Вітаю Вас Гість!
15:53 Відбувся перший дискусійний клуб "Конституція Пилипа Орлика та її автор" | |
| 28 серпня 2023 року Київський міський благодійний фонд «Інтеграція», спільно з ГО ВГО "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, провели Дискусійний клуб "Конституція Пилипа Орлика та її автор". Захід проходив в приміщенні та за інформаційної підтримки Центральної районної бібліотеки Голосіївського району за адресою: вулиця Юлії Здановської (колишня вулиця М. Ломоносова), 24. Пропоную вашій увазі одну з історій, представлених під час дискусійного клуба, яка стосується сина гетьмана Війська Запорізького, Григорія (Григора) Орлика. За значенням для України на французьких теренах його можна порівняти хіба що з Анною Ярославною. Однак, якщо її ім’я на слуху буквально в кожного, то ім’я та заслуги Григорія Орлика й досі практично невідомі пересічним українцям. Григорій Орлик (народився в 1702 році) був первістком в родині Пилипа Орлика та його дружини Ганни. І хрещеними його стали славетний гетьман Мазепа та дружина того самого судді Кочубея, якого згодом стратять за наказом Петра 1. Зважаючи лише на сказане вище, можна зрозуміти, що хлопчик зростав в найвишуканішому на той час товаристві і з молоком матері всмоктав любов до України. Як і інші члени родини, Григорій розділив долю батька і після невдалого прутського походу Пилипа Орлика (1711 рік) оселився у Швеції, принагідно закінчивши Лундський університет, один з найпрестижніших на той час. Військову кар’єру Орлик-молодший також розпочав у Швеції, а на початку 1730-х років перебрався до Франції, де виконував важливі дипломатичні доручення Людовіка XV в Османській та Габсбурзькій імперіях, Кримському ханстві, Швеції, Речі Посполитій. Саме Григорій Орлик розробив хитрий план, що дозволив обдурити пруських шпигунів, вчасно дістатися з Франції до Польщі, і зрештою приніс корону Польщі Станіславу Лещинському. Саме Григору належить ідея створення альянсу союзників Франції на сході, опорними точками якого мали стати Швеція, Річ Посполита, Ясна Порта і, після відновлення незалежності, також Україна. Тобто завдяки Григору Орлику на той час козаки стали суб’єктом міжнародної політики Версалю. Загальні обриси цього союзу де в чому нагадують сучасні проєкти Балто-Чорноморської дуги, яка має стати конкурентом як Москві, так і Берліну. І хоча на той час у Франції не склалося з реалізацією такого проєкту, однак ідея вільної України, яку активно просував Григорій Орлик, ще довго жила в паризьких салонах. Достатньо зауважити лише, що майже сто років по тому радники Бонапарта пропонували йому створити нову державу – Наполеоніду, що об’єднає татар та козаків, які преставлялися як дуже просунуті народи, яких неможливо порівняти з варварами-московитами. Кінцевою ж метою цього проєкту було розчленування росії і її зникнення зі світової мапи. Аналізуючи історію країни, в якій йому випала честь народитися, Григорій Орлик згодом напише: “Україна — країна, в якій проживає нація, найбільш віддана свободі, тільки й чекає на слушну нагоду, щоб скинути тиранічне ярмо Росії, під яким вона стогне. І ця революція обов’язково станеться свого часу”. (1754 рік). Саме він є автором грунтовної праці з історії України «Замітки про Україну й Козаків, про яких Європа мало що знає», що й досі зберігається в архіві французького замку Дентевіль. Григорій (Григор) Орлик був знайомий з письменником Вольтером, якому багато розповідав про історію українського народу, гетьманування Івана Мазепи та свого батька. А невдовзі побачила світ книга Вольтера «Історія Карла Х11», в якій, зокрема, йшлося про те, що «українці завжди прагнули свободи» і наводилися мотиви, які штовхнули Мазепу до переходу з-під царської протекції до зверхності шведського короля. На знак подяки знаменитий француз подарував Орлику один з примірників своєї книги в дорогій оправі з червоної шкіри. Певний час і ця книга також зберігалася в сімейному архіві Орликів в замку Дентевіль. Але яким чином українець став власником французького замку? Справа в тому, що 3 грудня 1747 року Григор Орлик одружився з Луїзою-Оленою де Брюн де Дентевіль. Їхню шлюбну грамоту підписав сам король, а весілля відбувалося в Версалі. Нині в замку Дентевіль мешкає нащадок дружини Григорія (спільних дітей подружжя не мало) маркіз Анрі де ла Віль Боже. Франція зберігає величезний документальний архів Григора Орлика – від свідоцтва про народження (чи не першої метрики, виписаної в Батурині) до його військової справи, аж до фатального поранення в бою й смерті 14 листопада 1759 року в військовому шпиталі міста Мінден (тоді – Пруссія, тепер – Північний Рейн-Вестфалія). Все дуже добре задокументовано, і можна буквально місяць за місяцем слідкувати за його пересуванням. Григорій (Григор) Орлик приймав участь у Семилітній війні та за досягнуті успіхи 25 квітня 1759 році отримав від Людовика ХV звання генерал-поручика. За заслуги перед Францією Григорій Орлик був нагороджений унікальним Орденом Святого Людовика, яких за історію Франції було випущено не більше двох десятків. Вже в середині ХХ сторіччя на території, розташованій поблизу Парижа, що належала Дентевілям-Орликам і тому називалася Орлі, був збудований один з найбільших аеропортів Франції – Орлі, який також отримав прізвище українського гетьмана та його не менш славного, хоч і значно менше відомого, нащадка. Хочемо ще раз висловити величезну подяку українському історику, доктору історичних наук. Провідному науковий співробітник Інституту історії України НАН України Тарасу Чухлібу, за грунтовні наукові дослідження означеного періоду історії, постаті гетьмана Пилипа Орлика і першої української конституції, які були використані для підготовки лекції та проведення презентації Дякуємо також історику за фахом, українському політику та громадському діячу Миколі Томенку, за грунтовний аналіз першої української конституції Пилипа Орлика, яке було використане для підготовки лекції «Конституція Пилипа Орлика та її автор". | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |