Вітаю Вас Гість!
17:35 Луї Брайль та його азбука | |
| 01 листопада 2023 року виповниться 5 років з того дня, коли було прийнято Резолюцію ООН щодо щорічного відзначення 4 січня Всесвітнього дня азбуки Брайля, аби привернути увагу до прав і потреб незрячих та слабозорих людей. Дата була обрана не випадково, адже саме цього дня в 1809 році народився француз Луї Брайль (взагалі-то, його ім’я вимовляється як «Брай»), автор одноіменного шрифту Думаю, всім, без виключення, буде цікаво дізнатися, що винахідник цього шрифту розробив його в п’ятнадцятирічному віці, взявши за взірець систему нічного письма. Але, напевне, варто розповісти цю історію по порядку. Отже, обставини склалися так, що Луї Брайль втратив зір в трирічному році через травму одного ока та інфекцію, що виникла внаслідок поранення та перекинулася на друге око. Однак, будучи дуже здібною дитиною та навчаючись в звичайній парафіяльній школі, він протягом кількох років був найкращим учнем в класі. І все ж методи навчання, розраховані на зрячих дітей, не завжди відповідали потребам юного Луї, тож в 1819 році його віддали до Паризького національного інституту сліпих, заснованого та очолюваного Валентином Гаюї. Саме він, тобто Валентин Гаюї, запропонував свій метод навчання незрячих, який полягав в тому, що на папір наклеювалися великі та товсті літери, тактильно доступні для незрячих. Луї Брайль цілком опанував такий спосіб читання, зауваживши при цьому, що він є досить непрактичним, адже літери задумані для очей, а не для пальців. Пізніше він запише в своєму щоденнику: «Якщо очі не можуть розповісти мені про людей, події, ідеї та картини, я знайду інший спосіб, як про це довідатись» І такий спосіб знайшовся. Поштовхом став візит в до інституту відставного капітана-артилериста Шарля Барбьє, який розповів про нічне письмо, що використовувалося для користування на полі бою. В основі цього нічного письма лежали опуклі крапки, розташовані у вигляді прямокутника висотою в шість крапок та шириною в дві крапки. Це було в 1821 році, коли Луї виповнилося лише 12 років. Брайль з захопленням почав вивчати й вдосконалювати новий метод, використавши, що цілком зрозуміло, порядок букв латинського алфавіту, на що пішло майже три роки. Комбінація, запропонована ним, виглядала як прямокутник з шести крапок – три крапки в висоту і дві – в ширину. Для позначення перших букв алфавіту використовані верхні й середні крапки шести крапок, для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Цими ж знаками позначаються і букви українського алфавіту з додаванням спеціальних знаків. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки. Особливостями письма за Брайлем є відсутність великих літер та пробілу після коми, пробіл перед тире, використання одного і того самого символа для позначення схожих знаків пунктуації. Незважаючи на те, що Луї Брайль почав викладати в Паризькому національному інституті сліпих невдовзі після свого відкриття, він оприлюднив винайдену ним систему письма лише в 1829 році, тобто через п’ять років. Однак шлях до офіційного визнання шрифта Брайля був значно довшим: навіть в самому інституті його офіційно затвердили в 1854 році, через два роки після смерті автора. Проте на цьому історія не закінчилася. В 1892 році керівник Іллінойської школи для сліпих Френк Гейвен Гол винайшов першу друкарську машинку Брайля, що мала лише шість клавіш, вдосконалену в 1951 році Девідом Абрагамом, викладачем деревообробки в школі Перкінса для сліпих. Трохи пізніше почали випускати принтери для незрячих, а в 1960 році була розроблена спеціальна програма для автоматичного перекладу текстів, надрукованих різними мовами, на систему для незрячих. Для тих, хто ніколи не бачив таких книжок, хотілося б зауважити, що шрифт Брайля займає більше місця, аніж традиційний. Саме тому і книжки, надруковані цим шрифтом, значно більші, аніж їхні друковані аналоги. Сучасні книги для незрячих друкуються за принципами універсального дизайну. Це означає, що книга має не лише брайлівський текст, але й текст, надрукований збільшеним шрифтом, і навіть малюнки, адаптовані для незрячих. Саме за цим принципом надруковані чудові книжки, видані ПОГ «Соцінтел» Харківської громадської організації людей з інвалідністю «Право вибору». В 2020 році за підтримки Київської міської державної адміністрації в особі Департаменту суспільних комунікацій та з ініціативи ГО «Київський міський парламент працездатних осіб з інвалідністю» Видавництвом «САМІТ-КНИГА» (директор Іван Степурін) було надруковано дві збірки дитячих казок з дотриманням принципів універсального дизайну. Підготовку й адаптацію збірок рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, а також їх друк було здійснено ПОГ «Соцінтел» Громадської організації «Право вибору» (м. Харків, керівник – Валентина Бутенко). Це "Зіркові казки» (упорядник ГО «Київський міський парламент працездатних осіб з інвалідністю», видано за підтримки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та «Зіркові казки на дитячих долоньках», в 2-х томах (упорядник ГО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»). видавцем котрих було». В книжках зібрані та проілюстровані чудові казки українських авторів: 1. Тетяни Череп-Пероганич «Як Андрійко з козаком Мамаєм Україною мандрували»; 2. Інни Ковальчук «Оберіг»; 3. Геннадія Горового «Мамине серце»; 4. Галини Буділової «Мамин дощ» та «Велике серце маленьких мурах»; 5. Оксани Давидової «Школа для дідусів». Попри війну в Україні, ПОГ «Соцінтел» Громадської організації «Право вибору» (керівник – Валентина Бутенко) не зупиняє своєї видавничої діяльності, в першу чергу – орієнтуючись на маленьких читачів. Місяць тому ми з величезною приємністю презентували в головній бібліотеці нашої країни – Парламентській бібліотеці імені Ярослава Мудрого двотомник «Байки Харківські» Григорія Савича Сковороди, виданий ПОГ «Соцінтел». Це чудове видання, адаптоване за принципом універсального дизайну для людей з порушенням зору та присвячене 300 річчю Г. Сковороди (адаптація тексту та виготовлення макету - Лілія Сало, друк та палітурні роботи - Іван Бутенко, художник-ілюстратор Ольга Разлом). Наостанок хочеться подякувати творцям українських книжок для незрячих та побажати видавцям ПОГ «Соцінтел» Громадської організації «Право вибору» творчого натхнення, а їхнім читачам – нових книжок, надрукованих шрифтом Брайля, але з дотриманням принципів універсального дизайну. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |