Вітаю Вас Гість!
Четвер, 28.03.2024, 17:12
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2022 » Вересень » 27 » Доповідь В. Петровського про психологічну реабілітацію українців
20:40
Доповідь В. Петровського про психологічну реабілітацію українців
21 вересня 2022 року VCENTRI-хабі (вул. Володимирська, 51б), відбулось чергове засідання Організаційного комітету Київського форуму волонтерів під головуванням заступника Голови Громадської ради при КМДА, Анатолія Павленка. На засіданні розглядалися два питання: про План основних заходів Оргкомітету Київського форуму волонтерів до кінця 2022 року та про організацію ІІ Київського форуму волонтерів в першій декаді грудня поточного року. Також учасники заходу визначили основні питання, які планується винести на обговорення ІІ Київського форуму волонтерів.
Мій виступ на засіданні був присвячений одному з найгостріших питань сьогодення - реабілітації, як медичній, так і психологічній. Важливість своєчасної та кваліфікованої психологічної реабілітації неможливо переоцінити, адже потреба в ній українців, особливо - починаючи з часу повномасштабного вторгнення, тобто з 24 лютого 2022 року, збільшується лавиноподібно. Це питання складається з ряду складових.
З одного боку, реабілітації потребують і потребуватимуть бійці ЗСУ, незалежно від того, чи отримали вони фізичні ушкодження. Безумовно, за наявності фізичних ушкоджень (травми кінцівок, очей, хребта, черепно-мозкові травми, глухо-німота як наслідок контузії тощо) вони перш за все потребуватимуть фізичної реабілітації медичними та фізеотерапевтичними засобами.
Однак, всі, без виключення, учасники бойових дій, які зараз хоробро захищають наші з вами життя на полі битви, в майбутньому потребуватимуть психологічної реабілітації, бо участь в бойових діях завжди є над-навантаженням на психику людини, яке в подальшому може стати причиною багатьох трагедій як особистого, так і суспільного плану. Згадаємо лише «в’єтнамський синдром» в США, який наздоганяв учасників тих страшних подій через багато років. І не забудемо про наших воїнів-афганців. Думаю, далі можна не пояснювати.
З іншого боку, комплексної психологічної реабілітації потребують члени родин наших полеглих воїнів. Вони (тобто рідні та близькі загиблих) отримали страшні психологічні травми як внаслідок власне загибелі рідної людини, так і внаслідок супутніх обставин (неможливість повернути тіло, загибель в полоні тощо). Тож необхідність їхньої психологічної реабілітації також не викликає сумнівів.
В цьому контексті варто було б згадати і про членів родин тих, хто знаходиться на фронті. Їхнє життя сьогодні – неймовірна, невимовна психологічна напруга, викликана щоденною, якщо не щохвилинною, турботою та тривогою за своїх, ріднесеньких, на яких чатує смертельна небезпека. Чи потребують вони психологічної підтримки? Безумовно, потребують.
Також психологічної реабілітації потребують українські громадяни, які проживали на тимчасово окупованих та звільнених територіях. Безумовно, почуття беззахисності, щохвилинне очікування власної смерті та неймовірна жорстокість окупантів, побачена на власні очі, спричинили важкі психологічні травми, які лишають на душах людей складні «рубці», подекуди – невиліковні. Не забудемо також і про українців, які живуть під щоденними ворожими обстрілами і, за свідченнями очевидців, починають більше боятися тиші, аніж вибухів. Ці травми згодом трансформуються у важкі хвороби, навіть не психологічного, а фізичного плану.
Психологічної підтримки згодом потребуватимуть і ті громадяни України, які проживають на нібито безпечних територіях. Однак постійна психологічна напруга й негативні емоції, цілком зрозумілі в умовах військового стану, також стають причиною численних нервових зривів і в подальшому потребуватимуть кваліфікованої психологічної підтримки й допомоги.
Окрему категорію, яка потребує й потребуватиме в подальшому фахової і кваліфікованої психологічної підтримки й допомоги, складають українські діти. По суті, війна вкрала їхнє дитинство, позбавила світ, що їх оточує, сталості та стабільності. Навіть згідно офіційних даних, починаючи з 24 лютого, понад 740 наших дітей отримали поранення різного ступеню тяжкості. Безумовно, всі вони, пройшовши всі етапи медичної реабілітації, конче потребуватимуть психологічної.
Підсумовуючи сказане, зазначу, що нагальна потреба в кваліфікованій психологічній підтримці та реабілітації є надважливою для української держави й українського суспільства. І вирішити цю проблему можливо лише спільними зусиллями органів влади й волонтерів. Однак на сьогодні ми бачимо, що вирішенням згаданої проблеми намагаються займатися всі і водночас – ніхто. Не розуміючи чи не бажаючи розуміти до кінця глибину проблематики, не приділяючи їй серйозної уваги, ми ризикуємо в майбутньому отримати невиліковно хворе суспільство. І це – не перебільшення. Ми пам’ятаємо, що ця проблема існувала і в США, і в інших країнах, які приймали участь в військових діях. А зважаючи на ситуацію, що склалася в Україні, для неї це буде катастрофою загальнодержавного масштабу.
Тож ще раз наголошую: проблема кваліфікованої психологічної підтримки й допомоги в Україні має вирішуватися вже зараз, і вирішити її можливо лише комплексними спільними зусиллями держави, її громадянського суспільства і волонтерського руху зокрема, та масштабної підтримки й допомоги міжнародних партнерів.
Переглядів: 94 | Додав: vuppi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: