Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 29.11.2022, 20:39
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2021 » Червень » 29 » Таємниці Старокиївської гори
13:24
Таємниці Старокиївської гори
26 червня 2021 року Київський міський благодійний фонд «Інтеграція», за фінансової підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, провів надзвичайно цікаву та пізнавальну екскурсію «Таємниці Старокиївської гори». Учасники екскурсії побували на садибі Національного музею історії України і дізналися про те, де саме було засноване наше місто і чому відбулося його перенесення, де знаходилася гора Дитинка, кому з князів належав перший кам’яний палац в історії нашого міста, де знаходився Бабин Торжок і до чого тут мідні коні, коли і за яких обставин відновлювалася Десятинна церква, скільки років славетній липі і ще багато іншого.
Саме про цю липу і хотілося б розповісти докладніше. По-перше, це одне з небагатьох дерев Києва, яке має власне ім’я – Липа Петра Могили. І це не дивно, адже згідно легенди, дерево було посаджене в далекому 1635 році митрополитом Київським та засновником Києво-Могилянської Академії, Петром Могилою з приводу відновлення ним нової церкви на руїнах давньої Десятинної церкви (побудована в Х ст, зруйнована в 1240 році). Стовбур дерева має охоплення 5 метрів, а висота сягає 10 метрів.
Цілком можливо, що саме біля неї (тобто біля липи) народились відомі сентенції теолога, філософа, мізантропа Петра Могили. Згадаймо деякі з них: «Безкорисливість – це самого себе пізнати, істинне дзеркало світу і все, що в світі», «Ледве люди починають жити, а вже смерть над ними різноманітні сіті наставляє», «Намагайтеся власні недоліки пізнавати», «Ніхто-бо, хто ненавидить, себе не утримає, і не збереже, і не знайде».
Втім, існує версія про те, що липа є значно старшою і росте на цьому місці з Х111 сторіччя, а отже – могла бути свідком не будівництва нової церкви, а ще монголо-татарської навали, захоплення нашого міста та, відповідно, загибелі ще тієї, першої Десятинної церкви. Так це чи ні, знає лише липа, яка не може ані підтвердити, ані заперечити наші здогадки.
Втім, вчені-арбористи (їх інколи ще називають древесними хірургами), які обстежували київську красуню, вважають, що її вік складає більше 380 років. А наскільки? Важко визначити. Втім, Липа Петра Могили вже набагато пережила максимальний вік в 150 років, відведений деревам цього виду.
Повертаючись до обстеження арбористів, хотілося б зазначити, що останнє за часом обстеження нашої липи відбулося в 2018 році. Вчені визначили, що стан її збереження є доволі непоганим, особливо зважаючи на похилий вік дерева. Втім, він міг би бути і кращим, якби деякі забобонні кияни й гості нашого міста не прикрашали його віти різноманітними стрічечками та шматочками тканини. Але до цього дивного звичаю та причин його виникнення ми ще повернемося.
Отже, як пам’ятка місцевого значення Липа Петра Могили була взята під охорону ще в 1972 році і, скоріше за все, тоді ж її похилений стовбур був укріплений металевою підпоркою, яка за десятиріччя, що минули з того часу, вже встигла врости в живе тіло дерева. Перше за часів Незалежності обстеження й лікування дерева проводилося в 2007 році.
А в 2018 році, науковці кафедри ландшафтного дизайну та фітофлористики встановили, що «Липа Петра Могили”, яка зростає біля Десятинної церкви по вул. Володимирській (охоронне зобов'язання від 01.06. 1999 р. №23). „Липа Петра Могили” - ботанічна назва липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), має вік понад 380 років і задовільний стан».
Керуючись найновішими доясгненнями в галузі арбористики вони запропонували наступний план лікування дерева:
1. термінове проведення санітарної чистки крони дерева шляхом видалення сухих, хворих та поламаних гілок
2. ревізія та чистка існуючих дупел, по завершенні чого – закриття їх новими сітками;
3. підведення під скелетні гілки дерева додаткових металевих підпорок;
4. лікування дерева у відповідності до сучасних світових методик.
Тож сподіваємося, що після завершення згаданих заходів улюблениця киян буде радувати їх своїм цвітінням ще не одне десятиліття.
А тепер про легенди та забобони, пов’язані з деревом. Вважається, що місце, де знаходиться липа, є надзвичайно енергетичним. Адже це – територія Київського дитинця: центральної укріпленої частини центру міста за часів Давньої Русі. Та й загалом липа в українській народній традиції має особливу силу – бог, нібито, наділив її силою рятувати чоловіків від прокльонів, якими їх «нагородили» жінки. Але, звільняючи людину від прокльонів, дерево приймає їх на себе, тому й стовбур його вкривається наростами.
Людський поголос також наділив Липу Петра Могили славою виконавиці бажань. Для того, аби попрохати її про заміжжя або про народження дитини, про успіх важливої справи чи подорожі, до неї варто прийти на світанку і подумки (обов’язково мовчки, без слів) попрохати її про справдження бажаного. Вдень варто прохати успіхів у бізнесі, щастя в шлюбі, вічної дружби, а ввечері – успіхів в навчанні та успішного завершення важливої справи. Аби бажання точно збулося, можна обійти липу сім разів проти годинної стрілки (що, як на наш погляд, є трохи дивним, адже за слов’янською традицією, гарним і правильним вважається рух ЗА годинною стрілкою; але це вже – на совісті порадників). Обов’язковою складовою успіху вважається також подяка, висловлена дереву перед уходом, і вибачення за турботу.
От саме в процесі цих «магічних» обрядів дерево і отримує на свої гілки різноманітні стрічки та клаптики тканини, які не лише не прикрашають його, але й є шкідливими. Як от джгут, який довгий час перетягує руку людини, зупиняючи кровообіг.
Тож пам’ятаємо, що, незалежно від того, віримо ми чи ні в магію липи, ми ні в якому разі не повинні наносити їй шкоду й відбирати у прийдешніх поколінь киян та гостей нашого міста потенційну можливість милуватися її красою та насолоджуватися її пахощами під час цвітіння. Не кажучи вже про історичну цінність славетного дерева.
Переглядів: 60 | Додав: vuppi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: