Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 21.05.2024, 14:08
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Законодавча база щодо інвалідів » Нормативні стандарти щодо доступності інвалідів

Будівельні стандарти, додатково
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ

Основні положения ДБН В.2.2-9-99

До тексту внесена поправка
(лист Держбуду України від 15 березня 2002 року № 4/2-99).
Держбуд України
Київ 1999
Будівлі і споруди.
Громадські будинки та споруди.
Основні положення ДБН В.2.2-9-99
На зміну
СНіП 2.08.02-89

Ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі - громадських будинків), а також вбудовано-прибудо¬ваних приміщень громадського призначення.
Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
ДОДАТОК Г
(обов'язковий)
ПАРАМЕТРИ ЗОН, ПРОСТОРІВ ТА ЕЛЕМЕНТІВ БУДИНКІВ І ПРИМІЩЕНЬ
ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
Г.1 Зона для розміщення крісла-коляски повинна мати ширину не менше 0,9 м і довжину не менше 1,5 м.
Г.2 Смуга руху в будинках та на ділянці при односторонньому русі повинна бути завширшки не менше 1,5 м, при двосторонньому русі - не менше 1,8 м, тому що слід передбачати розміщення на ній інваліда на колясці та іншої особи.
Г.3 Висота проходу до низу конструкцій, що виступають, має бути не менше 2,1 м.
Г.4 Розміри площадки для повороту крісла-коляски на 90° повинні бути не менше 1,3 м х 1,3 м, для повороту на 180° - не менше 1,3 м х 1,5 м, для розвороту на 360° потрібна площадка не менше1,5 м х 1,5 м.
Ширина балконів, лоджій та галерей має бути не менше 1,5 м у просвіті.
Простір під елементами і частинами будинків, обладнання або меблів, який використовується для під'їзду крісел-колясок, повинен мати ширину по фронту обладнання чи меблів не менше 0,6 м і висоту не менше 0,6 м над рівнем підлоги чи пішохідного шляху. Підходи до обладнання і меблів повинні бути завширшки не менше 0,9 м.
Г.5 Об'єкти і пристрої (поштові скриньки, укриття таксофонів, інформаційні щити та ін.), що розміщуються на стінах будинків, споруд або окремих конструкціях, а також елементи і частини будинків та споруд, що виступають, не повинні скорочувати простору, необхідного для проїзду та маневрування крісла-коляски.
Г.6 У місцях перепаду рівнів, який перевищує 0,04 м, між горизонтальними ділянками пі¬шохідних шляхів або підлоги в будинках та спорудах належить передбачати пандуси та сходи. Конструкції пандусів та їх огорожу слід робити з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 2 годин.
У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси, величина внут-рішнього радіуса яких повинна прийматися згідно з нормами (ВСН 62), але не менше 5,5 м.
Уклон кожного маршу пандуса в залежності від його довжини необхідно приймати згід-но з нормами (ВСН 62), але він не повинен перевищувати 8 % (1:12). Якщо на шляхах руху перепад рівнів підлоги менше 0,2 м, допускається приймати уклон пандуса не більше 10 % (1:10).
Г.7 Пандус, що слугує шляхом евакуації з другого поверху та поверхів, які розташовані вище, має бути безпосередньо з'єднаний з виходом назовні із будинку чи споруди.
Г.8 Ширина пандуса при односторонньому русі повинна бути не менше 1,2 м, при двосто¬ронньому русі - не менше 1,8 м.
Г.9 На початку і в кінці кожного підйому пандуса слід влаштовувати горизонтальні площадки завширшки не менше ширини пандуса і завдовжки не менше 1,5 м. Довжина проміжних горизонтальних площадок гвинтового пандуса по внутрішньому його радіусу повинна бути не менше 2 м. При зміні напрямку руху пандуса ширина горизонтальної площадки повинна забезпечу¬вати можливість повороту крісла-коляски.
Г.10 По зовнішніх бокових краях пандуса і площадок слід передбачати бортики завширшки не менше 0,05 м.
Г.11 По обидва боки пандуса чи сходового маршу повинна передбачатися огорожа заввишки не менше 0,9 м з поручнями. Поручні в цих випадках повинні бути подвійними на висоті 0,7 і 0,9 м, а для дітей дошкільного віку - 0,5 м. Довжина поручнів має бути більше довжини пандуса або маршу сходів з кожного їх боку не менше ніж на 0,3 м.
Поручні повинні бути круглого перерізу діаметром не менше 0,03 м і не більше 0,05 м або прямокутного перерізу завтовшки не більше 0,04 м.
Г.12 Сходинки на шляхах руху інвалідів повинні бути суцільними, рівними, без виступів та з шорсткою поверхнею.
Ребро сходинки повинно мати закруглення радіусом не більше 0,05 м. По бокових краях сходо¬вого маршу, що не примикають до стін, сходинки повинні мати бортики заввишки не менше 0,02 м.
Ширина проступів має бути для зовнішніх сходів не менше 0,4 м; для внутрішніх сходів у будинках та спорудах - не менше 0,3 м; висота підйому сходинок: для зовнішніх сходів - не більше 0,12 м, для внутрішніх - не більше 0,15 м.
Г.13 Поверхня покриття пішохідних шляхів і підлог приміщень будинків та споруд, якими користуються інваліди, повинна бути твердою, міцною і не допускати ковзання.
Г.14 Килимові покриття повинні щільно закріплюватися, особливо по краях килимів. Тов¬щина покриття з ворсового килима не повинна бути більшою 0,013 м з урахуванням висоти ворсу.
Г.15 Зона обслуговування маломобільних відвідувачів біля столів, прилавків і робочих місць повинна мати вільний простір розмірами у плані не менше 0,9 м х 1,5 м.
Г.16 Робочі поверхні кіосків, прилавків для торгівлі та обслуговування населення, стояків або їх частин у гардеробах, буфетах, регістратурах, вікна касових кабін тощо слід розташовувати на висоті не більше 0,8 м від рівня пішохідної частини шляху або підлоги приміщення.
Г.17 При проектуванні інтер'єрів, добиранні та розміщенні технологічного та іншого обладнан¬ня, приладів та пристроїв належить виходити з того, що зона досяжності для відвідувачів у кріслі-ко¬лясці, яка розташована збоку від нього, знаходиться у межах не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги.
При фронтальному підході зона досяжності має бути не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м.
Г.18 Ручки, важелі, крани, кнопки електричних вимикачів і різних апаратів, електричні розетки, отвори торговельних, квиткових та інших автоматів та інші пристрої, призначені для обслуговування інвалідів і літніх людей, слід розташовувати на висоті не більше 1 м від рівня підлоги і на відстані не менше 0,4 м від бокової стіни приміщення.
Г.19 Розміри кабін вбиралень для відвідувача на кріслі-колясці повинні мати ширину не менше 1,65 м, глибину - 1,8 м. Двері мають відчинятися назовні.
У санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для інвалідів, що рухаються з допомогою крісел-колясок, допоміжних засобів або пристосувань, слід передбачати встановлення поручнів, штанг, підвісних трапецій або іншого обладнання, а душові кабіни для інвалідів обладнувати ста¬ціонарним сидінням чи таким, що відкидається.
У призначеній для інвалідів кабіні туалету загального користування слід передбачати, крім того, гачки для одягу, милиць та інших речей.
Г.20 У раковинах рекомендується використання водопровідних кранів важільної або натискної дії, а також керованих електронними системами.
Г.21 В кабінах для інвалідів, що знаходяться в туалетах загального користування, слід передба¬чати встановлення кнопки дзвінка, якою можна користуватися з унітазу або від дверей. Електричний дзвінок або оповіщувач повинні бути розташовані в кімнаті чергового при туалеті.
Г.22 Усі елементи стаціонарного обладнання, призначені для використання інвалідами, повинні бути міцно та надійно закріплені. Кріпильні деталі обладнання, регуляторів, електричних вимикачів тощо не повинні виступати за площину стін або елемента, що закріплюється.
Г.23 Ручки, запірні та інші пристрої на дверях, що ведуть до приміщення, де небезпечно перебу¬вати людям з повною або частковою втратою зору, повинні мати однакову для таких приміщень розпізнавальну рельєфну або фактурну поверхню.
Г.24 Усі доступні для інвалідів місця загального користування, будинки та споруди повинні бути помічені знаками або символами, зокрема: місця паркування особистого автотранспорту; зупинка громадського транспорту; пристосовані для інвалідів входи до будинків, споруд та переходи через транспортні комунікації; громадські туалети (вбиральні), лазні тощо.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Споруди транспорту Автомобільні дороги
ДБН В.2.3-4-2000
Вводяться на заміну
СНіП 2.05.02-85, СНіП 3.06.03-85
Чинні від 2000-07-01

Дані Норми поширюються на проектування та будівництво нових і реконструк¬цію існуючих автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільні доро¬ги).
Норми не поширюються на тимчасові автомобільні дороги з терміном служби менше 5 років, внутрішньомайданчикові дороги, дороги лісозаготівельних підпри¬ємств, кар'єрів, внутрішньогосподарські та сільськогосподарські автомобільні дороги, вулиці та дороги населених пунктів.
Велосипедні доріжки і тротуари
2.32 Велосипедні доріжки слід проектувати вздовж автомобільних доріг на ділянках, де інтенсивність руху велосипедів і мопедів за перші п'ять років експлуа¬тації дороги досягне в одному напрямку 60 і більше велосипедів (мопедів) за годину При максимальній інтенсивності руху, або 400 одиниць за добу. Велосипедні доріжки, як правило, проектують для однобічного руху завширшки не менше 1,5 м, а для двобі¬чного - не менше 2,2 м на відокремленому земляному полотні, біля підошви насипу або за межами укосів виїмок, а також на спеціально збудованих бермах або полках.
Велосипедні доріжки що складаються з однієї смуги, для руху в обох напрямках, слід розміщувати з підвітряного боку дороги (в розрахунку на пануючі влітку вітри), а велосипедні доріжки, що складаються з двох смуг, для руху у протилежних напрям¬ках, слід розміщувати окремо з обох боків дороги. В ускладнених умовах та на підходах до штучних споруд дозволяється будівництво велосипедних доріжок на узбіччі. В таких випадках узбіччя слід відокремлювати від проїзної частини бордюром заввишки 0,20 м, а відстань між ближніми крайками велосипедної доріжки і проїзної частини дороги (вертикальною гранню бордюру) повинна бути не менше 1,5 м.
2.33 Велосипедна доріжка, якщо вона є самостійним об'єктом, проектується в індивідуальному порядку.
2.34 Велосипедні доріжки в зоні розв'язок слід прокладати за межами земляного полотна доріг. Проїзну частину автомобільних доріг велосипедні доріжки повинні пе¬ретинати під прямим (±10°) кутом.
При перехрещенні автомобільної дороги велосипедна доріжка на відстані по 3 м з кожного боку від крайки проїзної частини повинна бути прямою у плані.
ДБН В.2.3-4-2000 c.17
2.35 Пішохідні переходи в різних рівнях слід проектувати через дороги Іа кате¬горії, а – Iб-II категорій при інтенсивності пішохідного руху понад 200 люд/год.
2.36 При проектуванні пішохідних доріжок в зоні розв'язок керуються тими ж правилами, що і при проектуванні велосипедних доріжок.
2.37 На підходах до шляхопроводу через залізничні колії з обох боків проїзної частини проектують пішохідні доріжки з врахуванням, при обгрунтуванні, можливості руху по них велосипедів та інвалідних колясок. Довжину доріжок призначають рівною відстані від початку підйому на шляхопровід до початку шляхопроводу
8 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ ТА АВТОТРАНСПОРТНОЇ СЛУЖБ, ОБ'ЄКТИ СЕРВІСУ
Споруди дорожньої служби
Об'єкти сервісу
8.14 Для надання послуг учасникам руху в смузі відведення автомобільної доро¬ги в разі необхідності слід передбачати будівництво готелів, кемпінгів, майданчиків для тимчасової зупинки автомобілів, пунктів харчування, пунктів торгівлі, автозапра¬вних станцій тощо.
8.15 Споруди об'єктів сервісу дозволяється розташовувати за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше бічної видимості від крайки проїзної частини дороги, а
ДБН В.2.3-4-2000 c.60
в зоні перехрестя та примикання автомобільних доріг - нормативної відстані трикут¬ника видимості відповідно з ДСТУ 3587.
8.16 При розміщенні об'єктів сервісу на кривих у плані, в зоні пішохідного пе¬реходу та на підходах до залізничного переїзду без чергового, повинна бути забезпе¬чена видимість для зупинки автомобіля відповідно до вимог таблиці 11 ДСТУ 3587.
8.17 На автомобільних дорогах загального користування можливі два типи спо¬руд для стоянки та короткочасного відпочинку:
- майданчики для відпочинку;
- стоянки та майданчики для короткочасної зупинки автомобілів (біля місць громадського харчування, торгівлі, масового відпочинку тощо) дозволяється розташо¬вувати у смузі відчуження автомобільної дороги.
8.18 На дорогах І і II категорій відстань між майданчиками для відпочинку ре¬комендується призначати через 15-20 км, III категорії - 25-30 км, IV категорії -35-40 км.
8.19 Майданчики для короткочасної зупинки вантажних або легкових автомобі¬лів розміщують, як правило, окремо. Розміри майданчиків визначають розрахунком, але не менше ніж для двох розрахункових автопоїздів (для доріг IV -V категорій -розрахункових автомобілів).
Суміщені майданчики для відпочинку водіїв легкових та вантажних автомобілів слід розташовувати на дорогах І-ІІ категорій на підходах до великих міст. При цьому їх розміри повинні бути розраховані на зупинку 25-45 змішаних типів розрахункових автомобілів. При виборі місця розташування майданчиків слід враховувати умови мі¬сцевості, а при можливості - наявність поблизу історичних та архітектурних пам'яток або живописного пейзажу.
8.20 Для забезпечення безпеки руху необхідно передбачати комплекс заходів по організації руху на майданчиках. Майданчики для відпочинку вздовж проїзної части¬ни на дорогах Iб-III категорій відокремлюються від останньої спеціальною смугою за¬вширшки не менше 2,7 м. На автомобільних дорогах Іа категорії забороняється роз¬ташування майданчиків для відпочинку вздовж проїзної частини.
8.21 При розміщенні майданчика на мінімальній відстані від дороги рекомендує¬ться передбачати розділювальний острівець з дорожнім одягом, аналогічним дорож¬ньому одягу майданчика для відпочинку.
8.22 Розміщення майданчиків всіх типів повинно погоджуватися з районними або міськими органами містобудування та земельних ресурсів, власником дороги і Державтоінспекцією МВС України. В проекті майданчиків слід передбачати можли¬вість руху інвалідних колясок до усіх об'єктів побутового обслуговування (питне дже-рело, туалет тощо).
8.23 При складанні генерального плану великих майданчиків для відпочинку понад 25 змішаних типів автомобілів) рекомендується зонувати територію з виділен¬ням місць стоянок (окремо для легкових та вантажних автомобілів), профілактичного обслуговування автомобілів (естакади для огляду автомобілів, щити для регулювання фар та ін.), побутового обслуговування (питне джерело, місця для вогнища, підігріву приготування їжі, харчування, контейнери для сміття, туалет), зони відпочинку, де, крім окремих кутків відпочинку, повинні бути передбачені місця для наметів, дитячі майданчики для гри, спортивні майданчики тощо.
8.24 На майданчиках відпочинку повинні встановлюватись маршрутні схеми з інформацією про розміщення на прилеглих до майданчика ділянках дороги автозап-равних станцій, станцій технічного обслуговування, пунктів харчування, медичної до-
ДБН В.2.3-4-2000 c.61
помоги та зв'язку, історичних та архітектурних пам'ятників, готелів, кемпінгів, постів ДАІ та інших об'єктів, що являють інтерес для користувачів доріг.
8.25 При розробці проектів телефонного зв'язку на дорогах І-ІІ категорій на майданчиках для відпочинку доцільно передбачати встановлення колонок аварійно-викличного зв'язку.
8.26 Автомобільні стоянки та автозаправні станції (АЗС) повинні бути розташо¬вані відповідно до вимог ДСТУ 2735. Накопичувальні смуги до АЗС повинні бути мі¬сткістю не менше, ніж на 15 розрахункових вантажних автомобілів.





ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту. ДБН В.2.3-5-2001
Вулиці та дороги населених пунктів Вводяться вперше

Дані норми поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих вулиць і доріг міських і сільських населених пунктів.
Дані норми не поширюються на внутрішньомайданчикові дороги промислових, складських і сільськогосподарських підприємств, позаміські та тимчасові дороги.
Норми є обов'язковими для органів виконавчої влади, контролю та експертизи, місцевого самовря¬дування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, гро¬мадських об'єднань і фізичних осіб, які мають ліцензію і здійснюють проектування, будівництво та ка¬пітальний ремонт вулиць і доріг населених пунктів.
Перелік нормативних документів, на які є посилання у даних нормах, а також основні терміни та їх визначення наведені в додатках А і Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Склад, порядок розроблення, узгодження і затвердження проектної документації, за якою здійс¬нюється будівництво, реконструкція та капітальний ремонт вулиць і доріг, визначаються ДБН А.2.2-3 та іншими чинними документами з розроблення проектів і кошторисів.
1.2 Рішення проектів будівництва, реконструкції та капітального ремонту вулиць і доріг повинні прийматися на основі генерального плану населеного пункту, комплексних схем транспорту та організації дорожнього руху, детальних планів та проектів забудови житлових районів, мікрорайонів і кварталів, пла¬нів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, категорії вулиці (дороги), експлуатаційних і екологічних вимог, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції та капітального ремонту.
1.3 Норми містять вимоги до проектування основних елементів вулиць, доріг і площ:
- проїзних частин (центральні та місцеві (бічні) проїзди), тротуарів, пішохідних та велосипедних до¬ріжок, включаючи конструкції дорожнього одягу, зупинок громадського пасажирського транспорту, ву¬личних автомобільних стоянок;
- вузлів вулиць і доріг, пішохідних переходів в одному та різних рівнях, штучних споруд;
- озеленення, освітлення та водовідведення;
- заходів щодо організації дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Примітка. Розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призна¬чення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється.
1.4. У виняткових випадках, коли прийняття проектного рішення без відхилень від цих норм немож¬ливе, дозвіл на такі відхилення при належному обгрунтуванні надається органом, який їх затвердив.
Тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки
2.19 Ширину тротуарів слід визначати з урахуванням категорії та функціонального призначення вулиці (дороги) залежно від інтенсивності пішохідного руху, а також розміщення в їх межах опор, щогл, дерев тощо. Ширина однієї смуги пішохідного руху повинна бути кратною 0,75 м, але не менше наведеної в таблиці 2.6.
2.21 Споруди торговельно-побутового призначення (крім кіосків з продажу проїзних квитків на зу¬пинках маршрутних транспортних засобів) і рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч згідно з вимогами існуючих законодавчих та нормативних актів, затвердженою містобудівною доку¬ментацією та місцевими правилами забудови населених пунктів. При їх розміщенні не допускається пош¬кодження або знищення зелених насаджень.
2.22 Між тротуарами та прилеглими до них укосами насипу чи виїмки, а також підпірними стінками заввишки більше 1 м слід передбачати берми завширшки не менше 0,5 м. За висоти насипу більше 2 м на тротуарах необхідно влаштувати бар'єрне огородження. Перильні огородження для пішоходів улаштову¬ються біля пішохідних переходів на відстані не менше ніж 50 м у кожен бік.
2.23 Острівці безпеки для пішоходів і напрямні острівці слід улаштовувати на перетинах і переходах вулиць і доріг піднятими на 15 см над проїзною частиною.
Острівці безпеки влаштовуються за ширини проїзної частини більше 15 м, рівними ширині цент¬ральної розділювальної смуги, а в умовах її відсутності - завширшки не менше 2 м за рахунок звуження смуги руху до 3,25 м на магістральних вулицях і дорогах загальноміського та районного значення, а також за рахунок смуг озеленення і тротуарів. У випадку розширення проїзної частини у бік червоних ліній дов¬жина ділянок розширення приймається згідно з ГОСТ 23457, але не менше 40 м, мінімальний радіус заокруглення захисних елементів - 1 м. Довжину острівців слід приймати такою, що дорівнює ширині пішохідного переходу.
На пішохідних переходах поблизу загальноосвітніх шкіл, навчальних закладів при значній інтен¬сивності руху пішоходів без влаштування регульованого переходу перед переходами можуть улаштову¬ватися підвищення проїзної частини для примусового зменшення швидкості транспортних засобів.
2.24 Поздовжні похили тротуарів і пішохідних доріжок слід приймати не більше 60 ‰ (в районах з частою ожеледицею - не більше 40 ‰), а в гірській місцевості - не більше 80 ‰ за умови довжини ділянки з цим похилом до 300 м.
Тротуари і пішохідні доріжки з поздовжніми похилами більше 60 %о та 80 %о повинні мати обладнані поручнями сходи (не менше 3 і не більше 12 східців у одному марші). Висоту східця слід приймати не більше 12 см, ширину - не менше 38 см; після кожного маршу (10-12 східців) необхідно влаштовувати площадки завдовжки не менше 1,5 м.
Тротуари необхідно проектувати односхилими з похилами 20 ‰ у бік проїзної частини, в обмежених умовах та в разі реконструкції - до 25 ‰ і розміщувати в одному рівні з газонами та смугами озеленення вище проїзної частини на 15 см (за винятком ділянок з пилоподібним поздовжнім профілем, а також місць сполучення тротуарів з проїзною частиною в'їздів у двори, де висота приймається 8 см). На пішохідних переходах висота бордюрного каменю не повинна перевищувати 10 см.
Примітка. Пішохідні доріжки і тротуари для руху інвалідів та інших маломобільних груп населення проектуються за вимогами ДБН 360 та ВСН 62.
2.25 Велосипедні доріжки, які розміщуються на магістральних вулицях регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних і сільських вулицях (дорогах) та такі, що забезпечують під'їзд до торго¬вельних центрів, промислових підприємств, стадіонів, парків, виставок, ринків, гаражів і автостоянок
ДБН В.2.3-5-2001 С. 11
улаштовуються за інтенсивності руху більше 50 велосипедистів за годину "пік", як правило, для однобіч¬ного руху з смугами зелених насаджень (смуги безпеки) завширшки не менше 0,8 м; в обмежених умовах замість смуг безпеки допускається встановлення огородження перильного типу.
У разі розташування велосипедних смуг по краю проїзної частини вулиць і доріг обов'язковим є їх виділення лініями розмітки.
Ширина велосипедної доріжки повинна бути не менше 1,5 м, а велосипедної смуги - 1,0 м.
Кількість смуг на велосипедних доріжках необхідно приймати виходячи з розрахункової пропускної здатності однієї смуги - 300 велосипедистів на годину.
Велосипедні доріжки повинні влаштовуватися з поздовжнім похилом не більше 30 ‰ та попереч¬ним - у межах 15-25 ‰. У складних рельєфних умовах допускаються поздовжні похили до 40 і 60 ‰ на ділянках завдовжки не більше відповідно 300 і 100 м. На ділянках з більшою протяжністю слід передбачати ділянки завдовжки не менше 20 м з похилом не більше нормативного (30 ‰).
2.26 Тимчасові стоянки для зберігання велосипедів розміром 2х0,6 м на велосипед, відокремлені стояками (клямками) заввишки 0,75 м і завдовжки 1,6 м, улаштовуються в комплексі з об'єктами від¬відування, а також біля станцій метрополітену та зупинок приміських електропоїздів, на кінцевих зупин¬ках та у вузлах пересадки з вуличного пасажирського транспорту на приміський.
Примітка. Типові рішення поперечного профілю (додаток В), враховуючи різноманіття факторів, що впливають на ширину вулиць і доріг одних і тих самих категорій, уточнюються для конкретних випадків проектування
Автомобільні стоянки
2.48 Рівень автомобілізації, розрахункову кількість машино-місць на стоянках постійного та тимчасо¬вого зберігання легкових автомобілів, вимоги до розміщення відкритих, закритих наземних або підземних автостоянок в різних функціональних зонах населених пунктів і автостоянок біля громадських будинків і споруд масового відвідування, а також відстані від автостоянок до стін житлових будинків та громадських будинків і споруд, меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних установ, лікуваль¬них установ із стаціонаром необхідно приймати згідно з СанПіН і ДБН 360, а щодо їх розміщення в межах вулиць і доріг - згідно з цими нормами.
2.49 Розміщувані в межах червоних ліній усіх, крім безперервного руху, вулиць і доріг на їх резервних (завширшки 3,0 м) і розділювальних (завширшки 5,5 м) смугах, а також у "кишенях" проїзної частини (завширшки 2,5-5,5 м залежно від прийнятої схеми розставлення автомобілів) та відокремлені від основної проїзної частини огородженням або острівками безпеки переважно тимчасові автостоянки повинні бути забезпечені зручними в'їздами-виїздами на бічні (місцеві) проїзди та на прилеглі вулиці (дороги).
2.50 На автостоянках малої місткості (до 50 машино-місць) допускається суміщений в'їзд-виїзд; на автостоянках середньої та великої місткості (від 50 до 300 і більше машино-місць) необхідно передбачати роздільні в'їзди-виїзди завширшки 3,5 м кожний.
В'їзди-виїзди з автостоянок повинні мати заокруглення бортів тротуарів радіусом не менше 6 м.
2.51 Перед воротами та шлагбаумами, які перекривають основний в'їзд на автостоянку, слід улашто¬вувати площадку накопичення місткістю не менше 10 % від найбільшої годинної кількості транспортних засобів, що прибувають на автостоянку.
2.52 Ширина проїздів на автостоянках з двостороннім рухом повинна бути не менше 6 м, з односто¬роннім - не менше 3 м, з рухом автомобілів в одному напрямку без зустрічних потоків і перетинань.
На території автостоянок, незалежно від їх місткості, дозволяється зустрічний і перехресний рух автомобілів за їх інтенсивності не більше 5 одиниць за годину.
Пішохідні переходи в одному та різних рівнях.
3.17 Пішохідні переходи в одному рівні з проїзною частиною в умовах нового будівництва улашто¬вуються через вулиці (дороги) на відстані один від одного не менше, м:
магістральні вулиці (дороги) загальноміського значення з регульованим рухом 300
магістральні вулиці районного значення 250
вулиці та дороги місцевого значення:
житлові вулиці 150
дороги промислових і комунально-складських зон 200
Ширина пішохідного переходу, що розмічується, визначається розрахунковою інтенсивністю пішо¬хідного руху, виходячи з розрахунку 1 м на кожні 500 пішоходів за годину, але не менше ширини тротуару, продовженням якого є пішохідний перехід.
3.18 Перехрестя вулиць і доріг повинні бути облаштовані двома або більше наземними пішохідними переходами залежно від розташування відносно перехрестя пунктів тяжіння пішоходів (житлова забудова, громадські та промислові об'єкти, зупинки громадського транспорту тощо), прийнятої принципової схеми організації пішохідного руху, планування та навколишньої забудови перехрестя.
3.19 На наземному пішохідному переході, в разі відсутності забудови, повинен бути забезпечений трикутник видимості не менше ніж 50 м х 10 м. У зоні трикутника видимості не допускається розміщення споруд, рекламоносіїв і зелених насаджень заввишки більше 0,5 м.
3.20 Пішохідні переходи в різних рівнях з проїзною частиною вулиці або дороги (підземні пішохідні тунелі, надземні пішохідні містки, переходи, суміщені з транспортними вузлами в різних рівнях) слід улаштовувати: на загальноміських магістралях безперервного руху; на вулицях і дорогах з регульованим рухом при потоці пішоходів через проїзну частину більше 3000 чол./год та її ширині 15 м і більше; на пе¬рехрестях вулиць і доріг з нерегульованим правоповоротним рухом інтенсивністю більше 300 авт./год; на площах і перехрестях з саморегульованим рухом транспортних засобів по кільцю, якщо розміри кон¬фліктних потоків транспорту та пішоходів вимагають введення світлофорного регулювання; на перетинах
ДБН В.2.3-5-2001 С.21
з лініями швидкісного трамвая, а також з магістральними залізничними лініями на перегонах у межах стан¬цій та в разі заборони влаштування переїздів в одному рівні для транспортних засобів.
3.21 Пішохідні переходи в різних рівнях зі сходами і пандусами слід розміщувати з інтервалом:
- 300-600 м - на магістральних вулицях і дорогах безперервного руху (у промислових і комунально-складських зонах відстань може досягати 800 м);
- 400-800 м - на лініях швидкісного трамвая і залізниць.
Примітка. Проектуванню конкретного пішохідного переходу в різних рівнях повинне передувати розроблення схеми організації пішохідного руху та розміщення переходів по всій вулиці (дорозі).
3.22 Ширину пішохідних тунелів, містків, сходів і пандусів слід приймати залежно від розрахункової інтенсивності руху пішоходів у годину "пік" і максимальної (середньостійкої) пропускної здатності однієї смуги завширшки 1 м: тунелів - 1000 (750), містків - 2000 (1500), сходів - 1500 (1250) і пандусів - 1750 (1350) піш./год, але не менше 3 м для тунелів і містків і 2,25 м для сходів і пішохідних пандусів (за умови влаштування двох сходів у кожному торці тунелю).
Ширину пандусного спуску для дитячих і інвалідних колясок, які повинні передбачатись на всіх пішохідних переходах, слід приймати не менше 1 м (додатково до мінімальної ширини сходів).
3.23 Сходи та пандуси слід улаштовувати відкритими і розташовувати в межах тротуарів і смуг озеле¬нення з урахуванням напрямків та інтенсивності пішохідних потоків. Дозволяється влаштування сходів, вбудованих у перші поверхи будинків.
На відкритих сходах і пандусах необхідно влаштовувати огорожу парапетного типу заввишки 0,7 м, яка розташовується на відстані від бортового каменю чи огорожі тротуару не менше 0,4 м
Слід звернути увагу також на: Положення про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, затверджені Держбудом України від 09.09.99 № 220 та зареєстровані Мінюстом України від 23.09.99 № 643/3936

Категорія: Нормативні стандарти щодо доступності інвалідів | Додав: Moder (12.07.2012)
Переглядів: 6362 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0