Відповідно до статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє:

1.Затвердити Порядок надання пільг інвалідам на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

 

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від _______________ 20___ р. № ______

 

Порядок надання пільг інвалідам на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів

 

1. Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних або відведених майданчиках для паркування (далі – паркування) та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів, крім автостоянок – гаражних кооперативів (далі – зберігання).
2. Право на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів надається:
інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату (далі – інваліди);
членам сімей інвалідів, яким відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 30, ст. 2130), передано право керування автомобілем (далі – члени сімей інвалідів);
законним представникам недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату (далі – законні представники інвалідів);
представникам підприємств, установ, організацій громадських організацій інвалідів та сфери соціального захисту населення, які перевозять інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату (далі –громадські організації інвалідів).
3. Підставою для надання інвалідам права на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів є висновок медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК), а для дітей-інвалідів – медичний висновок лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів (далі – ЛКК) про інвалідність у зв’язку з ураженням опорно-рухового апарату, а також відповідний запис у пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яким зазначено, що причиною інвалідності є ураження опорно-рухового апарату.
4. До членів сім’ї інваліда належать особи, які проживають разом з ним, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми.
Факт спільного проживання інваліда та члена сім’ї, якому надається право на безоплатне паркування та зберігання, може бути встановлений на підставі відміток про реєстрацію в паспортах інваліда та члена сім’ї інваліда або довідки житлово-експлуатаційної організації чи іншого органу, визначеного місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також на підставі акта, складеного комісією, утвореною у складі посадової особи районного управління соціального захисту і двох сусідів інваліда.
5. Належність підприємств, установ, організацій до громадських організацій інвалідів та сфери соціального захисту населення регулюється законодавством України про громадські організації та статутами цих підприємств, установ, організацій, зареєстрованими в установленому порядку.
6. Не мають права на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів інваліди, члени сімей інвалідів, законні представники інвалідів та представники громадських організацій інвалідів, які проживають та/або зареєстровані за межами України.

Персональні картки дозволу на паркування
транспортних засобів інвалідів
7. Підставою для безоплатного паркування інвалідів, членів сімей інвалідів, законних представників інвалідів та представників громадських організацій інвалідів є персональні картки дозволу на паркування транспортних засобів інвалідів (далі – персональні картки дозволу), форма яких затверджується Мінпраці.
Персональна картка дозволу містить інформацію про особу, якій вона надана, а також державний номер та марку транспортного засобу цієї особи.
Персональна картка дозволу має обмежений термін дії, який для інвалідів, членів сімей інвалідів, законних представників інвалідів відповідає терміну, на який встановлено інвалідність згідно з записом в пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а для громадських організацій інвалідів складає один рік.
8. Контроль за забезпеченням персональними картками дозволу інвалідів, членів сімей інвалідів, законних представників інвалідів та представників громадських організацій інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій (далі – головні управління соціального захисту населення).
9. Для отримання персональної картки дозволу інвалід, член сім’ї інваліда чи їх законний представник звертається до органу праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконкому міської, районної у місті ради (далі – місцеві органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації їх проживання та подають наступні документи:
заяву на отримання персональної картки дозволу, заповнену інвалідом, членом сім’ї інваліда або їх законним представником за формою, що затверджується Мінпраці;
оригінал та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера інваліда, члена сім’ї інваліда для осіб, які досягли 18-річного віку (за наявності ідентифікаційного номера);
оригінал та копію паспорта інваліда, члена сім’ї інваліда або свідоцтва про народження дитини-інваліда (для осіб віком до 16 років);
оригінал та копію довідки про реєстрацію місця проживання інваліда або члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем, та довідки або акта, що засвідчує факт спільного проживання інваліда і такого члена сім’ї;
оригінал та копію посвідчення водія інваліда, члена сім’ї інваліда або їх законного представника на право керування автомобілем відповідної категорії;
оригінал та копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у якому зазначена група та причина інвалідності;
оригінал та копію довідки МСЕК, а для дітей-інвалідів – копію медичного висновку ЛКК про групу та причину інвалідності.
Після перевірки даних, наведених в заяві, оригінали документів повертаються заявнику.
Особам, які через релігійні переконання відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера, необхідно пред’явити паспорт з позначкою про наявність права здійснювати платежі без нього.
В разі, якщо із заявою звертається законний представник інваліда чи іншої особи, він подає разом із зазначеними документами свій паспорт та документ, що підтверджує його повноваження законного представника відповідно до законодавства.
Інваліди, члени сім’ї інваліда та їх законні представники несуть персональну відповідальність за достовірність даних, що містяться у пред’явлених документах. Подання документів, що містять завідомо неправдиві дані, є підставою для відмови у наданні персональної картки дозволу.
10. Місцевий орган праці та соціального захисту населення на підставі заяви на отримання персональної картки дозволу:
перевіряє достовірність наданих документів та наявність відповідного запису щодо уражень опорно-рухового апарату інваліда чи дитини-інваліда в пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відомостей щодо таких уражень відповідно до довідки МСЕК, а для дітей-інвалідів – відповідно до копії медичного висновку ЛКК про групу та причину інвалідності;
реєструє заяву на отримання персональної картки дозволу у спеціальному журналі обліку персональних карток дозволу (далі – журнал обліку), форма якого затверджується Мінпраці;
формує особову справу одержувача персональної картки дозволу (далі – особова справа), яка містить заяву на отримання персональної картки дозволу та копії інших документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку;
у двотижневий термін з моменту отримання повного переліку оформлених належним чином документів видає інваліду, члену сім’ї інваліда або їх законному представнику персональну картку дозволу.
11. Для отримання персональних карток дозволу представник громадської організації інвалідів звертається до місцевого органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадської організації інвалідів та подає наступні документи:
заяву на отримання персональних карток дозволу громадською організацією інвалідів, підписану керівником та засвідчену печаткою громадської організації, за формою, що затверджується Мінпраці,
копію статуту (положення) громадської організації інвалідів, завірену нотаріально;
копію свідоцтва про легалізацію громадської організації інвалідів, завірену нотаріально;
копію довідки про взяття громадської організації інвалідів на облік у державній податковій інспекції, підписану керівником та засвідчену печаткою громадської організації;
копію звіту про діяльність громадської організації інвалідів за формою державної статистичної звітності № 1-громадська організація, підписану керівником та засвідчену печаткою громадської організації;
копію бухгалтерського звіту про кількість транспортних засобів спеціалізованого призначення, що належать громадській організації інвалідів, які перевозять інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, станом на 1 січня поточного року;
копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів з відмітками щодо їх належності до транспортних засобів спеціалізованого призначення;
копії паспортів інвалідів або свідоцтв про народження дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, перевезенням яких займається громадська організація інвалідів;
копії пенсійних посвідчень або посвідчень отримувачів державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у яких зазначені групи та причини інвалідності, інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, перевезенням яких займається громадська організація інвалідів.
Керівник громадської організації інвалідів несе персональну відповідальність за достовірність даних, що містяться у пред’явлених документах. Подання документів, що містять завідомо неправдиві дані, є підставою для відмови у наданні персональної картки дозволу.
12. Місцевий орган праці та соціального захисту населення на підставі заяви на отримання персональних карток дозволу громадською організацією інвалідів:
перевіряє достовірність наданих документів та наявність відповідних записів щодо уражень опорно-рухового апарату інвалідів чи дітей-інвалідів в пенсійних посвідченнях або посвідченнях отримувачів державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відміток в свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів щодо їх належності до транспортних засобів спеціалізованого призначення;
реєструє заяву на отримання персональних карток дозволу громадською організацією інвалідів у спеціальному журналі обліку;
формує особову справу громадської організації інвалідів – одержувача персональних карток дозволу, яка містить документи, зазначені у пункті 11 цього Порядку;
у двотижневий термін з моменту отримання повного переліку оформлених належним чином документів видає представнику громадської організації інвалідів персональні картки дозволу.
Кількість персональних карток дозволу, які надаються громадській організації інвалідів, відповідає кількості транспортних засобів спеціалізованого призначення, що належать громадській організації, які перевозять інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату.
13. Після закінчення терміну дії персональних карток дозволу представник громадської організації інвалідів повторно звертається до місцевого органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадської організації та подає документи, зазначені у пункті 11 цього Порядку.
14. Місцеві органи праці та соціального захисту населення до 10 числа кожного місяця подають головним управлінням соціального захисту населення звіт про звернення інвалідів, членів їх сімей, законних представників інвалідів та представників громадських організацій інвалідів щодо видачі їм персональних карток дозволу, а також інформацію про кількість виданих місцевими органами праці та соціального захисту населення персональних карток дозволу протягом звітного періоду.
15. Головні управління соціального захисту населення подають щокварталу до 20 числа наступного місяця узагальнений звіт Мінпраці.
16. Форма звітів затверджується Мінпраці.
Безоплатне паркування транспортних засобів
17. На спеціально обладнаних та відведених майданчиках, а також біля всіх адміністративних будівель обладнуються місця для безоплатного паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, (далі – місця для безоплатного паркування) з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.
18. Для здійснення безоплатного паркування інвалід, член сім’ї інваліда, законний представник інваліда або представник громадської організації інвалідів має:
розмістити транспортний засіб на місці для безоплатного паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1342 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 96, ст. 3314) і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852);
розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу персональну картку дозволу так, щоб забезпечити її видимість для перевірки.
19. Інваліди, члени їх сімей, законні представники інвалідів та представники громадських організацій інвалідів, які отримали персональні картки дозволу, не мають права їх продажу, дарування або передачі стороннім особам.
У разі встановлення факту передачі персональної картки дозволу сторонній особі, одержувач такої картки позбавляється права її володіння. Персональна картка дозволу в цьому разі вилучається та повертається місцевому органу праці та соціального захисту населення, яким її було видано, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі обліку та особовій справі.
20. Після смерті інваліда, його члена сім’ї, якому було надано право керування автомобілем, або законного представника інваліда, персональна картка дозволу такої особи вилучається та повертається місцевому органу праці та соціального захисту населення, яким її було видано, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі обліку та особовій справі.
Безоплатне зберігання транспортних засобів
21. Органи місцевого самоврядування відповідно до потреби та з урахуванням можливостей місцевого бюджету встановлюють кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів інвалідів, членів їх сімей, законних представників інвалідів та представників громадських організацій інвалідів (далі – місця для безоплатного зберігання транспортних засобів) на всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб’єктами господарської діяльності чи належать цим суб’єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок – гаражних кооперативів).
22. В разі прийняття відповідного рішення про виділення таких місць, органи місцевого самоврядування визначають обсяг видатків на наступний рік для здійснення заходів з облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів та компенсаційних виплат власникам таких автостоянок, що обчислюється з урахуванням кількості таких місць та економічно обґрунтованих тарифів на послуги із зберігання транспортних засобів протягом року.
Рішенням відповідної ради про бюджет на наступний бюджетний період передбачаються видатки на фінансування цих заходів.
23. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад визначають порядок компенсації власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів інвалідів, членів їх сімей, законних представників інвалідів та представників громадських організацій інвалідів, наданих безкоштовно.
24. Власник автостоянки, на якій рішенням органу місцевого самоврядування виділено місця для безоплатного зберігання транспортних засобів зобов’язаний розмістити це рішення та інформацію щодо кількості таких місць у службовому приміщенні, де розміщується черговий приймальник автостоянки.
25. Для отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці інвалід, член сім’ї інваліда чи їх законний представник (далі – заявник) звертається до місцевого органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації його проживання та подає заяву про надання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу, заповнену інвалідом, членом сім’ї інваліда або їх законним представником за формою, що затверджується Мінпраці, до якої додаються документи, зазначені у пункті 9 цього Порядку;
26. Місцевий орган праці та соціального захисту населення на підставі заяви на отримання персональної картки дозволу:
перевіряє достовірність наданих документів та наявність відповідного запису щодо уражень опорно-рухового апарату інваліда чи дитини-інваліда в пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відомостей щодо таких уражень відповідно до довідки МСЕК, а для дітей-інвалідів – відповідно до копії медичного висновку ЛКК про групу та причину інвалідності;
реєструє заяву про надання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу у спеціальному журналі обліку таких місць, форма якого затверджується Мінпраці;
формує особову справу заявника, яка містить заяву про надання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу та копії документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку;
перевіряє наявність місця для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці, яка розташована в максимальній близькості до місця проживання інваліда чи дитини-інваліда;
в разі наявності такого місця видає заявнику направлення на надання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці (далі – направлення) з визначеним терміном, на який заявнику надається таке місце;
у разі відсутності місць для безоплатного зберігання транспортних засобів на автостоянках, розташування яких влаштовує заявника, такий заявник береться на облік, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі обліку.
Термін, на який заявнику надається місце для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці відповідає терміну, на який встановлено інвалідність згідно з записом в пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Після закінчення цього терміну, інвалід, член сім’ї інваліда або їх законний представник позбавляється права безоплатного зберігання транспортного засобу та зобов’язаний звільнити таке місце.
27. В разі звільнення місця для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці місцевий орган праці та соціального захисту населення надсилає першому серед усіх взятих на облік заявників, які проживають в максимальній близькості до цієї автостоянки, повідомлення про можливість надання йому направлення.
У двотижневий термін з моменту отримання такого повідомлення інвалід, член сім’ї інваліда або їх законний представник має з’явитися до місцевого органу праці та соціального захисту населення для отримання направлення.
У випадку, якщо на момент звернення такого заявника пройшло більше року з моменту взяття його на облік, він повинен підтвердити своє право на отримання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу шляхом повторного надання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
У разі, якщо заявник без поважних причин не з’явився у двотижневий термін з моменту отримання повідомлення або якщо його право на отримання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу не було підтверджене документами, місцевий орган праці та соціального захисту населення надсилає наступному за черговістю взяття на облік заявнику, який проживає в максимальній близькості до цієї автостоянки, повідомлення про можливість надання йому направлення.
28. Для отримання права на користування місцями для безоплатного зберігання транспортних засобів на автостоянці представник громадської організації інвалідів звертається до місцевого органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадської організації інвалідів та подає заяву про надання місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, підписану керівником та засвідчену печаткою громадської організації, за формою, що затверджується Мінпраці, до якої додаються документи, зазначені у пункті 11 цього Порядку.
29. Місцевий орган праці та соціального захисту населення на підставі такої заяви:
перевіряє достовірність наданих документів та наявність відповідних записів щодо уражень опорно-рухового апарату інвалідів чи дітей-інвалідів в пенсійних посвідченнях або посвідченнях отримувачів державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відміток в свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів щодо їх належності до транспортних засобів спеціалізованого призначення;
реєструє заяву про надання місць для безоплатного зберігання транспортних засобів у спеціальному журналі обліку;
формує особову справу громадської організації інвалідів на набуття права на безоплатне зберігання транспортних засобів, яка містить документи, зазначені у пункті 11 цього Порядку;
перевіряє наявність місць для безоплатного зберігання транспортних засобів спеціалізованого призначення відповідного розміру на автостоянці, розташування якої влаштовує громадську організацію інвалідів, що звернулась з заявою;
в разі наявності таких місць видає представнику громадської організації інвалідів направлення на надання місць для безоплатного зберігання транспортних засобів на автостоянці терміном на один рік;
у разі відсутності місць для безоплатного зберігання транспортних засобів на автостоянках, розташування яких влаштовує громадську організацію інвалідів, така громадська організація береться на облік, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі обліку.
Кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, які надаються громадській організації інвалідів, відповідає кількості транспортних засобів спеціалізованого призначення, що належать громадській організації, які перевозять інвалідів або дітей-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату.
30. Власник автостоянки, на якій рішенням органу місцевого самоврядування виділено місця для безоплатного зберігання транспортних засобів, облаштовує такі місця в кількості, яка визначена цим рішенням, в межах автостоянки.
Відстань від в’їзду на автостоянку до найближчого такого місця не повинна перевищувати 100 метрів.
31. У триденний термін після надання інвалідом, членом сім’ї інваліда, їх законним представником або представником громадської організації інвалідів направлення на надання місця для безоплатного зберігання транспортного засобу на цій автостоянці, виданого місцевим органом праці та соціального захисту населення, власник автостоянки зобов’язаний надати таке місце на термін, який визначений у направленні, про що повідомити місцевий орган праці та соціального захисту населення в тижневий термін.
32. Інваліди, члени сім’ї інваліда, їх законні представники або представники громадської організації інвалідів, які набули права безоплатного збереження транспортного засобу на автостоянці, повинні дотримуватись вимог Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115 (ЗП України, 1996 р., N 6, ст. 191).
33. Інваліди, члени їх сімей, законні представники інвалідів та представники громадських організацій інвалідів, яким виділені місця для безоплатного зберігання їх транспортних засобів, не мають права розміщувати на цих місцях інші транспортні засоби.
34. Після смерті інваліда, члена сім’ї інваліда або законного представника інваліда, місцевий орган праці та соціального захисту населення передає право користування його місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці першому у черговості серед усіх взятих на облік заявників, які проживають в максимальній близькості до цієї автостоянки.