Вітаю Вас Гість!
Четвер, 01.12.2022, 06:02
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2021 » Січень » 22 » Геннадій Горовий. Незгасне слово поетичне
17:13
Геннадій Горовий. Незгасне слово поетичне
Стаття Голови Київської обласної організації ВГО ВППІ, Геннадія Горового, про Фестиваль "Поетичний рушник", який вдесяте відбувся в місті Обухів наприкінці 2020 року. Організаторами та засновниками фестивалю-конкурсу є:
Обухівська міська рада, «Київська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» за сприяння управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації.
Отже, надаємо слово Геннадію Горовому:
Незгасне слово поетичне

У 2011 році Обухівською міською радою був започаткований літературний фестиваль-конкурс для осіб з інвалідністю “Поетичний рушник”. Присвячений захід – всесвітньо відомому сину Обухівського краю поету-піснярю Андрію Малишку. З моменту свого заснування фестиваль-конкурс проводився щорічно, а його фінал традиційно проходив у листопаді з низкою інших заходів у рамках Малишкових днів.
У 2020-му році “Поетичний рушник” також відбувся. Але, на жаль, через ковід-19 без урочистого фіналу. Звісно, переможці не залишилися без нагород. Свої призи кожен лауреат зміг отримати поштою. В тривожний час пандемійного лиха це стало для них неабиякою розрадою.
Взагалі, попри всі проблеми, приємних моментів у минулорічного “Поетичного рушника” не бракувало, і про них варто сказати окремо:
По-перше: фестивалю-конкурсу виповнилося десять років. Це дуже вагома дата. Озираючись на пройдений шлях, організатори й самі дивуються скільки за цей час вдалося зробити.Вони, як могли, сприяли творчому зросту фестивальців і популяризації їхніх імен поза інва-середовищем: у співпраці з різними громадськими організаціями проводилися літературні майстер-класи, надавалися індивідуальні поетичні та редакторські консультації, організовувалися концертні програми, виступи на радіостанціях і телебаченні, друкувалися колективні поетичні збірки тощо.
По-друге: “Поетичний рушник” нарешті отримав офіційний статус всеукраїнського заходу на державному рівні. Робота в цьому напрямі тривала не один рік. І те, що жадана подія сталася саме на десятиліття “Поетичного Рушника” є до певної міри символічним.
По-третє: У фестивалю-конкурсу новий наймолодший володар Гран-Прі. Цей своєрідний рекорд попередньо належав Михайлові Невідомському із м. Буча, який отримав найвищу нагороду заходу ще в 2015-му. Йому на той момент виповнився 31 рік. А от нинішній володарці Гран-Прі (Катерині Гетало із с.м.т. Іванівка Херсонської області) всього лише 20 років. Вона вперше взяла участь у “Поетичному рушнику”, і була визнана абсолютною переможницею одноголосним рішенням журі. Бажаємо Катерині творчого запалу і нових вагомих досягнень.
І, нарешті, четвертий приємний момент, на якому хотілося б акцентувати: це успіх першого в історії заходу творчого сімейного тандема. Іван і Наталка Котовичи з Любомля Волинської області брали участь у фестивалі-конкурсі й раніше, але до призерських місць доходив завжди хтось один із них. Цього разу, вони обоє здобули у своїх номінаціях перші місця. Із чим ми їх сердечно вітаємо.
Зрештою, ми вітаємо із перемогою кожного лауреата-дебютанта. І кожного учасника зі стажем, який зміг підтвердити свою майстерність черговим поетичним доробком. Загалом, серед майже шести десятків конкурсантів журі визначило 24 переможці, а саме:

“Гран-Прі”
Катерина Гетало (с.м.т. Іванівка Херсонської обл.)
Номінація “Поезія для дітей”
I місце
Людмила Шостацька (м. Хмельницький)
II місце
Степан Підлужний (м. Львів)
III місце
Михайло Милий (м. Константинівка Донецької обл)
Номінація “Інтимна лірика”
I місце
Наталка Котович (м. Любомль Волинської обл.)
II місце
Наталія Бутук (м. Одеса)
III місце
Ніна Габінська (м. Бориспіль)
Номінація “Мій рідний край”
I місце
Іван Котович (м. Любомль Волинської обл.)
II місце
Галина Онацька (м. Краматорськ Донецької обл.)
III місце
Михайло Гершкович (м. Одеса)
Номінація “Присвяти”
I місце
Євген Познанський (м. Київ)
II місце
Валентина Грибенко (м. Прилуки Чернігівської обл.)
III місце
Алла Диба (м. Київ)
Номінація “Поетична хвиля”
I місце
Тетяна Максименко (с. Зелене Поле Донецької обл.)
II місце
Юрій Бабенко (селище Борова Київської обл.)
III місце
Наталка Кащенко (с. Бобрик Київської обл.)
Номінація “Проба пера”
I місце
Ганна Хом’як (м. Бурштин Івано-Франківської обл.)
II місце
Любов Сливка (м. Хуст Закарпатської обл.)
III місце
Аліна Костенко (м. Київ)
Спеціальна відзнака “Симпатія журі”
Марія Фоміна (с. Сошників Київської обл.)
Спеціальна відзнака від Творчої агенції “Баляндраси”
Лілія Кравченко (м. Львів)
Спеціальна відзнака від арт-спільноти “Перехрестя”
Наталія Лобач (сел. Комсомольське Харківської обл.)
Дипломанти
Юрій Лисенко (м. Львів)
Валентина Врублевська (м. Київ)

Цього разу твори конкурсантів розглядали:
Геннадій Горовий (голова журі та співорганізатор фестивалю-конкурсу) – член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України, голова КОО ВГО “Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів”
Вікторія Осташ – членкиня Національної спілки письменників України, голова Арт-спільноти “Перехрестя” при НСПУ, співзасновниця творчого гурту “Листя трави”
Ольга Ольхова – членкиня національної спілки письменників України, модераторка літературного об’єднання “Радосинь” при НСПУ
Валентина Захабура – поетеса, прозаїк, бард
Ольга Колінченко (Довгоп’ят) – членкиня Національної спілки письменників України, керівник шкільного літературного гуртка “Росинка”, завідуюча музеєм літератури рідного краю Козинської ЗОШ I-III ступенів

Говорить голова журі – Геннадій Горовий:

– 2020-ий для всіх був непростий. І ми в цьому сенсі не виключення. Карантини, локдауни – нам ще ніколи не доводилося працювати у таких умовах. Тим більше приводу пишатися проведеною роботою. Низький уклін усім членам журі. Вони вкотре продемонстрували кваліфікованість і неупередженість. Окрема подяка Ользі Ольховій. Саме вона взяла на себе цього разу забезпечення лауреатів подарунковими книжками. маємо вже й деякі відгуки від призерів. Катерина Гетало: “Дякую за книги, попали прямо в душу”. Людмила Шостацька: “Подаровану збірку “Світязь” читаю вже повторно, вдумливо. Навіть самій хочеться щось написати в цьому дусі: спостережливість, глибина, любов до прекрасного.”.
Люди цінують нашу роботу, а значить будемо працювати й далі.

Сподіваємося, що у 2021-му році ситуація довкола ковідної пандемії покращиться і гостинний Обухів знову матиме змогу вітати лауреатів “Поетичного рушника” не тільки через засоби масової інформації. Наразі ж, пропонуємо невеличку добірку творів нинішніх переможців.

Катерина Гетало

* * *

Пол переможено дивиться крізь вікно,
Пол наливає вино, не п'є.
Скоро до нього загляне кохана Вів'єн -
Треба накрити постіль новим сукном.
Ві' забігає вчасно, Ві' сіда.
Ві' молода, якщо можна - іще дитя.
Пол її любить щиро, усе життя.
Правда не тільки Пол, і у тім біда.
Ві' мислить прямо: зараз або коли?
"Мені так болить, - зрештою каже Ві', -
Усі почуття до тебе іще живі,
Просто якось раптово з'явився він..."

Пол зупиняє
її промову
одним кивком.
"Вітер за склом, -
каже Пол, -
поміняв маршрут.
Ві', вибери свій
неухильний кут.
Ти так подібна
до вітру
своїм єством".

Ві' не сміється: чим тут зарадить сміх?
"Знаю, це гріх", - каже Ві', видиха, встає.
Пол розглядає налите вино, не п'є.
З неба зривається перший жовтневий сніг.
Ві' винувато торкає рукою губ.
"Ти однолюб, - промовля і сідає знов, -
Може, колись цю провину відмиє кров,
Але позавтра ми з Джо укладемо шлюб".
Пол не сміється: Полу цей факт щемить.
"Можна ще мить залишуся?, - питає Ві', -
Всі мої смертні муки тепер твої:
Сором, провина, зрада й ця клята хіть".

Пол її слухав,
втомлений
від розмов.
Зрештою,
Пол каже тост.
"За любов".
Подає вино.
Сніг винувато
врізається у вікно.

Ві' випиває і падає на сукно.

Наталка Котович (м. Любомль) – I місце “Інтимна лірика”

* * *

Втікаю в кохання – хіба це чесно?
В житті так багато сумних подій...
Втікаю в кохання – сиджу на веслах,
Пливу в океані своїх надій.
А човник – маленький, а хвилі – піна...
Пливу в океані – у цьому суть...
Як буду тонути, там є дельфіни,
Вони вже до берега донесуть....

Галина Онацька (м. Краматорськ) – “II місце “Мій рідний край”

Сага

Пише вітер про осінь сагу – древні руна летять у світ
Про душі невимовну спрагу, про листків золотий політ,
Про закохані дні і ночі, про ліловий небес настій,
Наготу її непорочну, про характер її рудий,

Про безмірно глибоку тугу, з гіркотою й теплом в очах,
Про свою безкінечну фугу, безутішну душі печаль,
Неповернень палючу кригу, переспівів і непрощень.
Пише вітер про осінь книгу про кленовий на серці щем:

Відчайдушне дощу зізнання, перемите потоком сліз,
Віковічне небес прощання і сліпучу красу беріз,
Про скарби непідвладні смертним і про коней осінніх біг,
Про ту заздрість зими нестерпну і на крилах блискучий сніг.

Пише вітер, як осінь віти ув охристу плете косу,
Як в душі розквітають квіти, як дарує усім красу,
Як ховає журбу у літо – павутинки струну плете,
І як хоче усіх зігріти, тільки сил вже нема на те.

Пише вітер, а осінь плаче, пише вітер – душа тремтить.
В сивім небі лиш ворон кряче … до зими залишилась мить.

Алла Диба (м. Київ) – III місце “Присвяти”

Колодяжне
(Лесі Українці)

Коромисло... чи крила... чи веселка
Плечей моїх торкнулось звіддаля.
Зачаєно, жагучо, зримо, терпко
Нагомоніло... снило журавлями...
Колодяжне криницями рипіло
І кадубом плескало в небеса...
На сходах тих високих зупинилась,
А Перелесник все не прилітав.
Пила я журавлину пісню й крила,
Здається, приміряти почала.
Колодяжне криницями зоріло,
А я пила й напитись не могла.

Марія Фоміна (с. Сошників) – спецвідзнака “Симпатія журі”

МРІЯ

По хиткому місточку життя
Уперед біжить мрія затята,
Її дивна, чарівна кантата
Окриляє суєтність буття.

Не сприймає вона сум"яття,
Бо велінням жагучим багата.
По хиткому місточку життя
Уперед біжить мрія затята.

Хоч немає назад вороття,
Хоч роки відлітають і дати,
Та в душі її задум крилатий
Кличе серце весь час до звитяг
На хиткому місточку життя.

Життя покаже як-то воно буде. А поки, бажаємо усім учасникам фестивалю-конкурсу здоров’я і нових поетичних знахідок.
Голова Київської обласної та Обухівської міської організацій ВГО ВППІ, Геннадій Горовий
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Переглядів: 167 | Додав: vuppi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: