18:18 14-15 вересня 2012 року День освітнього зростання онуків з дідусями та бабусями | |||||||||||||||||||||||||||||||||
14-15 вересня 2012 року День освітнього зростання онуків з дідусями та бабусями (місце проведення: м. Житомир, Житомирський державний університет ім. І.Франка, Житомирська область, сс. Слобода-Селецька та Денеші, Тригірський монастир) ПРОГРАМА ПЕРЕБУВАННЯ УЧАСНИКІВ ХІІІ МІЖНАРОДНОГО «ТИЖНЯ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ» В УКРАЇНІ: «ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЄДНАЄ УСІ ПОКОЛІННЯ» НА ЖИТОМИРЩИНІ 14– 15 ВЕРЕСНЯ 2012 РОКУ
14 вересня 2012 р., п’ятниця
1 2 3 1.
Самореалізація
особистості у контексті професійного довголіття Василь Осьодло, начальник кафедри психології
та педагогіки Національного університету оборони України; В’ячеслав Луценко, здобувач Науково-дослідного
центру гуманітарних проблем Збройних Сил України. 2.
Особливості подолання
професійного стресу у фахівців екстремальних видів праці Вікторія Синишина, здобувач кафедри психології
та педагогіки Національного університету оборони України. 3.
Механізми
функціонування органів управління освітою в регіоні Ольга Липовецька, заступник начальника
Управління освіти і науки, аспірант НАДУ при Президентові України. 16.00 – 17.00 Екскурсія в «Музей космонавтики» Сейко Н.А. 17.00 – 17.20 Поселення до гуртожитку, вул. Шелушкова, 10 (12 чол.) Шегеда А.Ф. Вже не перший рік Тиждень освіти дорослих в Україні та його учасники мандрують по території України. Цього року місцем проведення Тижня були обрані місто Житомир та Житомирська область. Тож 14 вересня 2012 року учасники Тижня вирушили в мандрівку на прадавню Древлянську землю, історія якої добре відома нам з літописів та усних переказів. Першим на Житомирській землі нас зустрів Житомирський державний університет ім.. І. Франка. Всіх учасників заходу вразили світлі коридори, доглянуті аудиторії, надзвичайна бібліотека, оснащена комп`терами, загальна атмосфера гостинності та привітності, що очікували на нас в стінах колишньої Житомирської чоловічої гімназії, в якій колись навчалися знані діячі науки та культури нашої держави. Надзвичайно цікавим стало відвідання етнографічного музею, створеного завдяки подвижницькій праці його керівника та беззмінного директора. Все було в цьому музеї: і вишиті рушники, і глечики, і предмети селянського побуту і навіть діючий ткацький станок! Тож задля того, щоб покинути кімнати, в яких розташований музей, від нас потрібні були певні зусилля: адже все здавалося, що ще чогось не роздивився, ще залишилися не побаченими якісь експонати. В другій половині дня відбулися Дебати єднання поколінь, учасниками яких стали як господарі заходу – представники навчальних закладів м. Житомира та Житомирської області, так і гості, зокрема Л. Зязюн, Ж. Шанаєв, В. Осьодло, В. Петровський та інші. Потім учасники заходу відвідали меморіальний музей-квартиру С.П. Корольова, а також музей космонавтики. Обидва музеї є надзвичайно цікавими, кожен по-своєму. Якщо в першому дбайливо відтворені кімнати, в яких народився та мешкав маленький Серьожа Корольов (мене, наприклад, трохи не до сліз розчулила сторінка з вступним твором С. Корольова до підготовчого класу, який починається словами «Мой дедушка был старый охотник», написаним дитячим каліграфічним почерком), а також представлені експонати, пов`язані з його дорослим життям (зокрема, особисті речі, книжки, великий глобус тощо), то другий музей на кілька хвилин заставив себе відчути справжнім підкорювачем космосу. Не буду перераховувати все, що ми побачили, адже дійсно краще один раз побачити, аніж один раз почути, але зауважу, що музей добре адаптований для відвідування інвалідами на візку, оскільки має кілька пандусів, кут ухилу яких відповідає діючим стандартам, а також доступний для інвалідів по зору, оскільки більшість експонатів музею доступна для тактильного огляду. Якість роботи екскурсоводів обох музеїв також вища за будь-яку похвалу. Другий день на Житомирщині був присвячений роботі закладів освіти Житомирської області. Ми побували в Слобода-Селецькій початковій школі, кількість учнів якої складає лише 15 дітей. Ця школа стоїть на вулиці, названій іменем першої вчительки, яка, власне, і стояла біля її витоків. Замисліться, чи багато в Україні таких шкіл і таких вулиць? Думаю, замало, проте дуже багато українських вчителів-подвижників заслуговують на таку пошану своїй нелегкій праці. Перед учасниками Тижня освіти дорослих виступили учні школи, голова сільської ради, який надає школі дієву підтримку, як моральну, так і фінансову, вчителі школи тощо. Ми побачили два класи, в яких навчаються діти, що зберігають вже напівзабуту атмосферу справжньої сільської школи, великий сад поза школою, спортивний зал та відчули неповторний аромат дитинства, турботи, по-доброму позаздривши дітям, для яких школа стала другою домівкою. Далі наш шлях пролягав повз річку Тетерев (незвично широку та мальовничу), до Тригірського чоловічого монастиря. Саме в стінах цього монастиря зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, одна з українських православних святинь. Учасники заходу побували в Денешівській середній школі, учні якої зустріли їх хлібом-сіллю та урочистими привітаннями. Надзвичайне враження склала на всіх учасників ТОД-13 оглядова екскурсія по меморіальному музею-кімнаті імені академіка В.Г. Бондарчука, проведена викладачем географії, зусиллями якого і був створений цей музей. Переповнені враженнями, трохи
втомлені, але дуже задоволені залишали делегати Тижня освіти дорослих гостинну
Житомирську землю. Попереду у всіх нас є цілий рік, аби ще неодноразово
замислитися над побаченим та достойно підготуватися до Х1У Тижня освіти
дорослих, аби він став такою ж значущою подією в історії української освіти, як
і ТОД-13. | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Всього коментарів: 0 | |