Вітаю Вас Гість!
17:57 Пісня В. Петровського "Лірика війни", 12.02.23 | |
| Свою крайню пісню, написану 12 лютого цього року я викладаю саме сьогодні, в День закоханих. Тисячі закоханих молодих хлопців, цвіт української нації, сьогодні, мабуть, хотіли б сказати найтепліші слова своїм коханим. Але не скажуть. Бо за рік повномасштабної війни вони перейшли під хоругви Небесних сотень. І винний в цьому не лише диктатор-людожер сусідньої імперії а й ті, хто за рік повномасштабної російської агресії в Україні та і не спромігся надати необхідну зброю в необхідній кількості: танки, гармати, літаки, снаряди. За це зволікання (хочеться вірити, що не небажання) український народ сплатив і продовжує сплачувати страшну ціну життями своїх синів і доньок. І якщо хтось не відчуває крові на своїх руках, то це зовсім не означає, що її там немає. А наші хлопці й дівчата найдужче любили своїх батьків, коханих… І свою Батьківщину. Саме за них вони, не вагаючись, пішли на війну з агресором та платять найдорожчим – власним життям. Отже, в День закоханих пісня, навіяна думками про тих, хто зараз відсутній поруч з нами і тих, кого вони залишили, аби життя продовжувалося. Прослухати пісню можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=dB4lgHoOJCk | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |