Вітаю Вас Гість!
Субота, 20.04.2024, 14:14
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Законодавча база щодо інвалідів » Соціальні послуги

Ліцензійні умови діяльності в сфері надання соц. послуг
Ліцензійні умови
професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг

І.  Загальні положення

 1.1. Ліцензійні умови професійної діяльності в сфері надання соціальних послуг (далі – Ліцензійні умови) розроблені відповідно до  законів України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (2017-ІІІ), „Про соціальні послуги” (966-ІV), „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (1775-ІІІ) та постанов Кабінету Міністрів  України від 14 листопада 2000 р. № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування” та від  4 липня 2001 р. № 756 „Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності” (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 80).
  1.2.  Термін „професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг” визначається у Ліцензійних умовах як діяльність на постійній основі із застосуванням персоналом відповідного рівня кваліфікації знань, навичок та методів соціальної роботи, дотримання її цінностей і принципів, за яку виплачується винагорода.
 1.3. Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг здійснюється шляхом надання соціальних послуг:
 - за місцем проживання особи;
 - у стаціонарних інтернатних установах та закладах;
 - у реабілітаційних установах та закладах;
 - в установах та закладах денного перебування;
 - в установах та закладах тимчасового або постійного перебування;
 - у територіальних центрах соціального обслуговування;
 - в інших закладах соціальної підтримки (догляду).
 1.4 Ліцензійні умови є установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, які є обов’язковими для виконання усіх суб’єктів, які здійснюють професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, незалежно від виду послуг та організаційно-правової форми і форми власності суб’єкта, що надає соціальні послуги.
 1.5 Суб’єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність на професійній основі відповідно до положення про них або їх статуту, де обов’язково зазначаються перелік соціальних послуг, категорій осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання.
1.6 Ліцензія на професійну діяльності у сфері надання соціальних послуг, видана Міністерством праці та соціальної політики України, діє на всій території України.
Ліцензія на професійну діяльності у сфері надання соціальних послуг, видана Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями діє на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
1.7 Термін дії ліцензії на професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг становить п’ять років.
1.10 Суб’єкт, який здійснює чи має намір здійснювати професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, звертається до органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії (додаток 1).
 1.11 Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок із залученням у разі необхідності фахівців, до компетенції яких належить надання конкретного виду соціальних послуг.

ІІ. Організаційні вимоги до професійної діяльності

у сфері надання соціальних послуг
2.1  Суб’єкти, що здійснюють професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, повинні дотримуватись вимог  законів України: „Про соціальні послуги”(966-ІV), "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” (2558-ІІІ), "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (2998-12), „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (1775-ІІІ), „Про реабілітацію інвалідів в Україні” (2961-ІV), „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (2603), „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” (2623-ІV), „Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” (1104-ІV) та інших законів, сфера регулювання яких розповсюджується на професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, а також Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1895, спільного наказу Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Державного департаменту     України     з    питань     виконання        покарань     від  14  червня  2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106 "Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах"   зареєстрованого   в   Міністерстві   юстиції   України   12    липня 2006 р.  за  № 824/12698.  
2.1.1 Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг за місцем проживання особи вдома в залежності від виду послуг, які він надає, повинен дотримуватися також вимог
1)     Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126;
2)     Типового положення про центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 148;
3)     Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 608;
4)     Типового (взірцевого) положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та Типового (взірцевого) положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджених наказом   Міністерства  соціального   захисту   населення   України  від 1 квітня 1997 р. № 44, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за  № 442/2246, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 145 від 11 квітня 2007 р.
 5)     Інших правових, методичних та нормативних актів, дія яких розповсюджується на професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг.
 2.1.2. Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг у стаціонарних інтернатних установах та закладах повинен дотримуватися вимог 1)Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, Типового положення про дитячий будинок-інтернат, Типового положення про психоневрологічний інтернат, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. №  549,   зареєстрованого   в   Міністерстві   юстиції   України  29  січня  2002 р.  за
N66/6354;
2) Положення про спеціальний будинок-інтернат для престарілих та інвалідів, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 2 березня 1990 р. № 49.
 2.1.3. Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг у реабілітаційних установах та закладах, повинен дотримуватися положень
1)     Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686;
2)     Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  31  січня   2007 р.  № 80;
3)     Положення про індивідуальну програму реабілітації інвалідів, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2007 р. № 757;
4)     Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2005 р. № 877;
5)     Порядку проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1836;
6)     Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затвердженого наказом Міністерства праці  та соціальної    політики  України від 13 лютого 2007 р. № 48;
7)     Типового положення про центр професійної реабілітації інвалідів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 9 жовтня 2006 р. № 372 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25 жовтня 2006 р. за N 1162/13036;
8)     Соціальних нормативів у сфері професійної реабілітації інвалідів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12 квітня 2007 р. № 155;
9)     Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації дітей інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 4 травня 2007 р. №. 206;
10) Порядок організації та звітності з надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг в установах всіх форм власності незалежно від порядкування, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 березня 2007 р. № 104;
11) Типових штатів працівників центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів та центру професійної реабілітації інвалідів системи органів праці та соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 жовтня 2006 р. № 387;
12) Типових положень про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 23 липня 2007 р. № 392, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 3 серпня 2007 р. за № 884/14151.
 2.1.4 Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг в установах та закладах денного перебування повинен дотримуватися
1)     Типового положення про центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 148;
2)     Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 608;
3)     Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2005 р. № 877;
4)     Типового (взірцевого) положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та Типового (взірцевого) положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджених наказом   Міністерства  соціального   захисту   населення   України  від 1 квітня 1997 р. № 44, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за  № 442/2246, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 145 від 11 квітня 2007 р.
5)     Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2005 р. № 877;
6)     Порядку взаємодії центрів  соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги та соціальних послуг дітям і молоді, затвердженого спільним наказом Мінсім’ямолодьспорту та МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 1209/228 і зареєстрованого в міністерстві юстиції України 17 травня 2006 р. за № 567/12441;
7)     Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах"  затверджено спільним наказом Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Державного департаменту України з    питань виконання покарань  від 14 червня 2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2006 р. за № 824/12698.
 2.1.5 Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг в установах та закладах тимчасового або постійного перебування, повинен дотримуватися:
1)     Типового положення про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2005 р. № 878;
2)     Типового положення про соціальний центр матері та дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2005 р.;
3)     Типового положення про центр реінтеграції бездомних громадян, Типового положення про будинок нічного перебування, Типового положення про центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14 лютого 2006 р. № 31, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2006 р. за N 474/12348;
4)     Інструкції про організацію надання соціально-медичних послуг та проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у закладах соціального захисту для бездомних громадян та осіб,  звільнених з місць позбавлення волі, затвердженої спільним   наказом   Мінпраці  та  Міністерства  охорони здоров’я  від 24 січня 2007 р. № 28/26 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 р. за № 130/13396;
5)     Порядку взаємодії закладів соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги бездомним громадянам та особам, звільнених з місць позбавлення волі затвердженого спільним   наказом   Мінпраці  та  Міністерства  охорони здоров’я  від 24 січня 2007 р. № 28/26 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 р. за N 130/13397;
6)     Типового (взірцевого) положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та Типового (взірцевого) положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджених наказом   Міністерства  соціального   захисту   населення   України  від 1 квітня 1997 р. № 44, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за  № 442/2246, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 145 від 11 квітня 2007 р.
7)     Типових положень про заклади соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі”, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України  від 14 лютого 2006 р. № 31;
8)     Інструкція про організацію надання соціально-медичних послуг та проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у закладах соціального захисту для бездомних      громадян      та       осіб,      звільнених       з          місць      позбавлення волі, затверджено спільним наказом Мінпраці та Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2007 р. № 28;
9)     Порядок взаємодії закладів соціального захисту для бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги бездомним громадянам та особам, звільнених з місць позбавлення волі”, затверджено спільним наказом Мінпраці та Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2007 р. № 28;
10) Типового Положення про соціальний готель, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 3 квітня 2006 р. № 98 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2006 р.  за N 450/12324.
11) Типового положення про притулок для дітей служби у справах дітей”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 9 червня 1997 № 565;
12) Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей”,   затвердженого   постановою    Кабінету     Міністрів       України від 28.01.2004 р.№ 87;
13)  Норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2004 р. № 1591;
14)  Типового положення про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2005 р. № 1291;
15)  Типових штатних нормативів керівних і педагогічних працівників, медичного та обслуговуючого персоналу притулків для неповнолітніх служби у справах  неповнолітніх, затверджених наказом Міністерства сім’ї та молоді України від 16.02.1998 № 47/7, (зі змінами) зареєстрованих   в    Міністерстві   юстиції     України   8  квітня  1998 р. за  № 228/2668;
16)  Типові нормативи оснащення притулків для неповнолітніх, затверджені наказом Міністерства у справах сім’ї та молоді України від 20.07.98 р. № 298, зареєстровані   в Міністерстві    юстиції    України     30 вересня    1998  р. за  № 613/3053;
17)  Мінімальні норми забезпечення вихованців притулків для неповнолітніх одягом, білизною, взуттям та предметами особистої гігієни”, затверджені наказом Держкоммолодьспорттуризму від 22 січня 2001 № 120,  зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за  № 290/5481;
18) Типових штатних нормативів”, затверджені наказом Мінсім’ядітимолодь від 24.09.2004 № 470, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2004 р. за № 1293/9892;
19) Типового нормативу оснащення центру соціально-психологічної ребілітації”, затверджено  наказом   Мінсім’ядітимолодь  від 24.09.2004 № 471,   зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2004 р. за № 1294/9893.
 2.1.6 Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг у територіальних центрах соціального обслуговування, повинен дотримуватися вимог
1) Типового (взірцевого) положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та Типового (взірцевого) положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджених наказом   Міністерства  соціального   захисту   населення   України  від 1 квітня 1997 р. № 44, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за  № 442/2246, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 145 від 11 квітня 2007 р.
 2.1.7 Суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг у інших закладах соціальної підтримки (догляду).
1)           Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 608;
2)           Типового положення про центр обліку бездомних громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2006 р. № 404;
3)     Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя перемога”,   затвердженого  постановою   Кабінету   Міністрів   України  від  13 червня 2002 р. № 809.
 2.2 Суб’єкт, що провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, зобов’язаний забезпечити дотримання вимог, норм, стандартів і нормативів надання соціальних послуг, затверджених у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить надання відповідного виду соціальних послуг згідно Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 р. № 293, Нормативів мінімального споживання при наданні соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам в установах системи Мінпраці, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 грудня 2006 р. № 462.
2.3 Надання соціальних послуг повинно бути організоване з урахуванням профілю установи (закладу), контингенту та стану отримувачів соціальних послуг, їх індивідуальних потреб.
2.4 Кожен суб’єкт, що здійснює професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, зобов’язаний вести  необхідну документацію (бухгалтерську, кадрову, медичну та ін.), передбачену актами, що регулюють діяльність відповідного типу установи (закладу), за формами, передбаченими цими актами.
2.5 На кожного  отримувача соціальних послуг  має бути заведена особова справа,  у якій зберігаються усі необхідні документи та індивідуальний план надання соціальних послуг.
2.6. Організація  харчування отримувачів соціальних послуг , де це передбачено статутними документами, повинна забезпечувати виконання усіх санітарно-гігієнічних вимог,  визначених санітарними правилами для закладів громадського харчування  відповідно  до  Закону   України   "Про   забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та протиепідемічних вимог відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб”.
2.6.1 Усі працівники кухні, продовольчих складів, їдальні, обслуговуючий  персонал, який бере участь при готуванні та роздаванні їжі, забов’язаний проходити медичні огляди у встановленому порядку.
 2.7 Обов’язковою умовою для усіх суб’єктів, які провадять професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, є дотримання санітарно-гігієнічних правил та протиепідемічних вимог відповідно до  Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та "Про захист населення від інфекційних хвороб".

ІІІ.  Матеріально-технічні вимоги

3.1 Приміщення (власне чи орендоване) суб’єкта, що надає соціальні послуги має відповідати усім  санітарно-гігієнічним   та протипожежним вимогам (світлі, сухі, чисті, теплі в зимовий період та прохолодні у літній період) з урахуванням  профілю закладу, контингенту отримувачів послуг, з обов'язковим дотриманням санітарно-гігієнічних правил та протиепідемічних вимог відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Дотримання зазначених вимог підтверджуються висновком відповідних служб за місцем знаходження приміщення.
3.1.1 Будинки та приміщення повинні бути забезпечені необхідним інженерним обладнанням згідно з Державними будівельними нормами проектування житлових та громадських будинків та споруд:
- ДБН В.2.2-15-2005 р. „Житлові будинки. Основні положення”, затверджені наказом Державного комітету України будівництва та архітектури від 28 вересня 2005 р. № 175;
- ДБН В.2.2-17..2006 р. „Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, затверджені наказом Міністерства будівництва архітектури і житлово-комунального господарства України від 2 листопада 2006 р. № 362;
- ДБН В.2.2-18..2007 р. „Заклади соціального захисту населення”, затверджених наказом Міністерства будівництва архітектури і житлово-комунального господарства України від 23 січня 2007 р. № 20.
3.1.2 Внутрішнє оздоблення приміщень повинно відповідати їх функціональному призначенню. Поверхня стін, стель, перегородок та підлоги має бути гладкою,  легкодоступною для вологого прибирання  та дезінфекції.
3.2 Приміщення, у яких безпосередньо надаються соціальні послуги, повинні бути облаштовані для безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями у відповідності до встановлених ДБН В.2.2-17..2006 р. „Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, затверджені наказом Міністерства будівництва архітектури і житлово-комунального господарства України від 2 листопада 2006 р. № 362.
3.3 Їдальня (де є у ній потреба) повинна бути забезпечена холодною і  гарячою водою, каналізацією, центральним опаленням і припливно-витяжною вентиляцією.
3.4 Кожна установа (заклад) має бути забезпечена стандартним  набором  медикаментів та медичних засобів для надання первинної медичної допомоги,  інвентарем для прибирання, дезінфекційними засобами, дозволеними для  застосування в Україні.
3.5  У приміщенні суб’єкта, що провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, на видному для відвідувачів місці має бути інформація про види соціальних послуг, категорії громадян, яким вони надаються, інформація про умови та порядок надання соціальних послуг, затверджені в установленому порядку тарифи на платні послуги (у випадку їх надання), копія ліцензії на професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг та адреса органу, що видав ліцензію, ці Ліцензійні умови, книга відгуків та пропозицій, телефони і адреси місцевого управління праці та соціального захисту населення, іншого місцевого органу, до компетенції якого належить надання відповідного виду соціальних послуг, інформація про повне найменування суб’єкта, який провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, прізвище, ім’я, по-батькові його керівника, поштова адреса, телефони.
3.6  Суб’єкт, який провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, повинен мати обладнання, яке відповідає вимогам щодо його діяльності, обсягу і виду соціальних послуг, що надаються, та їх якості (спеціалізовані прилади, спеціальні ліжка, комунікаційне обладнання, кухонні прилади і посуд, медичне обладнання, звичайні та спеціалізовані транспортні засоби, а також засоби зв’язку (електронна пошта, телефон, факс) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686 „Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів”, наказів Міністерства праці та соціальної політики України  від 8 грудня 2006 р. № 462 „Нормативи мінімального споживання при наданні соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам в установах системи Мінпраці”, від 14 травня 2007 р. „Про затвердження типових переліків приміщень та обладнання кабінетів центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України”, від 14 травня 2007 р. № 220 „Про затвердження типових переліків приміщень та обладнання кабінетів центру професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України”, наказу Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді від 15 вересня 2004 р.  № 408 "Про затвердження Типових нормативів оснащення центру соціально-психологічної допомоги та харчування осіб, які перебувають  у  ньому”; наказів   Міністерства   України  у   справах сім’ї,  молоді   та  спорту від 04 лютого 2006 р.
№ 299 "Про затвердження Типових нормативів оснащення”; від 20 грудня 2006 р.  № 4273 "Про затвердження Типових нормативів оснащення центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді та харчування осіб, які перебувають у ньому”, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність у сфері надання соціальних послуг.
 3.7 У разі планового закриття службового приміщення (ремонт, санітарна обробка, зміна місцезнаходження, припинення професійної діяльності в сфері надання соціальних послуг тощо) суб’єкт не пізніше ніж за п’ять днів повідомляє про це отримувача соціальних послуг та вивішує відповідне оголошення при вході до службового приміщення.

ІV. Кваліфікаційні  вимоги

4.1 Суб’єкт, що провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, крім соціальних робітників та інших працівників робітничих професій, повинен бути укомплектований спеціалістами, які мають відповідну спеціальну освіту (соціальними працівниками, фахівцями з соціальної роботи, педагогічними, медичними працівниками, реабілітолагами).
 
4.1.1 Штатна чисельність суб’єкта, який провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг визначається відповідно до вимог, встановлених законодавством та нормативними і методичними документами центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належать види соціальних послуг, що надаються.
4.1.2 Назви посад та професій у штатному розписі суб’єкта, який провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, мають відповідати Національному класифікатору України «Класифікатор професій ДК 003:2005», а кваліфікаційні категорії та розряди –Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.
 4.1.3 Посадові (робочі) інструкції працівників усіх посад (професій), зазначені у штатному розписі суб’єкта, що провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, повинні бути розроблені відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик, професій працівників («Випуск 80 «Соціальні послуги»), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14 жовтня 2005 р. № 324.
 4.2 Працівники, які безпосередньо надають соціальні послуги, повинні мати диплом чи посвідчення (сертифікат) про спеціальну кваліфікаційну підготовку з надання соціальних послуг.
 4.3 Якщо працівник не має диплома державного зразка у сфері соціальної роботи, він повинен підтвердити свої навички посвідченням (сертифікатом) про проходження відповідних тренінгового курсу, чи курсу підвищення кваліфікації, чи семінарів на курсах підвищення кваліфікації центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить вид соціальних послуг, що надаються або у центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій обласних державних адміністрацій.
 4.4 Керівник суб’єкта, який провадить професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, повинен мати вищу освіту та досвід роботи у відповідній сфері (соціального захисту, освітній, медичній, юридичній) не менше двох років.
4.5 Фізичні особи, які надають соціальні послуги на професійній основі, зобов’язані  мати відповідну освітню підготовку, документи про атестацію (у разі встановлення  відповідним центральним органом виконавчої влади таких вимог), медичну довідку про стан здоров’я, що свідчить про спроможність надавати соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.
 4.6 Волонтери, які залучаються до діяльності з надання соціальних послуг на професійній основі, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1895.
 4.7 Суб’єктам, які здійснюють професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг, забороняється допускати до безпосереднього надання соціальних послуг осіб, які не відповідають вимогам, встановленим цими Ліцензійними умовами.

 Начальник Управління ліцензування О. Іванченко  
         
 Директор департаменту у справах
ветеранів та людей похилого віку
О. Крентовська


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту наказу Міністерства праці та соціальної політики України
і Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Ліцензійних умов професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг»


 1.     Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект наказу розроблений на виконання законів України „Про соціальні послуги”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №80 „Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг”, якою визначено органи ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг.
Статтею 6 зазначеного Закону встановлено, що орган ліцензування спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування повинен затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням.
2.     Цілі і завдання прийняття акта
З метою удосконалення законодавства з питань надання соціальних послуг та підвищення їх якості необхідно встановити Ліцензійні умови, які будуть, з однієї сторони, виконувати функцію захисту прав споживачів послуг, а з іншої забезпечать єдиний підхід і гарантію отримання ними якісних соціальних послуг. Встановлення механізму ліцензування сприятиме формуванню ринку надавачів соціальних послуг та забезпечить контроль за їх діяльністю.
 3.     Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Проектом наказу передбачається затвердження Ліцензійних умов професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг.
Цим документом визначаються вимоги до суб’єктів, які бажають провадити професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг та  критерії, за результатами оцінки яких прийматиметься рішення про видачу ліцензії.
Окрім того встановлюється процедура прийняття рішення про видачу ліцензії та контролю за належним виконанням ліцензійних умов.
4.     Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Закон України «Про соціальні послуги» (ВВР 2003, № 45, ст. 358);
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (ВВР  2000,  № 36, ст. 299);
Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» (Офіційний вісник України, 2000 р., № 46, ст. 2001; 2006 р., № 50, ст. 3319);
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р., № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду  господарської діяльності» (Офіційний вісник України, 2001 р.,№ 27, ст.1212; №16, ст. 1205).
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 80 „Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям інвалідам реабілітаційних послуг”
5.     Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття наказу не потребує додаткових бюджетних видатків.
6.     Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття акта сприятиме уніфікації процесу організації надання соціальних послуг у соціальній сфері, сприятиме підвищенню якості соціальних послуг, посиленню соціального захисту та покращенню якості життя отримувачів соціальних послуг.

Категорія: Соціальні послуги | Додав: Moder (27.07.2012)
Переглядів: 3321 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0