Вітаю Вас Гість!
Четвер, 01.12.2022, 07:36
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 129

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2021 » Вересень » 26 » Відкритий лист Президенту України з приводу так званої "монетизації пільг"
17:29
Відкритий лист Президенту України з приводу так званої "монетизації пільг"
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
Шановний пане Президенте, Володимире Олександровичу!
До Вас звертається Всеукраїнська громадська організація, Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів та її голова, Володимир Петровський. У Верховній раді України розпочинається фінальна частина реалізації спецоперації від імені держави проти незахищених верств населення: так званої «монетизації пільг». А саме розгляд проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг №5651 та похідних від нього (№№ 5651-1, 5651-2, 5651-3), кінцевою метою яких (це лише перший крок) є позбавлення пільг на проїзд представників незахищених категорій населення: літніх людей, чорнобильців, захисників Незалежності України, людей з інвалідністю.
Розуміючи, що за браком часу (хотілося б вірити, що не бажання, бо я вже неодноразово звертався до Вас з цього приводу, але відповіді так і не отримав), Ви не маєте змоги читати великі листи, розпочну з головного і намагатимуся викласти свою думку коротко.
Вас запевняють, що згадані законопроекти є ледь не благодіянням для незахищених категорій населення, оскільки вони відновлюють соціальну справедливість. Змушений Вас розчарувати, навівши дуже простий аргумент: на фоні мізерних пенсій названих категорій населення так звані «монетизовані» пільги, трохи збільшивши розмір цих пенсій, повністю позбавлять пільговиків права на пересування, гарантованого чинним законодавством, в тому числі – міжнародним.
Аби довести, наскільки це серйозно, скажу лише, що створення безбар’єрного середовища, яким опікується Ваша дружина, після прийняття згаданого законопроекту, вже не буде потрібне, адже ним не буде кому користуватися. Витративши «надбавку до пенсії», отриману за втрату законного права на пересування, на щоденні побутові потреби, люди з інвалідністю стануть в’язнями власного помешкання, і вже назавжди.
Далі – більше. Поспішаючи «ощасливити» незахищені категорії населення, творці законопроектів не вважали за доцільне обговорити їх з громадянським суспільством. І думка цього суспільства, за виключенням, хіба що, окремих організацій, які є рупором тих чи інших владних структур, нікого не цікавила. Але такі організації і громадянське суспільство – це зовсім інші речі.
Головне в будь-якому законопроекті – це наслідки від його ухвалення. Спочатку – наслідки для пільговиків літніх людей, людей з інвалідністю тощо), які опиняться в чотирьох стінах, відрізані від цивілізованого існування в суспільстві і покинуті на вимирання, без будь-яких перспектив. Навіть можливості займатися трудовою діяльністю у пільговиків не буде, бо ціни на проїзд міняються, в різних видах транспорту вони відмінні, а щоб дістатися до місця роботи (якщо на неї пощастило влаштуватися хоча б на мінімальну заробітну плату), як правило, потрібний не один вид транспорту.
Тож фіксовану суму, запропоновану в якості грошової компенсації, перше ж підвищення ціни на транспортні послуги (а воно відбувається не один раз на рік) перетворить на законодавчо закріплене знущання над найбіднішими верствами населення.
Крім того, літні люди, люди з інвалідністю, чорнобильці, учасники АТО-ООС тощо потребують постійного лікування, соціальної, психологічної, медичної реабілітації, відвідування соціальних лікувальних закладів й установ. «Монетизація», яка в світі існує лише у загарбника українських території (Росії), а в усьому світі таке поняття взагалі відсутнє, поставить жирний хрест на всіх цих процесах і залишить їм право лише на вимирання.
Тепер щодо наслідків для держави в цілому. По-перше, найстрашнішим явищем для будь-якої країни й суспільства є соціальний вибух. Зважаючи на те, що ми ініціюємо визнання міжнародних стандартів щодо наявності пільгових категорій (діти, літні люди, люди з інвалідністю, а в реаліях України - ще й ліквідатори техногенної катастрофи на ЧАЕС та воїни-захисники від російської агресії які також належать до перелічених категорій пільговиків), кількість людей з інвалідністю в Україні складає близько 3-х мільйонів. І це лише згідно офіційних даних.
Якщо ж орієнтуватися на міжнародні стандарти, то кількість представників згаданих категорій складе від 10 до 15 відсотків населення. Додаємо до них ліквідаторів техногенної катастрофи на ЧАЕС та воїнів, які захищають нашу державу. І бачимо, що в середньому так звана «монетизація» стосуватиметься не менше 30% населення нашої держави.
До речі, активної частини суспільства, яка регулярно бере участь в виборчих процесах. І зрозуміло, що порушення прав членів громадянського суспільства, дотичних практично до всіх сфер суспільного життя, не може не спричинить соціального вибуху.
Крім того, прийняття будь-якого зі згаданих законопроектів, незважаючи на те, що один - трохи кращий, інший – значно гірший, є порушенням Конституції України, а саме статті 2 «Україна є унітарною державою», статті 3 «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»; статті 21 «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними», статті 22 «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», статті 48 «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом», Законів України, в першу чергу ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» тощо, а також всіх норм міжнародного права, в першу чергу – Конвенції про права людей з інвалідністю
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6434/18 від 24 грудня 2018 року щодо невідповідності постанов від 14 березня 2018 року №196 «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» та №197 «Деякі питання надання пільг у готівковій форм з оплати пільгового проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах» нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, відсутності належного обґрунтування висновків Кабінету Міністрів України як відповідача та неврахування принципу пропорційності під час установлення нормативів у сфері транспортного обслуговування осіб з інвалідністю, що, в кінцевому підсумку, дало суду підставу для визнання їх протиправними.
Згадане рішення є вагомим аргументом на користь того, що й інші законодавчі акти, які порушують Конституцію та міжнародне право, будуть скасовані українським судочинством. Тож, окрім внутрішнього соціального вибуху, на Україну очікуватимуть санкції й міжнародна ізоляція за порушення фундаментальних норм міжнародного права, зобов’язання щодо дотримання якого взяла на себе незахищені категорії населення, в першу чергу – дітей, літніх людей та людей з інвалідністю, не лише забезпечуючи соціальний захист у вигляді, як мінімум, прожиткового мінімуму, а й забезпеченням іншими соціальними гарантіями.
В цивілізованих країнах світу, де пенсійне забезпечення, залежно від статків країни, складає від 2 тисяч євро, і лікування, і оздоровлення, і проїзд, і ряд інших соціальних послуг гарантовані державою. Аргументи про бідність держави і її бюджету, напевне, краще за все ілюструє кількість елітних авто в Україні, елітної нерухомості (і не лише навколо Києва), і хоча б офіційних публікацій та повідомлень, на телебаченні, в пресі та інтернеті, в тому числі – в соціальних мережах. Це не є секретом ні в Україні, ні за її межами, отже – не є підставою для належної міжнародної реакції щодо України.
Тож шлях вирішення бюджетних проблем за рахунок незахищених верств населення не лише хибний, але й небезпечний як для держави, так і для суспільства.
Це зовсім не означає, що все добре, і ситуація, що склалася, не потребує реформування. Вона не задовольняє ні самих представників пільгових категорій, ні транспортну галузь (перевізників), ні органи місцевої влади, на які в порушення Конституції України (бо Україна є унітарною державою), держава перекладає функції, які повинні здійснюватися за рахунок державного бюджету. І закон, яким чітко врегульовуються всі елементи забезпечення соціальних, в тому числі – транспортних, гарантій пільговим категоріям, необхідно створювати. Інша справа, що такий закон повинен ґрунтуватися зовсім на інших засадах, аніж законопроект, запропонований Кабінетом Міністрів України й три альтернативні законопроекти.
Новий законопроект має базуватися на таких ключових засадах:
1. При підготовці нового законопроекту не може бути застосоване визначення «монетизація пільг».
2. Оскільки пільги гарантовані на державному рівні, з метою забезпечення територіальної цілісності України та уникнення федералізації країни, відшкодування перевізникам за транспортне обслуговування пільгових категорій населення повинно здійснюватися виключно з державного бюджету, а не з місцевих, за наявності в останніх такої можливості. Для цього мають бути внесені зміни до чинного законодавства України (Бюджетного кодексу), виходячи з вимог Конституції України.
3. Доопрацювання закону про децентралізацію, попередньо погодженого з органами місцевої влади та громадянським суспільством (всеукраїнськими об’єднаннями громадян, громадськими радами при місцевих органах влади) для узгодженого, зрозумілого розмежування фінансових і функціональних повноважень між центральною і місцевою владою.
4. До внесення змін, перерахованих вище, до законодавчої бази, накладення мораторію на спроби впровадження так званої «монетизації пільг».
5. Привести до норм і вимог міжнародних стандартів перелік пільгових категорій населення України, до яких мають бути віднесені: люди літнього віку, люди з інвалідністю (супровід – 1 особа для людини з інвалідністю 1-ї групи) , в тому числі - особи, що отримали інвалідність внаслідок участі в бойових діях (для людей з інвалідністю 1-ї групи – пільга для дружини або чоловіка, батька, неповнолітньої дитини та одного з батьків чи опікунів, для родини загиблого – вдова або вдівець, дитина, один з батьків або опікунів), безпосередні учасники бойових дій на передовій терміном не менше 1 місяця (для лікування й оздоровлення).
6. Для обліку і подальшого відшкодування перевізникам витрат на здійснення транспортного обслуговування пільгових категорій населення: пільгового проїзду в транспорті загальнодержавного (50% протягом всього календарного року), міжміського та місцевого (міського) сполучення, крім таксі, має бути запроваджений документ єдиного державного зразку, що засвідчує право на пільги.
7. Здійснення регулярних транспортних перевезень пасажирів, в тому числі – пільгових категорій, на підставі стандартних договорів єдиного державного зразку, що дозволить надавати згадані послуги лише ліцензованим перевізникам. В договорах повинно бути передбачено перевезення пасажирів пільгових категорій без обмежень по кількості, відшкодування за транспортне обслуговування яких помісячно здійснюється місцевими управліннями соціального захисту за рахунок коштів державного бюджету.
8. З метою точної фіксації водієм точної кількості перевезених пасажирів пільгових категорій, в усіх транспортних засобах, як комунальної, так і приватної форм власності, окрім таксі, мають бути встановлені багатофункціональні валідатори стандартного зразку, єдиного для всіх транспортних засобів, незалежно від їх форми власності. За допомогою валідатора здійснюється фіксація документу, що надає право на пільги, на підставі чого держава відшкодовує витрати на перевезення пасажирів пільгових категорій.
9. Відсутність проїзного документу чи підтвердження на валідаторі безготівкової оплати за проїзд є підставою для стягнення штрафу встановленого розміру офіційним представником контролюючого органу на місці виявлення правопорушення з офіційною фіксацією суми отриманого штрафу. 25% від суми штрафних санкцій відраховуються представнику контролюючого органу, що виявив правопорушення.
10. Орган місцевої влади, з яким перевізник укладає угоду на здійснення пасажирських перевезень за рахунок коштів державного бюджету здійснює перевізнику авансовий платіж на перевезення пільгових категорій населення за перший тиждень його роботи.
11. Для того, щоб придбання валідаторів перевізниками не тягло за собою підвищення вартості проїзду, держава гарантує (забезпечує) перевізникам надання безвідсоткових кредитів терміном до 1 року на придбання валідаторів стандартного зразку (узгодженого органами місцевої влади, перевізником і всеукраїнськими громадськими організаціями, що опікуються пільговими категоріями та громадськими радами)
12. З метою мінімізації корупційної складової, до складу комісії, що приймає рішення про підписання угоди на транспортні послуги з перевізником, в обов’язковому порядку входять представник громадської ради органу місцевої виконавчої влади та всеукраїнських (в разі їх відсутності – місцевих) громадських організацій, що репрезентують пільгові категорії населення на місцях. Члени комісії несуть персональну фінансову та, у випадках значних порушень, кримінальну відповідальність за рішення, прийняті ними стосовно вибору перевізника для укладення договору на транспортне обслуговування
Пропонуємо також для опрацювання розробленого механізму перед його впровадженням по всій території України визначити Київ як тестове місто терміном 3 місяці.
Шановний пане Президенте, звертаємося до Вас з проханням виступити з ініціативою щодо відхилення законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг №5651, запропонованого Кабінетом Міністрів України та альтернативних законопроектів щодо так званої монетизації пільг. І закликаємо Вас через громадські ради при органах влади, ВГОІ, що займаються проблемами незахищених верств населення, та зацікавлених представників громадянського суспільства на місцях розпочати процес напрацювання спільно розробленого і узгодженого проекту закону, що покликаний врегулювати на державному рівні питання забезпечення соціальними гарантіями, в тому числі - пільгами на проїзд незахищені верстви населення.
Звертаємося до Кабінету Міністрів з проханням відкликати законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг №5651, запропонованого Кабінетом Міністрів України та альтернативних законопроектів щодо так званої монетизації пільг і, спільно з представниками громадськості, розпочати підготовку нового законопроекту, в якому будуть враховані інтереси всіх зацікавлених категорій населення України.
Звертаємося до Верховної Ради України з проханням відхилити законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг №5651, запропонованого Кабінетом Міністрів України та альтернативних законопроектів щодо так званої монетизації пільг.
Переглядів: 74 | Додав: vuppi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: