Вітаю Вас Гість!
18:00 Виступ В.Б. Петровського на Комітеті доступності при Дарницькій РДА | |
| В своїй попередній публікації я обіцяв викласти докладну інформацію щодо засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалдністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 16 грудня 2020 року, на якому розглядалося питання Про напрацювання пропозицій до розробки проєкту Міської комплексної програми «Київ без бар’єрів» на 2021-2025 роки. При розгляді таких питань мені завжди надзвичайно цікаво: чому в районах, як в Дарницькому, так і в інших, зазвичай бракує конкретних пропозицій щодо перетворення, в даному разі, нашої столиці в місто без бар’єрів. Ну, з представниками органів влади зрозуміло. Вони, в переважній більшості, за поодинокими виключеннями, слабо уявляють собі означені проблеми. До того ж, фінансування згаданої програми в 2020 році взагалі було відсутнє. А що стосується об’єднань громадян, то без їхньої активної участі в цьому процесі безбар’єрний простір так ніколи і не буде побудований. Коротко зупинюся на своєму виступі під час засідання Комітету доступності. Зрозуміло, що проблем, які необхідно вирішувати, не те, що багато, а, в переважній більшості, в питанні щодо їх вирішення навіть, так би мовити, «кінь не валявся». Якщо говорити про доступність для незрячих, це, в першу чергу, наявність тактильних елементів доступності, тактильних смуг, інформаційних покажчиків, аудіопокажчиків. Для осіб з проблемами слуху – наявність візуальних елементів доступності. Для осіб з захворюваннями опорно-рухового апарату, літніх людей, вагітних жінок та матусь з дитячими візочками – наявність вертикальних (пандуси, ліфти, підйомники) та горизонтальних (в громадських будівлях і спорудах) комунікацій. А найголовніше – ці роботи повинні бути не просто зроблені, а зроблені відповідно до міжнародних стандартів і державних будівельних норм. Адже подекуди такі роботи проводяться, інша справа, що в переважній більшості, це викинуті кошти, оскільки вони (роботи) не відповідають названим вище стандартам. Безперечно, що я говорив трохи розлогіше і структурував свої пропозиції відповідно до нозологій. Тож пропоную зосередитися на першочергових кроках, які потрібно зробити для різних нозологій людей з інвалідністю (насправді необхідно зробити набагато більше, однак давайте починати з найнеобхіднішого), бо нічого дивного в тому, що в нинішніх умовах коштів на потреби безбар’єрності не вистачить. Хотілося б сподіватися, що хоча б на першочергові потреби фінансування знайдеться. Попри розуміння моєї доповіді з боку голови Комітету доступності, з боку представника Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, який також підтримав мій виступ, я отримав запитання, що непогано було б, якби я надав адреси, за якими це треба зробити. Зазначу, що кілька років поспіль ГО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» (в тому числі – в Дарницькому районі міста Києва) просить, в рамках фінансової підтримки, виділити кошти саме на моніторинг, для визначення таких об’єктів. Однак ні в рамках цієї, ні в рамках інших програм, ні з будь-яких інших джерел, на такі потреби кошти не знаходяться. Дивно, що посадові особи, які регулярно отримують заробітну плату, не розуміють, що люди з інвалідністю також хочуть їсти і не можуть безкоштовно, впродовж не одного місяця напруженої праці, щоденно власними ногами, чи навіть з допомогою транспорту, користування яким також потребує витрат, ще й з обов’язковою участю волонтерів (для яких це теж нелегка праця) здійснити об’єм робіт, який, в принципі, за функціональними обов’язками, повинні були б здійснювати посадові особи місцевих органів влади. Однак і я особисто, і представники багатьох громадських об’єднань, які опікуються проблемами людей з інвалідністю, добре розуміємо, що, якщо цього не зробити, то чиновники розведуть руками і скажуть, як в відомому радянському фільмі «Ну, нема, так нема…». «Може, колись буде перелік. От тоді й будемо займатися». Їм же не болить. Тож, шановні колеги як в Дарницькому, так і в інших районах міста Києва (а також об’єднання громадян, члени громадських рад при РДА, люди з інвалідністю, фахівці різних напрямків діяльності), пропоную розглянути наступну пропозицію. Давайте спільними зусиллями, відповідно до того, хто де проживає, працює, постійно буває, в усіх районах міста Києва визначимо адреси територій, будинків, переходів, зупинок, які потребують термінового облаштування (реконструкції) для потреб різних нозологій людей з інвалідністю. Я особисто та, за моєї ініціативи, Комітет з питань соціальної політики Громадської ради при КМДА, разом з усіма бажаючими, підсумуємо надані пропозиції і, як офіційний документ Комітету з питань соціальної політики Громадської ради при КМДА, надамо Департаменту соціальної політики КМДА і Постійній комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, а також іншим посадовим особам, які покликані займатись цим питанням. Зрозуміло, необхідно включити до програми надання комплексу сервісних послуг. З цією пропозицією я окремо звернуся до Департаменту соціальної політики. Ця ініціатива потрібна для всіх людей з інвалідністю (і, до речі, не лише в місті Києві). Отже звертаюся до вас з проханням активно долучитися до вирішення цього питання. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |