Вітаю Вас Гість!
Четвер, 28.03.2024, 21:45
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2021 » Травень » 25 » КМБФ "Інтеграція". Мандрівка в Чигирин і Суботів
21:30
КМБФ "Інтеграція". Мандрівка в Чигирин і Суботів
22 травня 2021 року відбулася подорож, яка перенесла її учасників в часи козаччини, до ключових історичних подійь 17 – 20 ст. Організатором історичної мандрівки є Київський міський благодійний фонд «Інтеграція», за фінансової підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації.
Але, напевне, варто розповісти по порядку. Отже, спочатку екскурсанти побачили Суботів, найславетніше село Чигиринщини розташоване на крутих пагорбах правого берега Тясмина, де впадає річка Суба. Назва села не має ніякої співпричетності до СУБОТИ. За однією з версій, назва села походить від незгасного кострища з дубових дров – суботка, який горів перед Перуном. Згідно з іншою – від “суводь”, тобто, місця де сходяться ріки (Суба й Тясмин).
Тут, на стародавньому городищі, було споруджено невелику фортецю, а в ній – житлові, господарські та інші будівлі гетьманського двору. Тут проживала родина гетьмана Богдана Хмельницького, а також челядь й козацька старшина. У 1651-1653 рр. Богдан Хмельницький своїм коштом збудував поруч із замчищем Іллінську церкву-усипальницю та заповів поховати себе у її стінах. Ми знаємо це місце по 5-гривневій купюрі — силуету священної для українців Іллінської церкви. У Суботові була резиденція Богдана Хмельницького, звідси почалася Визвольна війна, тут же великий гетьман спочив і був похований. Руїни палацу Хмельницького та Іллінська церква, де покоївся прах гетьмана, — зриме нагадування про велику епоху пробудження України. Нажаль, вічний спокій Богдана Хмельницького було порушено, однак в Іллінській церкві про місце поховання славетного Гетьмана нагадує мармуровий надгробок-кенотаф, який також мали змогу побачити учасники подорожі.
Другим містом, яке відвідали учасники поїздки, був Чигирин, який колишня столиця козацької держави (до 1676 року). В 1592 році Чигирин отримав Магдебурзьке право, за яким жителі міста формально не залежали від старости, вони мали свій суд і раду, двічі на рік влаштовували ярмарки, щотижня – торги. Опис Чигирина дають відомості з “люстрації” 1622 р. Саме тоді Чигирин – полкове місто, у якому діє козацьке самоврядування. Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького, чигиринського сотника, військового писаря реєстрових козаків, а згодом – з 1648 р. – гетьмана війська Запорізького. Чигирину Б.Хмельницький надавав особливого значення. Із початком Визвольної війни 1648-1654 рр. місто стає резиденцією гетьмана і столицею України. За часів Богдана Хмельницького тут мешкали понад 50 тисяч міщан і козаків.
Місто було одним із найбільших у тогочасній Україні та складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною цитаделлю, і Нижнього міста – укріпленого передмістя.
У Чигирині зосереджувалася державна адміністрація, знаходилися резиденція гетьмана, гетьманський уряд, генеральна військова канцелярія, архів, скарбниця, монетний двір козацької держави.
Тут проводили великі козацькі з’їзди, зібрання, ради, приймали іноземних послів, розробляли і впроваджували в життя універсали, на яких був напис: “Даний з міста стольного Чигирина”.
Учасники екскурсії побували в гетьманській резиденції, відтвореній вже за часів Незалежної України, а потім 214-ма східцями піднялися на Замкову гору, до колишнього місцезнаходження Верхнього замку, а нині – музейного комплексу. Побачили вони також і чудовий пам’ятник Богдану Хмельницькому на Замковій горі, який височіє над Чигирином.
Надзвичайно цікавим і пізнавальним для учасників поїздки виявився макет замкових укріплень для людей з вадами зору, який наочно ілюструє, як виглядали бастіони старовинної фортеці, розташований на Замковій горі.
А от про Холодний Яр, його історію та пам’ятки я розповім в окремому дописі. Поки ж зауважу, що подорож стала справжнім відкриттям для всіх її учасників та, до певної міри, виявилася наочною ілюстрацією до лекції «Богдан Хмельницький: гра долі», також запланованої в рамках виконання проекту КМБФ «Інтеграція».
Наприкінці цього допису хотілося б висловити щиру подяку Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, завдяки фінансовій підтримці якого стала можливою ця пізнавальна та цікава мандрівка в минуле нашої держави
Переглядів: 127 | Додав: vuppi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: