Вітаю Вас Гість!
13:40 Ще раз про деякі аспекти фінансової підтримки ВГОІ | |
| Для об’єднань громадян з інвалідністю 2020 рік, який через два місяці добіжить свого кінця, промайнув під знаком боротьби за державну фінансову підтримку. Цікаво те, що практично кожне рішення, яке приймалося в цьому контексті, суперечило як чинному законодавству України, так і міжнародним стандартам, закріпленим Конвенцією про права людей з інвалідністю. Саме в цьому бюджетному році вперше в історії України була здійснена спроба покласти край непрозорому розподілу бюджетних коштів, що виділялися на державну підтримку всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю (далі за текстом – ВГОІ). Перш, ніж зважити всі «за» та «проти» цього процесу, хотілося б нагадати, що, власне кажучи, конкурси для організацій так званого «третього сектору» в Україні почали проводити не вчора і навіть не позавчора, а в 2011 році, з моменту прийняття постанови № 1049, яка регламентує засади конкурсного відбору об’єднань громадян. Однак до 2020 року конкурсний розподіл бюджетних коштів не поширювався на всеукраїнські об’єднання громадян з інвалідністю (ВГОІ), зважаючи на те, що їхня фінансова підтримка регламентувалася Постановою № 183 від 14 березня 2018 року. Підкреслюю: Постанова стосувалася виключно всеукраїнських об’єднань, і саме цей факт є ключовим, оскільки мова йде про державний бюджет, право фінансуватися з якого надано лише їм, у відповідності до їхнього статусу. У відповідності до Постанови № 1049, про яку йшлося вище, на конкурсних засадах фінансувалися громадські організації людей з інвалідністю міського та регіонального рівнів, і це було правильно й зрозуміло. Між тим, ще в травні 2019 року всеукраїнські об’єднання громадян з інвалідністю подавали документи на надання фінансової підтримки за Постановою № 183 від 14.03.2018 року, і, орієнтуючись саме на цю Постанову, до державного бюджету України на 2020 рік закладалися кошти за КПКВ 2507020 «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю». Однак в березні 2020 року приймається Постанова № 166, яка докорінно змінює засади надання фінансової підтримки громадським організаціям людей з інвалідністю. Тепер право на неї теоретично отримують ВСІ громадські організації людей з інвалідністю, незалежно від того, чи мають вони статус всеукраїнських. А тепер уявімо собі, що організація людей з інвалідністю на конкурсних засадах отримує фінансування, скажімо, з київського міського бюджету і, одночасно, з державного бюджету України. Чи не є така ситуація класичним подвійним фінансуванням? Далі – більше. Згідно Постанови № 166, фінансова підтримка всіх, без виключення ГОІ, починаючи з 2020 року, має надаватися на конкурсних засадах. Теоретично, в державі, яка функціонує за демократичними принципами, це є цілком позитивним явищем. Тож, відповідно до принципу недискримінації, закладеного в бюджетному кодексі, всі, без винятку, організації ( в тому числі і ті, що раніше були виділені окремим бюджетним рядком та отримували фінансову підтримку просто за факт свого існування, всупереч статті 5 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та статті 12 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні») мали виборювати право на державну фінансову підтримку на відкритому, змагальному, чесному і прозорому конкурсі проектів та ідей. Зрозуміло, з врахуванням в процесі проведення конкурсу європейських та міжнародних стандартів, і діяльності конкурсних комісій також за принципами міжнародних і європейських стандартів. Вперше в історії нашої держави на законодавчому рівні мав бути скасований дискримінаційний підхід та привілейований стан одних громадських організацій над іншими у наданні державної фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю. Але, як досить швидко виявилося, всі згадані об’єднання громадян з інвалідністю в нашій державі рівні перед законом, однак серед них є ще рівніші. Саме через це до Постанови № 166 починають вноситися численні зміни, які тимчасово, на час перехідного періоду (а, як відомо, у нас, починаючи ще з часів Радянського Союзу, немає нічого більш постійного, аніж тимчасове) надають право на позаконкурсну фінансову підтримку з державного бюджету Українському товариству сліпих (УТОС) та Українському товариству глухих (УТОГ). Подальші зміни до Постанови № 166 та пов’язаних з нею підзаконних актів взагалі змушують сумніватися в тому, що Україна є правовою державою і нівелюють право об’єднань громадян з інвалідністю на справедливе, чесне і прозоре проведення конкурсу. Перейдемо до сухих фактів: 1. Постановою Кабінету Міністрів України № 166 від 03.03.2020 року закріплена фінансова підтримка поза конкурсом двох об’єднань громадян з усього масиву ВГОІ та інших об’єднань громадян різних рівнів – УТОС (Українське товариство сліпих) та УТОГ (Українське товариство глухих), а також Спілки об’єднань громадян «Національний комітет спорту інвалідів України» (НКСІУ), яка, взагалі, в порушення чинного законодавства України, не будучи бюджетною установою, є розпорядником бюджетних коштів. 2. Конкурсна комісія, яка мала вирішувати, хто з ГОІ достойний отримати бюджетні кошти на конкурсних засадах, формувалася з порушенням принципів неупередженості і демократичних підходів, а її перший склад взагалі був розпущений з невідомих причин. 3. Під час проведення конкурсу на умовах повної непрозорості було допущено численні порушення, в результаті яких ряд організацій, що багато років надають реабілітаційні послуги людям з інвалідністю, або взагалі не були допущені до конкурсу, або, за незрозумілих обставин, програли конкурс тим, хто за дивним збігом входить до спілки (Національна Асамблея людей з інвалідністю), яку очолює Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю, чи є партнером цієї спілки. 4. В порушення Постанови Кабінету Міністрів України№ 166 від 03.03.20 року, законність якої нині оскаржується в судовому порядку і щодо скасування якої різним гілкам влади було направлено листи громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, Міністерство соціальної політики організувало і провело другий, додатковий конкурс, нікчемний з точки зору права. Мені можуть заперечити, що 2020 фінансовий рік завершується, а, починаючи з 2021 року, все буде по-іншому. Однак не будемо поспішати з висновками, особливо в контексті «Зауважень та пропозицій до проекту Державного бюджету України на 2021 рік» (реєстраційний № 4000 від 14.09.2020), за які проголосувала переважна більшість членів Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів. Відкриваємо ці зауваження і читаємо, так би мовити, чорним по білому, пункт 20, згідно якого за КПКВК 2507020 передбачена «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю» у сумі 150 000 тис. грн., а окремим рядком цієї програми « фінансова підтримка Національної Асамблеї інвалідів України, підприємств і організацій невиробничої сфери Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих» у сумі 66 426,0 тис. грн». То що там з рівними і ще рівнішими? Поки одні об’єднання громадян з інвалідністю змагаються на конкурсних засадах, інші отримують ласий шматочок коштів державного бюджету, як найрівніші з рівних, і, відповідно, будучи обрані за незрозумілим критерієм та без правового підґрунтя, мають право на пряме бюджетне фінансування та на левову частку всієї державної фінансової підтримки для громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Якщо Україна дійсно позиціонує себе як правова держава європейського рівня, вона має уникати подвійних стандартів та відвертої дискримінації одних об’єднань громадян з інвалідністю за рахунок інших. А це, в свою чергу, означає, що 2021 фінансовому році, як і в подальшому, процедура надання фінансової підтримки на державному рівні має бути конкурсною, максимально прозорою, зрозумілою та належним чином урегульованою. Саме така процедура дозволить більшій кількості громадських об’єднань осіб з інвалідністю взяти участь в конкурсі на державне фінансування. Неприпустимо є встановлення на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів дискримінаційного підходу до відбору ГО, які можуть отримати фінансування з державного бюджету. Наразі існує необхідність запровадження однакових правил гри для всіх громадських організацій осіб з інвалідністю, без надання певних преференцій та/або перехідного періоду організаціям у праві на державне фінансування. Для цього необхідно в найкоротші терміни: 1. Спільно з Всеукраїнським громадськими організаціями людей з інвалідністю та іншими зацікавленими об’єднаннями людей з інвалідністю розробити і, після обов’язкового погодження з ними, запровадити прозорі умови для впровадження та функціонування конкурсних засад надання фінансової підтримки об’єднанням громадян людей з інвалідністю, відповідно до принципів бюджетного фінансування з державного та місцевих бюджетів (тобто з державного бюджету мають фінансуватися лише об’єднання громадян з всеукраїнським статусом, як це було до 2020 року, а всі інші – з бюджетів відповідних рівнів); 2. Запровадити надання фінансової підтримки за напрямками КПКВ 2507020 «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю» та КВКВ 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю» у 2021 році ВИКЛЮЧНО на конкурсних засадах і лише після розробки і узгодження з ВГОІ та іншими зацікавленим об’єднаннями громадян з інвалідністю; 3. В разі наявності об’єктивних чи суб’єктивних причин для відтермінування розробки та впровадження узгоджених з ВГОІ засад конкурсного фінансування, в 2021 бюджетному році здійснювати надання фінансової підтримки всіх ВГОІ, які отримували державну фінансову підтримку в 2019 році, в рівній пропорції, виходячи з суми затвердженого бюджету на 2021 рік. 4. Не допустити плюндрування принципів міжнародного права і чинного законодавства України та глуму з боку Верховної Ради над означеними принципами, які Україна зобов’язалася дотримуватися перед міжнародним співтовариством й стати на перешкоді можливому фінансуванню з державного бюджету окремим рядком будь-якого, одного чи кількох, об’єднань громадян з інвалідністю за напрямками КПКВ 2507020 «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю» та КВКВ 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю», оскільки такий підхід є дискримінаційним. Хотілося б сподіватися, що Кабінет Міністрів України відмінить Постанову № 166 від 03 березня 2020 року, яка, враховуючи внесені до неї зміни і доповнення, стала дискримінаційною та протиправною. В свою чергу, принципова позиція депутатів Верховної Ради України має допомогти Кабінету Міністрів України повернутися в правове поле у вирішенні питання надання ВГОІ фінансової підтримки з державного бюджету та в подальшому дотримуватися чинного законодавства України і, найголовніше, принципів міжнародного права. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |