Вітаю Вас Гість!
18:13 Про стихійну торгівлю і її небезпеку для осіб з інвалідністю | |
| З люб'язного дозволу Голови ГО ВГО ВППІ, Володимира Борисовича Петровського, публікуємо його допис щодо стихійної торгівлі і стихійних ярмарків в місті Києві "09 квітня о 16:00 відбувся круглий стіл Комітету Громадської ради при КМДА. Не буду забирати хліб у Комітету і з приводу порядку денного, і за персоналіями. В разі бажання, ознайомитися як з порядком денним (з корекцією, внесеного під час круглого столу), так і з переліком його учасників, рекомендую на офіційних ресурсах Громадської ради при КМДА. Я хотів би загострити увагу читачів лише на третьому питанні порядку денного, а саме: "Стихійна торгівля в місті Києві". Нажаль, саме цьому питанню, в силу обставин, що склалися, було приділено незаслужено мало уваги. Власне, поняття "стихійна торгівля" в нашому випадку є синонімом слова "позазаконна", така, що здійснюється з порушеннями, а то й з прямим нехтуванням законом. Правил функціонування стихіної торгівлі не може існувати апріорі. Для більшості мешканців Києва, (і не лише) зрозуміло, що стихійна торгівля, - це антисанітарія, бруд, інфекційні захворювання, тим більше, що наближається літо, а отже - спека. В зв'язку з цим виникає слушне запитання: Чому київська влада, яка зовсім не бідує на податки законослухняних громадян, що її утримують, не зупинить існування позазаконних ярмарків, а надто - тотальної позазаконної стихійної торгівлі? А якщо владі з тих чи інших причин не під силу впоратися зі стихійною торгівлею, тоді випливають зовсім невтішні висновки щодо її дієздатності. Безперечно, є ціла низка інших аспектів, пов’язаних з проблемами позазаконних ярмарків та стихійної торгівлі, які, я сподіваюся, обов’язково будуть належним чином обговорені зацікавленою громадськістю та органами влади міста Києва і максимально швидко вирішені, відповідно до чинного законодавства, на вимогу цієї громадськості. Мене ж в даному випадку більш за все турбує питання, яке, нажаль, взагалі ніхто не піднімає, і навіть під час офіційних обговорень часу на це, зазвичай, не вистачає. Мова йде про те, що вся стихійна торгівля здійснюється на території, передбаченій для пересування пішоходів, до того ж – місцях найбільш жвавого їх пересування. ЦЕ не просто шкідливо, але й небезпечно (інколи – смертельно небезпечно) для пересічного громадянина, а надто – для людини з інвалідністю, адже такі стихійні ринки створюють додаткові штучні перешкоди в пішохідних зонах для людей з інвалідністю (на візках, незрячих тощо). В переважній більшості випадків люди з інвалідністю взагалі позбавлені можливості пересуватися пішохідними зонами, захаращеними стихійною торгівлею. Мало того, представники цієї самої торгівлі не лише брудно лають «калік», «сліпих», які чомусь наштовхуються на їх лотки, розміщені у непередбачених для цього місцях та заважають їм торгувати, але й дозволяють собі фізичні дії по відношенню до людей з інвалідністю. Нажаль, захисту від цього свавілля з боку органів державної влади в реальності не існує. Якщо говорити по суті питання, то на даному етапі стихійна торгівля в невстановлених місцях - це порушення права людини на вільне пересування. Вона несе загрозу як здоров’ю, так і життю людини з інвалідністю (мова в даному випадку йде не про інфекційні хвороби, а про елементарну можливість перечепитися через лоток або ятку, встановлені в незаконному місці, отримавши забої а то й переломи). А відтак – це вже не лише порушення Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, зобов’язання щодо виконання якої взяла на себе Україна, але й порушення цілої низки міжнародних конвенцій, угод, інших законодавчих актів, пов’язаних з правами людей з інвалідністю, рівністю та недискримінацією, міжнародним правом взагалі. Тому цією статтею я звертаюся до київської законодавчої і виконавчої влади з закликом невідкладно, обов’язково – за участі профільних об’єднань громадян, взятися за розбудову реального безбар’єрного простору, відповідно до міжнародних стандартів, а не до заповення міста Києва за бюджетні кошти об’єктами псевдодоступності, які, зазвичай, не мають нічого спільного з реальними стандартами доступності. Організація, яку я очолюю, і, я впевнений, Комітет Громадської ради при КМДА, як і інші об’єднання громадян різних напрямків діяльності, вимагає від мера і всієї виконавчої влади міста Києва в місячний термін припинити стихійну торгівлю в місті Києві, а легальну торгівлю і ярмаркову діяльність здійснювати лише після розробки і узаконення Порядку такої діяльності, з обов’язковим контролем за нею і відповідальністю за недотримання встановленого Порядку." | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |