Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 03 червня 2009 р. № 594

 

 

Проблема, на розв’язання якої спрямована Стратегія Пільги, компенсації і гарантії є вагомою складовою системи соціального захисту населення. До основних категорій громадян, які мають право на пільги, належать: ветерани праці − близько 4,6 млн. осіб, що становить 35,4 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою (13,0 млн. осіб), або 10 відсотків від чисельності населення України; ветерани війни − близько 2,8 млн. осіб (21,5 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і 6,1 відсотка від чисельності населення України), серед яких учасників бойових дій − 325,3 тис., інвалідів війни − 223,1 тис.; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, − 1,19 тис. осіб (менше 0,1 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою); особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, − близько 1,9 млн. осіб (14,6 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і 4,1 відсотка від чисельності населення України), серед яких осіб, що належать до I категорії, − 99,9 тис.; інваліди − близько 2,6 млн. осіб (20,0 відсотків від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і 5,6 відсотка від чисельності населення України); діти війни − близько 6,1 млн. осіб (46,9 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і 13,2 відсотка від чисельності населення України). Крім того, право на пільговий проїзд мають 10,5 млн. пенсіонерів за віком, що становить 80,8 відсотка від загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і 22,7 відсотка від чисельності населення України. Таким чином, право на пільги має більше третини населення України. Пільги громадянам встановлювались з різною метою: для одних – це винагорода за заслуги перед Батьківщиною, що забезпечує їм підвищений рівень соціальних гарантій (ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), для інших – це соціальна підтримка для забезпечення належного рівня життя (діти війни, пенсіонери за віком, інваліди від загального захворювання, потерпілі від Чорнобильської катастрофи тощо). Встановлення пільг особам, які мають право на пільги за професійною (службовою) ознакою, у тому числі тим, хто вийшов на пенсію, зумовлено специфікою їх службової діяльності і є засобом надання додаткових соціальних гарантій з урахуванням: екстремальних умов праці та підвищеного ризику (військовослужбовці, працівники міліції, пожежної охорони тощо); роботи у сільській місцевості (працівники сфери охорони здоров’я, культури, освіти); суспільної значущості (народні депутати, працівники судів та прокуратури); шкідливого виробництва і загрози професійного захворювання (гірники). Головними джерелами фінансування витрат, пов’язаних з наданням пільг, є державний та місцеві бюджети. Частина таких витрат здійснюється підприємствами, на яких працювали або працюють пільгові категорії громадян, а також підприємствами, які надають послуги. Через недостатнє бюджетне фінансування обмежуються права громадян на отримання пільг, а також несуть фінансово-економічні збитки підприємства, які надають житлово-комунальні, транспортні та інші послуги. Законодавство про пільги, що складається з понад 50 законодавчих актів, сформовано переважно на початку дев’яностих років з метою захисту населення від економічної нестабільності та спрямовано на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень. З часу прийняття законодавчих актів, якими встановлено пільги, здійснено низку заходів щодо підвищення рівня доходів населення України. Так, з 2000 року до грудня 2008 року середня заробітна плата збільшилась у 6,8 раза, мінімальний розмір заробітної плати – у 5,1 раза, середній розмір пенсії – у 10,7 раза, а мінімальні пенсійні виплати – у 9,9 раза. Здійснено заходи щодо підвищення розмірів державної допомоги дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням, до двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку. Питома вага заробітної плати в структурі доходів населення у січні-грудні 2008 року становила 42,4 відсотка, а соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів - 39,0 відсотків. Подальше підвищення рівня життя населення дозволить перейти до поетапного реформування системи надання пільг, визначення критеріїв їх надання, на що і спрямовано розроблення Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року (далі - Стратегія). Мета і основні завдання реалізації Стратегії Метою Стратегії є визначення напрямів реформування системи надання пільг, підвищення ефективності та посилення адресності системи надання пільг на основі оптимізації розгалуженої системи надання пільг та обліку реалізованих пільг, а також визначення фактичних розмірів відповідних бюджетних витрат. Основними завданнями реалізації Стратегії є: упорядкування системи надання пільг шляхом внесення змін до законів України, відповідно до яких надаються пільги та державні гарантії окремим категоріям громадян; надання пільг, компенсацій і гарантій лише тим категоріям громадян, які найбільше їх потребують або мають заслуги перед Батьківщиною; уніфікація підходів щодо надання пільг з оплати всіх видів послуг особам, які мають на них право, в межах встановлених норм споживання; запровадження процедури публічного обговорення з громадськими організаціями нових підходів до посилення адресності надання пільг; здійснення постійного моніторингу та інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення стосовно упорядкування системи надання пільг. Шляхи реалізації Стратегії Для реалізації Стратегії необхідні узгоджені дії органів законодавчої та виконавчої влади щодо: запровадження класифікації пільг в залежності від їх соціального призначення: - як форми урахування заслуг перед Батьківщиною; - як соціальної підтримки для забезпечення достатнього життєвого рівня найменш захищених категорій населення; - як засобу додаткових гарантій за особливі умови праці; збереження існуючого порядку отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, транспортних послуг і послуг зв’язку, санаторно-курортного лікування тощо для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вдів (вдівців) та батьків померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх вдів (вдівців), а також для інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів, які одержують державну соціальну допомогу; забезпечення конституційних прав громадян на соціальний захист; надання пільг особам, для яких пільги виконують функцію соціальної підтримки для забезпечення достатнього рівня життя, за умови, якщо їх дохід не перевищує встановленої величини; надання пільг особам, для яких пільги є засобом додаткових гарантій за особливі умови праці, та скорочення переліку категорій отримувачів пільг за професійною ознакою за умови адекватного підвищення їх доходів; прийняття актів законодавства щодо удосконалення системи надання пільг, підвищення її адресності; встановлення норм і нормативів споживання послуг, у межах яких надаються пільги з їх оплати громадянам, які мають на них право; запровадження мораторію щодо встановлення нових видів пільг та розширення категорій їх отримувачів; удосконалення інформаційно-технічного забезпечення органів праці та соціального захисту населення з метою ефективного виконання завдань, визначених Стратегією. Етапи реалізації Стратегії Стратегія буде реалізовуватись у два етапи. На першому етапі реалізації Стратегії (2009 – 2010 роки) передбачається забезпечити: підготовку та прийняття змін до законодавства щодо надання пільг громадянам, які найбільше їх потребують або мають заслуги перед Батьківщиною, виходячи з єдиних принципів та критеріїв за встановленими законодавством нормами і нормативами споживання; покращення інформаційно-технічного забезпечення органів праці та соціального захисту населення; інформаційну підтримку заходів щодо реалізації Стратегії; діалог органів законодавчої та виконавчої влади з громадськими організаціями та соціальними партнерами щодо реалізації Стратегії. На другому етапі (2011 – 2012 роки) передбачається забезпечити: застосування критерію доходу при наданні окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг в межах встановлених норм споживання (житлово-комунальні послуги, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу); здійснення моніторингу відповідності фактично спожитих послуг та реалізованих громадянами пільг і вдосконалення механізму їх надання. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, на яких працювали або працюють пільгові категорії громадян. Очікувані результати У результаті реалізації Стратегії очікується: упорядкування розгалуженої системи надання пільг, спрямування відповідних бюджетних видатків на підтримку найменш захищених верств населення України, для яких пільги, компенсації і гарантії є доповненням до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом; створення передумов для забезпечення цільового і ефективного використання бюджетних коштів; налагодження обліку фактично спожитих послуг та реалізованих пільг та визначення фактичних розмірів відповідних бюджетних витрат.