія з числа представників громадських організацій інвалідів у складі Міністерства регіонального будівництва та розвитку України, а також його структурних одиниць на місцях.
Стосовно пункту 15, який викладено наступним чином:
"15. Вивчити питання про можливість акумуляції коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від сплати штрафів у зв'язку з введенням в експлуатацію новозбудованих об'єктів, які не пристосовані до потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями, з метою їх спрямування на створення
безперешкодного середовища."
Нам цікаво: якщо відповідне доручення Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1513-р від 03.12.2008 було покладене на Мінрегіонбуд, то яка державна чи недержавна структура повинна була внести відповідні пропозиції до проекту Бюджету України на 2009 рік чи відпрацювати з Кабінетом Міністрів необхідні механізми, щоб забезпечити виконання Розпорядження цього ж самого Кабінету Міністрів? Окрім того, здійснюється формування проекту Бюджету України на 2010 рік. І, вірогідно, Мінрегіонбуд повинен внести необхідні пропозиції до цього бюджету. Якщо зняти з контролю пункт 15, то до кого звертатися з запитанням з приводу не вирішення проблем безбар`єрності в в 2010 бюджетному році, а також протягом подальших років? Оскільки це питання вже зняте з контролю, значить, все нормально, все виконано, проблема вирішена. Погляньте, будь-ласка, ще раз на фото, або поїздіть разом з нами, може, тоді впевнитеся, що ці проблеми, та ще й з таким підходом, і за 10 років не подолати!
Пункт 16 виглядає таким чином:
"16. Розробити та подати Кабінетові Міністрів України законопроекти:
про внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення змін щодо визначення розмірів штрафів, які накладаються в разі порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, державних
стандартів, норм і правил в частині створення безперешкодного середовища для осіб з обмеженими можливостями під час проектування, розміщення, підготовчих робіт добудівництва і реконструкції, введення в експлуатацію об'єктів чи споруд,
побудованих з порушенням актів законодавства;
про внесення до Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" змін щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні під час проектування і
будівництва об'єктів нормативних вимог у частині створення безперешкодного середовища для осіб з обмеженими можливостями. (Мінрегіонбуд. До 1 квітня 2009 року.)"
Якщо ми правильно зрозуміли пункт 16 Розпорядження Кабінету Міністрів України (а читати ми нібито вміємо) він стосується розроблення законопроектів про адміністративну відповідальність за порушення норм і правил в частині створення безбар`єрного середовища для інвалідів. Стаття 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стаття 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування" встановлюють відповідальність за порушення норм будівництва взагалі, а не в частині створення безперешкодного середовища для осіб з обмеженими можливостями. Це і в правовому, і в соціальному сенсі є велика різниця. Кабінет Міністрів в своєму Розпорядженні вимагав захистити саме права інвалідів. Ви не бачите цю проблему, як окрему, і вважаєте достатнім посилання на вищезгадані закони. Отже, не виконавши Розпорядження, ви вважаєте питання врегульованим. Тоді Кабінет Міністрів повинен визнати свою помилку в сенсі свого доручення до вас в пункті № 16. Інша сторона медалі полягає в тому, що навіть якщо припустити, що ці питання врегульовані, тоді оприлюдніть, будь-ласка, кількість юридичних осіб, яких було покарано за невиконання програми безбар`єрності, і на яку саме суму, а також скільки об`єктів будівництва було зупинено через цей фактор. Вже в п. 14 ми довели, що програма безбер`єрності взагалі реально не виконується (не називати ж її виконанням всі ті горе-пандуси, що були зроблені про людське око), тож нас тільки за рахунок штрафів бюджет за рік мав би бути більшим, аніж за всі роки незалежності разом, а будівництво, спираючись на повідомлення ЗМІ, зупиняється лише через кризу та махінації квартирних шахраїв (наприклад, всім відомого «Еліта-центру»). Де ж ваш контроль? Громадські організації контролювали б і за вас, але у нас немає такого права. І комісії відповідні, як при вашому міністерстві, так при інших профільних державних установах, чомусь створювати не поспішають. Може, саме тому, щоб уникнути громадського контролю? Унікальний засіб: зняти питання з контролю, не приступивши, по суті, навіть до пропозицій по ньому.
Пункт 17 Розпорядження Кабміну вимагає:
«17. Забезпечити посилення контролю за дотриманням державних
будівельних норм, які стосуються вимог безперешкодного доступу
осіб з обмеженими можливостями, запровадити ефективний механізм
притягнення до відповідальності осіб, винних в їх порушенні.»
Ми не збираємося дискутувати з приводу того, проводяться чи не проводяться інспекції, перевірки тощо. У нас просто немає можливості це перевірити. Проте факт залишається фактом: програма безбар`єрності в Україні не виконується практично по всій її території. Пандуси для інвалідів на візках якщо і будуються, то вони в 99 випадках зі 100 не відповідають державним та міжнародним нормам і стандартам. Для інвалідів інших нозологій, особливо для інвалідів по зору, взагалі нічого не робиться. Щоб не бути голослівними, скажемо лише про те, що навіть найпростіші міри перестороги, а саме – наявність рельєфної смуги, що мала б хоча б частково гарантувати безпеку інвалідам по зору, відсутні на більшості зі столичних станцій метро. Невже її так вже важко зробити, цю смугу? Згадаємо також про скляні двері на виході зі станцій метро. Вже не кажучи про те, що на них має бути смуга яскравого, контрастного кольору, щоб інвалід по зору міг її побачити, замисліться, чи здатний інвалід, і не тільки по зору, що має трохи уповільнену реакцію, відскочити, коли ці двері несуться просто на нього зі страшенною силою? Що можна зробити в такому випадку і як забезпечити збереження здоров`я і життя інваліда, який, в силу обставин, користується метро щоденно?
Повертаючись до нормативів, у нас є всі підстави вважати, що ви і нормативів цих не знаєте, бо вони міжнародні. В Україні, окрім інвалідів на візках, такі нормативи не розроблені, а Україна взяла на себе зобов`язання виконувати саме міжнародні стандарти. Об`єкти продовжують будувати, реконструкція об`єктів здійснюється, а нормативи не виконуються. Як запевняє текст, надрукований в листі, перевірки ведуться, контроль здійснюється, тощо. Тоді незрозуміло, що саме ви перевіряєте, і що саме контролюєте, якщо ви не бачите, що програма безбар`єрності така ж далека до завершення, яка була на початку її виконання? Може, це інваліди через хворобу не бачать свого щастя? Так ви сядьте на візок чи зав`яжіть очі, спробуйте бодай вийти з дому або проїхати по місту, і тоді можна буде побачити, чи підніметься рука запропонувати зняти з контролю пункти 14-17 Плану невідкладних заходів щодо розв`язання проблем соціального захисту інвалідів, чи зможе міністр підписати цю пропозицію, і яку нагороду від вищих органів влади можна буде дати за виконання вищенаведених пунктів. Давайте ще раз замислимося, яку державу ми будуємо. Кожен із нас в будь-який момент може стати інвалідом. Тож, з огляду на це, давайте поставимо питання: чи нам потрібно відзвітувати і поставити галочку про те, що питання з контролю зняте, при тому, що жодного його пункту не виконано, чи нам потрібно побудувати державу, в якій сьогодні за наявності фізичного здоров`я, а завтра, можливо, без нього, нам доведеться жити. Ми не пропонуємо виносити догани, не пропонуємо знімати з роботи, адже це все одно нічого не дасть. Ми пропонуємо ще раз спільно органам влади, громадським організаціям, бізнес-структурам, ЗМІ відважитися на запровадження в державі, шляхом внесення відповідних змін до законодавства, механізмів виконання прийнятих законів шляхом запровадження до законодавчої бази механізмів їх виконання, механізмів контролю за їх виконання і механізмів відповідальності за виконання бо невиконання законів. Вірогідно, роль громадянського суспільства і громадських організацій інвалідів в тому числі, повинна бути в цьому процесі однією з ключових. А стосовно Розпорядження Кабінету Міністрів № 1513-р щодо Плану невідкладних заходів…, то давайте його виконувати, а не прислуговуватись швидкоплинним поточним потребам, бо перед долею і Богом ми всі рівні!

ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ПРАЦЕЗДАТНИХ ІНВАЛІДІВ
м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, конт. телефони: 560-95-85, 8-093-970-75-70
адреса для листів: 02121, м. Київ-121, вул. Вербицького, б. 11, кв. 191







Категорія: Статті про ВГО ВППІ | Додав: Moder (25.05.2012)
Переглядів: 648 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0