Майже кожен українець, незалежно від того, чи має він проблеми із зором, якщо не стикався, то принаймні чув про УТОС (Українське товариство сліпих) — одну з найстаріших громадських організацій нашої держави, якій 4 червня виповнюється 84 роки. Спробуємо зрозуміти, навіщо і в яких умовах його було створено. 

Основна сюжетна лінія знятого вітчизняним режисером Олесем Саніним художнього фільму "Поводир" (одним із консультантів якого я, до речі, мав честь бути) базується на реальних подіях, що відбулися у 30-х роках минулого століття. Під приводом проведення з'їзду до Харкова звезли сліпих кобзарів, заарештували і згодом розстріляли десь за містом. Врятуватися змогли одиниці. Протягом багатьох десятиліть ця "героїчна операція" НКВС проходила під грифом "цілком таємно". 

Кінофільм чи не вперше правдиво оприлюднив реальний історичний факт — знищення радянською владою незрячих бандуристів за пісенну творчість і просвітницько-патріотичну діяльність. На жаль, зі зрозумілих причин українські історики й досі не володіють усіма деталями, котрі дозволили б відтворити достовірну картину цинічного вбивства радянською владою беззахисних і беззбройних сліпих людей. 

Радянське суспільство було чітко структуроване й поділене на класи, групи, верстви за політичними поглядами, професіями та соціальним станом його громадян. Для максимально ефективної експлуатації, а головне — для продуктивного контролю за моральним станом усіх класів, верств і груп суспільства знадобилися чіткі й дієві механізми. Найбільш дієвим із них стало об'єднання у групи за зрозумілими типовими ознаками.

Тож, паралельно з колгоспами — для селян, заводами і фабриками — для робітників, радянська влада створила спілки вчених, письменників, архітекторів, кінематографістів тощо для інтелігенції, наукові майданчики — для вчених, установи і клуби — для спортсменів. Спілки, товариства, інші спільноти в СРСР поступово охопили все суспільство за віковими групами (піонери, комсомольці), захопленнями (ТСОВІАХІМ, спортивні клуби), сферами діяльності (профспілки) тощо. 

Не уникнули об'єднання і незрячі та глухі громадяни. З середини 30-х років минулого століття вони припинили неконтрольовано займатися артільною, а отже — не витриманою ідеологічно діяльністю, цивілізовано, як усе суспільство, влилися в загальнодержавний економічний процес і перестали загрожувати офіційній ідеології держави та суспільства. 

УТОС і УТОГ (Українське товариство глухих) були створені постановою Центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів УРСР від 4 червня 1933 р. "Про українське товариство сліпих і українське товариство глухонімих в СРСР та УРСР", завершивши процес об'єднання інвалідів, яких, внаслідок Першої світової, громадянської війни та процесу насадження радянського ладу, налічувалося більш ніж достатньо....