Інноваційні моделі проекту «Посилення регіональних соціальних служб»

Що таке інноваційна модель?

Інновації є новими практиками роботи, що складають основу розвитку соціальних послуг в Україні та покликані забезпечити виконання стандартів якості соціальних послуг. Проект ПРСС пропонує технічну підтримку та тренінги. Одним із завдань є пілотування стандартів та інноваційних моделей роботи з метою демонстрації прикладів вдалої роботи.      

Інноваційна модель є такою, яка:

1. Визначає  нові методи практичної роботи або цільову групу, яка до того знаходилася поза увагою системи і не отримувала соціальних послуг.
2. Намагається змінити усталені стереотипи та ставлення до представників уразливих груп.
3. Мотивує населення або представників певної групи на рівні громади використовувати нову політику або нові підходи.

Проект зосередить увагу на шести інноваційних моделях, а саме наступних. 

1. Незалежна адвокація
2. Супервізія
3. Оцінювання потреб і планування догляду
4. Самодопомога
5. Профілактика насильства 
6. Початковий навчальний курс

Як ми обирали інноваційні моделі в цьому проекті?

• Використовуючи результати тренінгів з представниками різних організацій, які інформували нас щодо їх потреб.
• Завдяки консультаціям з представниками соціальних закладів, НУО та викладачами соціальної роботи.
• Використовуючи результати спостережень за роботою закладів, які ми відвідували.
• З урахуванням наявних потреб. Наші моделі базуються на існуючих практиках та послугах, їх реалізація потребуватиме радше технічної, а не матеріальної допомоги.

1. НЕЗАЛЕЖНА АДВОКАЦІЯ

Незалежна адвокація пропонує представникам уразливих груп висловити свою точку зору на процес отримання ними соціальних послуг. Незалежні експерти доводять думки клієнтів до відома  відповідних установ та посадових  осіб.   

Незалежна адвокація «прав» забезпечує прозорість і відкритість у відповідності до вимог Конвенції прав дитини ООН та відповідного законодавства із захисту прав людини.

Працівники, які не працюють у даному закладі, зустрічаються з клієнтами закладу та обговорюють якість послуг і стандарти обслуговування. Їх мета – довести до відома відповідних посадових осіб думки та почуття клієнтів,  які самі клієнти не бажають обговорювати з персоналом свого закладу з будь-яких причин.        

На даний час проект ПРСС працює з представниками університетів, студенти та викладачі яких виконують функції «адвокатів». На цьому етапі можна зробити висновок, що представники університетів користуються належною повагою, що дає підстави розглядати зібрану ними інформацію, як надійну.      

Що зроблено?

Перша група майбутніх «адвокатів» відвідала тренінг з незалежної адвокації. Перші візити відбулися до пілотних закладів в м. Рівному. 

Результати, що очікуються.

• Розвиток практичних навичок роботи у студентів факультетів соціальної роботи та психології.
• Допомога закладам у розробці політики прозорості та встановленні зв’язків з «оточуючим світом». 

2. СУПЕРВІЗІЯ   

Супервізія є наріжним каменем соціальної роботи в усіх країнах світу. Супервізія персоналу забезпечує дотримання стандартів соціальної роботи, дотримання належних практик, ефективне управління закладом та його моніторинг. Супервізія сприяє професійному розвитку працівників і ефективному стратегічному плануванню та розвитку соціальних служб. Крім того, супервізія забезпечує безпечне середовище для персоналу та клієнтів.    

Хто це виконує на практиці?

Кожний працівник, в тому числі й керівник організації, виконує функції супервізора. Особа, яка виконує функції супервізора повинна мати більше досвіду саме в тій галузі, в якій відбувається супервізія.

Особа, яка здійснює супервізію, зустрічається з особою, яка отримує супервізію, кожного місяця для обговорення проблем, пов’язаних з роботою.  Роль супервізора полягає у підтримці та професійній підготовці особи, яка отримує супервізію, сприянні його (її) професійному розвитку, визначенні чинників, які негативно впливають на виконання професійних обов’язків, і забезпеченні дотримання усіх правил і  процедур.

Супервізія керівників вищої ланки відбуватиметься, можливо, не так часто. Ці керівники можуть надавати перевагу супервізії за принципом «рівний-рівному» або залучатимуть незалежного консультанта.

Що зроблено?

Розроблено політику супервізії: останній проект обговорювався з Начальниками обласних управлінь праці та соціальної політики у Рівненській та Волинській областях. Певні зміни вноситимуться протягом періоду апробації.

Результати, що очікуються.

• Моделювання супервізії працівниками проекту в пілотних закладах.

• Впровадження супервізії персоналу пілотних закладів.

3. ОЦІНЮВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ДОГЛЯДУ   

Оцінювання потреб забезпечує наступне:

• Індивідуальний підхід до клієнтів.

• Відповідність міжнародному законодавству з прав людини.

• Моніторинг прийому нових клієнтів.

• Перехід від «медичної» до «соціальної» моделі соціального захисту.

Оцінювання потреб та планування догляду є важливими для забезпечення якісних послуг з урахуванням індивідуальних потреб клієнта, а також визначення пріоритетів у роботі та забезпечення належного фінансування.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Що це означає на практиці?

Кожний клієнт закладу будь-якого віку (від 0 до100 років) має пройти оцінювання потреб на початку перебування у закладі. Підставою перебування клієнта у закладі має бути результат оцінювання потреб даного клієнта, згідно якого перебування у закладі найкраще відповідає інтересам клієнта.  

Для кожного клієнта складається індивідуальний план догляду. План складається на основі результатів аналізу потреб та постійно переглядається з урахуванням змін в обставинах. План догляду покликаний забезпечити усі потреби клієнта, а не тільки фізичні потреби (або тільки потреби у навчанні і т.д.).          

Декілька прикладів.

1. План догляду малюка, який перебуває у будинку дитини, повинен враховувати потреби дитини у безпечному навколишньому середовищі та батьківському піклуванні. Таким чином, план може зазначати необхідність усиновлення дитини або повернення її у сім’ю якомога скоріше.      

2. План догляду підлітка (молодої людини) повинен враховувати потреби у освіті (роботі), потреби у житлі та підтриманні зв’язку з членами родини.

3. План догляду людини похилого віку має передбачати особливі потреби у харчуванні, підтриманні соціальних зв’язків, в тому числі зв’язків з місцевою громадою, а також релігійні потреби.

Що зроблено?

Працівники проекту ПРСС співпрацюють з іншими проектами з метою розробки спільного послідовного підходу до оцінювання потреб. Розроблено проекти документації щодо оцінювання потреб як дорослих клієнтів, так і дітей. Процедури оцінювання мають пройти апробацію перед затвердженням.

Результати, що очікуються.

• Оцінювання потреб клієнтів, які перебувають у інтернатних закладах. На основі результатів оцінювання складаються індивідуальні плани догляду.

• Оцінювання потреб є обов’язковим елементом процесу прийому нових клієнтів.

4. САМОДОПОМОГА

Самодопомога це:

• Метод розвитку громади, який є визнаним і широко використовується у світі.

• Засіб підтримки незалежності клієнта (на відміну від перебування у закладі).

• Економічно ефективний метод соціального захисту.

• Метод інформування та розвитку соціальних служб, які надають послуги уразливим верствам населення.

Необхідно заохочувати клієнтів до надання взаємної підтримки під наглядом досвідчених соціальних працівників. Необхідно створювати  «форуми» співпраці та взаємної підтримки, які можуть стати важливим терапевтичним ресурсом, враховуючи той факт, що соціальні працівники мають обмежений час  для надання таких  терапевтичних послуг.    

Що це означає на практиці?

Клієнти, які мають певну проблему, регулярно зустрічаються у приміщенні, наданому соціальною службою. Інколи професійний соціальний працівник виступає у ролі модератора на таких зустрічах, інколи учасники групи обговорюють свої проблеми самостійно.

Приклади груп самодопомоги:

• Батьки дітей-інвалідів.

• Дівчата (молоді жінки), які зазнали сексуального насильства.

• Дорослі з психічними розладами.

• «Анонімні алкоголіки» або «Анонімні наркомани». 

Що робиться?

Здійснюватиметься апробація моделі самодопомоги у притулку для жертв домашнього насильства.

Результати, що очікуються.

Члени груп самодопомоги відчувають, що таке спілкування дає їм більше можливостей впливати на ситуацію, що склалася. Члени цих груп відчувають, що вони у змозі допомогти іншим людям з такими ж проблемами.      

5. БОРОТЬБА З НАСИЛЬСТВОМ

Профілактика насильства включає:

• Відповідність усіх процедур вимогам міжнародного законодавства з прав людини.

• Підвищення безпеки персоналу і клієнтів.

• Захист прав найуразливіших членів суспільства.

В контексті інших інновацій проект започаткував декілька ініціатив для підвищення рівня обізнаності громадськості щодо різних форм насильства. Метою цієї роботи є зменшення можливостей коїти насильство та створення безпечнішого навколишнього середовища для клієнтів.

Як ці процедури здійснюються на практиці?

Метою є забезпечення серйозного розгляду усіх скарг клієнтів або представників громадськості щодо зловживання службовим становищем (неналежної поведінки) персоналу закладу та здійснення належного професійного розслідування.  

Таке розслідування має базуватися на міждисциплінарному підході, оскільки розслідування випадків насильства (знущання) зазвичай потребує втручання медиків та юристів (а також органів внутрішніх справ).

Представники кожної організації повинні розуміти процедури та методи роботи, які використовуються в інших організаціях, що допоможе їм ефективніше виконувати свої обов’язки.

Приклад:

Якщо дитина, яка постійно проживає у інтернатному закладі, повідомляє про фізичне або сексуальне насильство з боку працівників, процедура має бути наступною.

• Працівник, якому дитина довіряє, повинен обговорити проблему з дитиною.

• Необхідно інформувати керівництво закладу.

• Повноцінне розслідування здійснюється досвідченим фахівцем, який не працює в інституті.

• У разі необхідності починається кримінальне розслідування.

• Добробут, безпека та емоційний стан дитини є найважливішими чинниками, які розслідування повинно брати до уваги.

6. ПОЧАТКОВИЙ КУРС

Розроблено початковий навчальний курс для починаючих соціальних працівників. Почалася апробація курсу. Курс викладається протягом тижня. Структуру курсу розроблено як введення до професії соціального працівника. Однак, в процесі апробації ми дійшли висновку, що цей курс має потенціал для ширшого використання.

Мета курсу.

• Забезпечити навчання починаючих соціальних працівників базовим навичкам соціальної роботи.

• Забезпечити підвищення кваліфікації досвідчених працівників, які не отримали достатньо теоретичної підготовки.

• Забезпечити перехід до модульних курсів з соціальної роботи для досвідчених працівників, які не отримали достатньо теоретичної підготовки.

Що зроблено?

Курс розроблено з метою задоволення основних потреб у навчанні. Формат курсу дозволяє викладати його практично без змін для будь-якої аудиторії. До змісту курсу додаються пакет навчальних матеріалів  та презентація курсу у програмі PowerPoint.      

Курс пройшов успішну апробацію у кризовому сімейному центрі (м. Луцьк) та Територіальному центрі. Курс також використовуватиметься у роботі з студентами першого курсу факультету соціальної роботи.  

Результати, що очікуються. 

• Забезпечення базового навчання персоналу пілотних закладів.

• Ознайомлення представників університетів Рівненської та Волинської областей з новими методами соціальної роботи.

ВИСНОВОК

Інноваційні моделі є взаємопов’язаними та покликані започаткувати розробку і впровадження нової політики, процедур та методів практичної роботи. Впровадження усіх зазначених  моделей забезпечить впровадження і дотримання стандартів якості соціальних послуг.

Інноваційні моделі визначають мету соціальних послуг. Персонал на усіх рівнях потребуватиме допомоги для повного усвідомлення нових вимог та навичок, необхідних для реалізації цих моделей. Проект ПРСС має компонент професійної підготовки, а зараз вже сформовано групу досвідчених національних тренерів, які допоможуть у здійсненні необхідної професійної підготовки та розвитку відповідних навичок.