Вітаю Вас Гість!
16:59 Війна, якої могло б і не бути взагалі | |
| Війна, якої могло б і не бути взагалі. В. Б. Петровський 05 грудня 1996 року відбулася подія, що лягла ганебною плямою на світовий «ядерний клуб», безпеку й демократію в світі і одночасно стала крапкою відліку шляху до чергового геноциду в історії України – підписання сумнозвісного Будапештського меморандуму. Чи могло цього не статися? Могло. Бо французький очільник, на відміну від інших «друзів України», знайшов в собі мужність відверто запитати свого українського колегу: «Молодий чоловіче, невже ви не розумієте, що вас обдурять?» Навряд чи варто в цьому дописі докладно розвивати цю тему (я докладно писав про неї в ряді своїх публікацій), але те, що братська, в тому числі – тісна фінансова, дружба демократичного світу з імперською росією безпосередньо викохала нахабного, жорстокого й цинічного монстра, тепер, без сумніву, розуміють і колишні, а подекуди – й сьогоднішні партнери. Неможливо не відзначити значну допомогу США в сьогоднішній одноосібній боротьбі України з ненаситною імперією (хоча в першу чергу України, безумовно, завдячує за постійну й самовіддану підтримку і допомогу Великобританії, Польщі та країнам Балтії). Однак важко не помітити, що небо над Україною досі не закрите. Просто під час публікації цього допису відбувається чергова масована ракетна атака на інфраструктуру України і її цивільних громадян, яка позбавляє їх світла, води й тепла під час морозів. Чи це не є геноцид? І чи не розуміє цього демократичний клуб наших гарантів? Достатньої кількості зброї, потрібної для визволення окупованої території України, не надається. Та й ленд-ліз, підписаний ще 09 травня цього року, досі ані муркнув. Що вже казати про санкції і «танці» навколо нафти, які чомусь суттєво ніяк не послаблюють агресора. Та й окремий неросійський бізнес – не надто. Чи наші будапештські гаранти досі не зрозуміли, що лише знищення імперії, не путіна, а саме ІМПЕРІЇ, здатне гарантувати мир, не лише в Європі, а й в усьому світі? Чи переляк від того, що вони самі натворили як в Будапешті, так і після нього, досі не минув, навіть після звірств, побачених в Україні, в той час, як Україна стікає кров’ю не лише за себе, а, в першу чергу, за світову безпеку, яку своїми рішеннями й резолюціями гарантували саме ООН і європейська спільнота? Але гарантованого захисту від цивілізованого світу Україна досі так і не отримала. Невже ж весь демократичний світ слабший, ніж озвірілий від крові монстр, якого вони зростили? Якщо ж ні, тоді яка причина того, нашої держави, країни в центрі Європи, ці гарантії безпеки не стосуються? Можливо, просто ще не прийнято рішення, хто, крім імперської, «ангельської», іранської, білоруської і іншої світової Макро- чи мікро-команди буде відповідати на запитання в майбутньому трибуналі? Але відповідати доведеться. Хоча для цього, зрозуміло, спочатку необхідна капітуляція імперії, яка неможлива без взяття безпосередньо москви. «Карфаген має бути зруйнований». Іншого світ ще не винайшов. Перемога України, безумовно, буде. А її підвалини закладуть і Збройні сили України, і мільйони українських об’єднань громадян, громадських діячів і волонтерів, які на своїх плечах витягують неймовірну кількість проблем та недоопрацювань, в силу низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, починаючи з допомоги безпосередньо ЗСУ та продовжуючи вирішенням інших нагальних суспільних проблем, в тому числі – боротьбою з загрозою національної катастрофи через відсутність комплексної фахової фізичної, психологічної та соціальної реабілітації й соціалізації учасників бойових дій і цивільних громадян, що постраждали внаслідок агресії імперської росії в Україні. СЬОГОДНІ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА. ЩИРІ ВІТАННЯ І ЗЕМНИЙ УКЛІН КОЖНОМУ З НИХ ЗА ТИТАНІЧНУ ЩОДЕННУ РОБОТУ! Саме цій проблемі був присвячений круглий стіл «Фізична та психологічна реабілітація учасників бойових дій і цивільних громадян України, постраждалих від наслідків російської агресії в Україні як ключова складова забезпечення для них міжнародних стандартів комплексного безбар’єрного простору і подальшої соціалізації в суспільство", що відбувся 23 листопада 2022 року в Національній інформаційній агенції «Укрінформ», ініційований громадським омбудсменом України, ГО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», Громадською радою при КМДА і її Комітетом з питань охорони здоров’я та соціального захисту, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій і Київським форумом волонтерів. В публікації від 25 листопада ц.р. я докладно висвітлював перебіг подій під час круглого столу. На завершення ж цієї публікації хочу запропонувати вашій увазі резолюцію круглого столу, з оголошення якої розпочнеться пленарна робота Другого Київського форуму волонтерів, який відбудеться 08 грудня 2022 року в місті Києві. Резолюція засідання «круглого столу» на тему: «ФІЗИЧНА ТА ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ І ЦИВІЛЬНИХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД НАСЛІДКІВ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ В УКРАЇНІ ЯК КЛЮЧОВА СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ НИХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ КОМПЛЕКСНОГО БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ І ПОДАЛЬШОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВО". (м. Київ, 23 листопада 2022) Схвалюючи ініціативу Громадської ради при Київській міській державній адміністрації, а саме Комітету з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій, Організаційного комітету Київського форуму волонтерів «Єднаймося заради перемоги» стосовно широкого громадського обговорення проблем фізичної, психологічної, соціальної реабілітації учасників бойових дій і цивільних громадян, що постраждали від російської агресії на території України і їх подальшої соціалізації , Стверджуємо що реабілітація - це процес, метою якого є запобігання інвалідності під час лікування захворювань і допомога хворому у досягненні максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності, на яку він буде здатний в межах існуючого захворювання, або травми. Завдяки реабілітації людина адаптується до нових, пов’язаних з тією чи іншою патологією реалій, вчиться жити в цих умовах, заробляти гроші, змінюючи у разі необхідності професію і в кінцевому результаті сплачуючи державі податки, отже, збагачуючи її. Таким чином, вкладені в реабілітацію гроші повертаються значним прибутком. Реалізація цієї проблеми вимагає подальшого вдосконалення в державі системи соціальної та професійної реабілітації учасників бойових дій і цивільних громадян, що постраждали від російської агресії на території України. Визнаючи проблему фізичної, психологічної, соціальної реабілітації учасників бойових дій і цивільних громадян, що постраждали від російської агресії на території України і їх подальшої соціалізації надзвичайно важливою і актуальною, Обговоривши її в ході плідної конструктивної дискусії, виявили ряд проблемних питань. Зокрема недостатню комунікацію та координацію дій як між структурами відповідальними за напрямок, так і з громадськістю, волонтерами та науковцями, Вважаємо за необхідне наголосити на необхідності здійснення державою наступних кроків: 1. Законодавчо визнати психологічне травмування , що виникло внаслідок російської агресії збройної в Україну, як учасників бойових дій, так і цивільних громадян, трагедією національного масштабу. 2. Звернутися до країн світового співтовариства з вимогою визнати злочини проти людяності, здійсненні Росією на території України з 2014 року психологічною і соціальною трагедією не лише загально-національного, а й міжнародного масштабу і, за підсумками угоди про капітуляцію Росії, зобов’язати її відшкодувати Україні не лише збитки, нанесені військовими діями Росії, але і кошти для здійснення фізичної, психологічної, соціальної реабілітації і соціалізації учасників бойових дій, захисників України і цивільних громадян, що постраждали внаслідок окупації та збройної агресії, якої вони зазнали. 3. Забезпечити розробку та впровадження комплексних реабілітаційних програм, залучення до їх реалізації як коштів державного бюджету, так і фінансової допомоги від міжнародного співтовариства. 4. Забезпечити розробку і законодавчу легітимізацію механізмів інформування, співпраці, координації та консолідації зусиль у здійсненні фізичної, психологічної, соціальної реабілітації і соціалізації учасників бойових дій і цивільних громадян органами виконавчої влади і громадянського суспільства, в тому числі з урахуванням можливостей волонтерського руху в Україні та міжнародного співтовариства, можливо шляхом створення єдиного координаційного центру. 5. Вдосконалити мережу медичних установ, лікарень, спеціалізованих центрів, профільних закладів, з забезпеченням їх новітнім якісним обладнанням, для надання ними реабілітаційних послуг як учасникам бойових дій, так і цивільним громадянам, з метою забезпечення ефективного оперативного втручання і післяопераційного лікування й відновлення. 6. Надати фінансову підтримку існуючої мережі та перспективних проектів протезно-ортопедичних установ в Україні для здійснення модернізації обладнання і залучення передових технологій, та створення вітчизняних конкурентоздатних, за нормами міжнародних стандартів, протезно-ортопедичних виробів, необхідних для потреб учасників бойових дій і цивільних громадян, постраждалих від військових дій в Україні чи травмованих в подальшому, за наслідками ведення військових дій в на території країни. 7. Зважаючи на неприпустимість ігнорування вже існуючої матеріальної бази, досвідчений кадровий склад та напрацьовані роками методики, максимально сприяти залученню санаторно-курортних установ профспілок до лікування, оздоровлення і реабілітації учасників бойових дій і цивільних громадян постраждалих від російської агресії. 8. Залучити до реалізації програм з фізичної, психологічної, соціальної реабілітації і соціалізації учасників бойових дій і цивільних громадян, що постраждали внаслідок окупації та збройної агресії, на безоплатній основі спортивні зали та майданчики, підприємств, організацій та установ. 9. Розробити механізми забезпечення і сприяння органами центральної і місцевої влади повномасштабного залучення суб’єктів громадянського суспільства і через них – міжнародної, наукової, кадрової і фінансової підтримки для комплексної психологічної реабілітації в Україні. 10. Забезпечити учасникам бойових дій з інвалідністю адекватної, не дискримінаційної, збалансованої, порівняно з доходами інших верств суспільства й галузей економіки і суспільно-політичної сфери, соціальних виплат та надання гуманітарних, освітніх культурно-мистецьких, спортивних і творчих можливостей для їхньої реабілітації та соціалізації. 11. Створити учасникам бойових дій з інвалідністю умови для їх працевлаштування, самореалізації і гідної оплати праці, без порушення особистих прав та свобод, як з боку роботодавців, так і з боку чинного законодавства України. 12. Забезпечити учасникам бойових дій і цивільним громадянам України умови для духовної реабілітації, інтеграції і соціалізації в суспільство через фізичну, соціальну і, в першу чергу, психологічну реабілітацію з метою морально-психологічної стабілізації та оздоровлення суспільства. 13. Забезпечити розбудову в Україні комплексного безбар’єрного простору на засадах універсального дизайну і розумного пристосування і для осіб з інвалідністю, і для фізично здорових громадян, як фізичної, правової, інформаційної, матеріальної, так і духовної доступності, душевної гармонії. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |