Вітаю Вас Гість!
14:49 Лекція "Тарас Шевченко в Києві" | |
| 23 червня 2023 року в приміщенні Київської обласної бібліотеки для дітей (вул. Русанівська набережна, 12) відбулася прем'єра Леції-демонстрації «Тарас Шевченко в Києві». Організатором лекції є БО «Київський міський благодійний фонд «Інтеграція», спільно з ГО ВГО "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів". Захід проводився за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (директор Roman Lelyuk). Інформаційними партнерами лекції-демонстрації є Видавництво «Саміт-Книга» (директор Иван Степурин) і Київська обласна бібліотека для дітей (директорка Галина Єрко). Пропонуємо до Вашої уваги невеличкий фрагмент лекції "Тарас Шевченко в Києві", який умовно можна назвати "Тарас Шевченко і археологія". "Ще одну несподівану грань численних захоплень Тараса Шевченка розкриває його робота в Археографічній Комісії, яка на той час працювала при Київському університеті Святого Володимира, та участь у складі цієї комісії в археологічних дослідженнях. МІж нішим, саме Тарасу Григоровичу належить крилатий вираз, занотований в «Щоденнику» 1847 року: «Я люблю археологію. Я поважаю людей, що присвятили себе цій таємничій матері наук». Отже, в 1845 та 1846 роках Тараса Григоровича запрошують на розкопки групи курганів-могил для їх документального замальовування. Спочатку поза штатом (розкопки кургану Переп’ятиха, 1845 рік), а потім – штатним співробітником (курган Переп’ят, 1846 рік). На той час археологічними дослідженнями керує Микола Дмитрович Іванішев з університету Святого Володимира (нині Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка). Запрошення було невипадковим, бо важко навіть уявити собі людину, яка більш цікавиться старожитностями і розкопками, аніж Тарас Шевченко. Тим більше, що ще з юності він любить слухати легенди про стародавні кургани і вірить, що в них поховані загиблі в бою козаки. Згодом дослідники поетичної творчості Великого Кобзаря підрахують, що у його поезіях кургани-могили згадуються понад 200 разів. То чи варто дивуватися, що поет з запалом береться до нової роботи, направляючи все своє творче завзяття на те, щоб якомога більше відтворити на папері. Цікаві в археологічному відношенні «Краєвид з кам'яними бабами», «Чумаки серед могил». Постійно поповнює поет і свої «Археологічні замітки», продовжує, як він каже «для користі науки записувати все, что стосується археології». Влітку 1845 р. члени Археографічної комісії, в тому числі і Тарас Григорович, досліджують більш ніж 30 об’єктів в Києві та його околицях. Найцікавішими в цьому році були дослідження кургану скіфської епохи під назвою Перепетиха (Переп'ятиха) між Фастовом і Васильковом. У кургані був виявлений цілий ряд поховань та значний речовий матеріал, для замальовування яких і був потрібен такий майстерний спеціаліст як Тарас Шевченко. Зберіглася розповідь самого Шевченка про його роботу на розкопках, записана в спогадах мало відомого польського письменника Юліана Кенджицького, що жив у 1846 р. у Києві на Козиному болоті, якраз навпроти будинку, де мешкав поет. На запитання Кенджицького, куди це Тарас Григорович їздив, останній розповів: «З Іванишевим копали могилу Переп'ята й Переп'ятихи». На дальше розпитування сусіда про те, що на розкопках робили й що знайшли, Тарас Григорович відповів, що те, що відкопали і що бачили «зрисували гарно» й описали. Знайшли «людські і кінські костомахи, трохи попелу, трохи зогнилих дубових палів — і тільки. Але чиї то кості, нащо їх разом з кінськими в один ряд покладено — не відгадаєш». Повна версія авторської лекції є досить великою, тож в лекції-демонстрації були презентовані ключові і найцікавіші моменти життя великого Кобзаря руйнують радянські міфи про Тараса Шевченка і показують його звичайною людиною, якою він і був насправді. Дякуємо всім, хто сьогодні був гостями нашої лекції та Департаменту суспільних комунікацій КМДА за її підтримку | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |