Вітаю Вас Гість!
16:24 Пропозиції до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей | |
| Володимир Петровський, голова ГО ВГО ВППІ, пропозиції до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки: "02 квітня 2021 року (п’ятниця) модератор робочої групи з питань удосконалення Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки, визначив як граничний термін для надання пропозицій до згаданої вище Стратегії. Тож цілком природньо, що ця публікація, вже третя, присвячена необхідності внесення кардинальних змін до документу, який називається «Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки». Я вважаю за доцільне розпочати її з коментаря, який було надано модератором за підсумком мого виступу під час установчого засідання робочої групи. Майже дослівно ним було сказано наступне: «Ну, давайте, може, діяти не так радикально…» (прямий ефір зум-конференції). В першу чергу коментар стосувався пропозицій (вони будуть викладені нижче), які грунтувалися на тому, що сита і благополучна Швеція подібні реформи здійснювала протягом 50 (!) років. Тим більше, що План реалізації діючої Стратегії, починаючи з 2-го кварталу 2019 року, відсутній взагалі, що зовсім не заважає проводити реформу, або імітувати її проведення. Незрозуміло лише, на підставі чого. Скоріш за все -на особистій мудрості окремо взятого чиновника. Ну, і на докладному переліку документів, підкріпленому статтями законів чинного законодавства, викладених в моїй попередній публікації від 28 березня ц.р. Так що, шановні посадовці органів виконавчої влади, діяти потрібно, і робити це слід саме радикально…Чому? Та тому, що це вам нікуди поспішати. Бо у вас все добре і стабільно: наявність роботи, посадових окладів (м’яко кажучи, не найнижчих), які, незважаючи на коронавірус та інші можливі негаразди, ви (на відміну від значної кількості громадян нашої держави, що через локдауни залишаються без засобів існування), навіть працюючи дистанційно, все ж гарантовано отримаєте. До речі, за рахунок цих же платників податків. А нам щодня необхідно боротися за своє виживання і постійний процес реабілітації. Ми не знаємо, скільки цього часу у нас лишилося взагалі. І нам потрібно свої проблеми і проблеми своїх дітей вирішувати тут й зараз. Тим більше, що ситуація за 30 років Незалежності не лише не покращилось, а, до певної міри, ще й погіршилась. Припускаємо, що ситий голодного не розуміє. І бажання громадянського суспільства призупинити не до 2024, і навіть не до 2026 року, а безстроково, до того часу, поки не буде створено відповідну законодавчу базу, це не спроба взагалі скасувати Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Але ми, в цілому підтримуючи реформу системи інституційного догляду, хочемо, щоб вона відбувалася виключно за європейськими стандартами. І саме в призупиненні Національної стратегії вбачаємо єдиний шлях достукатися до органів як законодавчої, так і виконавчої влади України і довести їм, що будь-які реформи, будь-яка стратегія спочатку мають бути розроблені відповідно до норм міжнародного права, згоду щодо виконання яких взяла на себе Україна, та розробленого, узгодженого з громадянським суспільством і прийнятого в установленому порядку чинного законодавства. Цей шлях – не забаганка, а можливість зрозуміти, що саме необхідно виконувати і які саме плани необхідно втілювати в життя. А для громадянського суспільства – можливість мати право і важелі контролю за цим процесом, а також дієвий механізм притягнення до відповідальності за невиконання або порушення законодавчо прийнятих рішень. І лише потім покроково впроваджувати Стратегію в життя. Скільки часу це потребуватиме? Стільки, скільки буде потрібно. І якщо влада хоче зробити це максимально швидко, громадянське суспільство тільки «за». Але розробляти Стратегію, а не імітувати створення документу національного значення, «косо-криво, зате швидко», необхідно, узгоджуючи її з означеним громадянським суспільством та нормами міжнародного права. Проте сигнали, які надходять з усієї України, свідчать про те, що в ручному режимі і тишком-нишком впроваджується не реформа, а фактичне знищення інтернатної системи, без впровадження (бо на сьогодні в Україні це елементарно неможливо) цивілізованих європейських механізмів. Отже, оскільки до п’ятниці 02 квітня, модератор запропонував надати пропозиції до Національної стратегії, я не лише не вважаю за доцільне (більше того, це є надзвичайно шкідливим) давати пропозиції до таблиці, запропонованої членам робочої групи, оприлюднюю пропозиції, узгоджені з низкою юридичних і фізичних членів громадянського суспільства. 1.1. Призупинити\накласти мораторій (окрім пункту 8 Плану заходів з реалізації Стратегії, щодо забезпечення дітей-сиріт житлом) на виконання «Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» (далі за текстом - Стратегія) до часу її доопрацювання і створення комплексу необхідної законодавчої бази для її впровадження Це обов’язкова принципова позиція, і лише після цього кроку можна переходити до детального, постатейного редагування Стратегії, на цьому ми беззастережно наполягаємо. 1.2. Створити моніторингову групу у складі представників органів виконавчої влади, депутатів Верховної Ради України, представників всеукраїнських громадських організацій та громадських організацій на місцях, в тому числі – організацій людей з інвалідністю, представників міжнародних організацій, що працюють в Україні і опікуються проблемами людей з інвалідністю, для моніторингу закладів інституційного догляду і вивчення ситуації, що склалася з людьми з інвалідністю в Україні і впровадженням програми... 1.3. Розробити законодавчу базу, дієвий та дієздатний план реалізації Стратегії, створити на державному та місцевому рівнях моральне і матеріальне підґрунтя для зняття мораторію та подальшого впровадження Стратегії в Україні. 2.1. Вилучити з «Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» все, що стосується реформування, а по суті – знищення закладів інтернатного типу для дітей з інвалідністю, що мають розумові та психічні розлади, вади зору, слуху, захворювання опорно-рухового апарату тощо. 2.2 Розробити окрему Стратегію реформування системи інституційного догляду (закладів інтернатного типу) для дітей з інвалідністю, з урахуванням міжнародного досвіду і специфіки України, що склалася внаслідок існування в Україні радянської системи інтернатних закладів. 2 3. Створити моніторингову групу у складі представників органів виконавчої влади, депутатів Верховної ради України, представників всеукраїнських громадських організацій людей з інвалідністю та громадських організацій людей з інвалідністю на місцях, представників міжнародних організацій, що працюють в Україні і опікуються проблемами людей з інвалідністю, для моніторингу реалізації в Україні Стратегії реформування системи інституційного догляду (закладів інтернатного типу) для дітей з інвалідністю та оперативного реагування. 3. Створити постійно діючу робочу групу з числа представників органів виконавчої влади, депутатів Верховної Ради України, представників всеукраїнських громадських організацій та громадських організацій на місцях, в тому числі – організацій людей з інвалідністю, представників міжнародних організацій, що працюють в Україні і опікуються проблемами людей з інвалідністю, по вдосконаленню і доопрацюванню «Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» для подальшого схвалення її Верховної Радою України і прийняття її у вигляді законодавчого акту, чи постанови Кабінету Міністрів України. 4. Законодавчо передбачити існування постійно діючої моніторингової групи з числа осіб, перерахованих вище, з метою: 4.1. моніторингу впровадження створеної і законодавчо прийнятої «Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей», 4.2. постійно діючого громадського контролю за діяльністю закладів інтернатного типу в Україні, зокрема - для навчання дітей з інвалідністю; 4.3. контролю за реформою закладів інституційного догляду та виховання дітей" | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |