Вітаю Вас Гість!
15:31 Роботодавці та працівники з інвалідністю: шлях до партнерства | |
| Конференція з проблем працевлаштування: пошуки партнерства "Роботодавці та працівники з інвалідністю: шлях до партнерства". Такою була тема конференції, яку нещодавно провела правозахисна організація "Права людини". Конференція пройшла за сприянням Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія». За статистикою в Україні 2 млн людей з інвалідністю з них 670 тисяч працевлаштовано, а це 26 відсотків, від загальної кількості. Показник, який влаштовує ЄС. У 2016 році держава отримала 287 млн грн штрафних санкцій за нестворені робочі місця для людей з інвалідністю, але на їх працевлаштування витрачено лише 23 млн. Захід провадився у формі панельних дискусій. У першій панельній дискусії, яка мала назву «Роботодавець та працівник з інвалідністю: від закриття нормативу до взаємовигідної співпраці» і модератором якої виступив Радіон Квашук взяли участь представники бізнесу: "Ашан", "Білла", "Нестлє Україна", та "Good Bread from Good People". Було з"ясовано, що бізнес залучає людей з інвалідністю до роботи в основному у середній ланці, виконуючи при цьому норматив. З"ясувалося також, що представники бізнесу не звертаються за допомогою до державних установ, оскільки вважають, що це гальмує процес працевлаштування. Представники організацій відзначили, що головним при прийомі на роботу людей з інвалідністю вважають професіоналізм та мотивацію до праці. Ось що з цього приводу сказала представник компанії "Нестле Україна" Ольга Герасим"юк "Головним для нас під час підбору працівників є його чи її професіоналізм, мотивація до роботи та навчання". Учасників зацікавив також досвід малого підприємства "Good Bread from Good People", невеличкої пекарні, де працюють 9 працівників з ментальними проблемами. Розповідаючи про свій досвід, Владислав Малащенко зазначив, що його цікавить не стільки отримання прибутку, скільки демонстрація, що люди з інвалідністю і, зокрема з ментальними порушеннями, можуть працювати." В ході дискусії з"ясувалося, що держава, та роботодавці не в повній мірі оцінюють потенціал людей з інвалідністю, як вагомого трудового потенціалу країни. У другій панельній дискусії, яка мала назву "Що актуальніше на ринку праці – фаховість чи інвалідність?" провадилася за участі фахівців з інвалідністю, а вела її телеведуча, голова правління Правозахисної організації "Права людини" Уляна Пчолкіна. Учасники панельної дискусії розказали свої історії працевлаштування. Окремо вони зупинилися на бар"єрах, які виникли при цьому. Перш за все це транспортна та архітектурна бар"єрність. Учасники дискусії вважають, що транспорт та офіси повинні бути доступними та облаштованими спеціально створеними робочими місцями. Друга проблема - правова підстава для працевлаштування. В ІПР повинна стояти рекомендація лікарів МСЕКу, що дає право на працевлаштування людини з інвалідністю. Інша проблема - супровід фахівця на роботі. Особливо це стосується людей з проблемами зору та слуху. Так зі слів Інни Бондаренко з"ясувалося, що працівники УТОГ займаються лише своїми членами. ігноруючи інших людей. Попавши в суспільство, ці люди лишаються відірваними від інформації. Оплачувати послуги по перекладу з жестової мови вони повинні за власний кошт, не важливо де і на якій посаді працюють. Представником "ВО Союз організацій людей з інвалідністю України" було піднято інше питання. Робота людей з інвалідністю на дому, через Інтернет, тим паче що деякі спеціальності це дозволяють. Було висловлено думку, що таке працевлаштування можливе, але лише як один з напрямків. При цьому така робота може бути продуктивнішою. Що ж дала ця конференція особливо людям з інвалідністю. Ось що з цього приводу сказав Володимир Петровський, керівник Парламенту працездатних інвалідів. "Такі конференції повинні проводити організації людей з інвалідністю, оскільки вони більше розуміють проблеми цих людей. У першій частині були висвітлені проблеми, але не зроблено ніяких висновків. Друга частина була цікавішою, оскільки фахівці з інвалідністю піднімали питання та ставити запитання. Але відсутні пропозиції та висновки". А ось з цього приводу сказала Інна Бондаренко, людина з проблемами слуху. "Ця конференція дуже цікава та важлива, оскільки ми, як нечуючі, не маємо інформації. УТОГ не забезпечує нас інформацією, оскільки вона не стосується його Проблеми перекладу лишаються проблемами нечуючих." Переклад нечуючих - це соціальна послуга і, на думку Інни, цим питанням повинна займатися держава. Як це робиться в Європі, де держава створює умови й жорстко контролює їх виконання. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |