Вітаю Вас Гість!
Середа, 12.08.2020, 00:59
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Наше опитування

Яким проблемам інвалідів слід приділити увагу на нашому сайті
Всього відповідей: 123

Пошук

Архів записів

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2019 » Листопад » 30 » За підсумками фінальної частини Фестивалю "Неспокій серця"
01:18
За підсумками фінальної частини Фестивалю "Неспокій серця"
Запитайте в будь-якого організатора фестивалю творчості або іншого подібного заходу: «Що є найважчим?» І, я певна, він (тобто організатор), не замислюючись, відповість: «Хвилина розставання». Так, дійсно, за ті кілька днів, поки триває захід, його учасники стають для тебе настільки рідними, що ти не уявляєш без них свого життя. Фестиваль відлунав, між днем його завершенням і сьогоденням пролягає вервечка днів, що стає дедалі довшою, а життя потроху повертається у звичне русло, береги якого розцвічені теплими та яскравими спогадами. Так було, є і буде в подальшому.
Але настає день, коли хочеться згадати, як все проходило, подумки повернувшись до тих важких, але таких прекрасних днів. Отже, наш Всеукраїнський (відкритий) фестиваль творчості людей з інвалідністю «Неспокій серця» в цьому році відсвяткував свій перший маленький ювілей – п’ятиріччя. Створюючи його концепцію, ми дуже хотіли, аби він відрізнявся від інших подібних заходів і, як на мою думку, нам це вдалося.
Чому? Ну, по-перше, на початках участь в ньому номінантів є, так би мовити, віртуальною. Тобто члени журі не мандрують Україною, як Бременські музики, щоденно розглядаючи кандидатури учасників в нових містах нашої держави. Ні, все значно простіше: заявки подаються із застосуванням сучасних засобів комунікації, серед яких найнадійнішим й донині є пошта. Далі відбувається копітка, але необхідна робота: реєстрація отриманих листів, розподіл учасників по номінаціях (систематизація отриманої інформації). І, нарешті, вже систематизована інформація надходить на розгляд до членів журі. Обов’язковою умовою участі є наявність відеозапису, аби члени журі на власні очі могли пересвідчитися, що саме номінант, а не хто-небудь інший, має належні вміння і якості, які дозволяють йому сподіватися на перемогу. Відбір переможців визначається рейтинговим голосуванням, тобто перемагає той, за кого подана найбільша кількість голосів членів журі. Це робить процес неупередженим і непередбачуваним, а від того – ще більш цікавим.
Далі – найприємніша частина, а саме запрошення переможців на фінальну частину Фестивалю. А вже потім – вирішення організаційних питань: де провести захід, і чому саме тут, а не в іншому місці, де розмістити і чим нагодувати, як зустріти, як організувати волонтерів і скільки їх має бути, та інші побутові, можливо – приземлені, але надважливі питання, які потребують нагального вирішення.
І от нарешті настає день відкриття фінальної частини Всеукраїнського фестивалю творчості людей з інвалідністю «Неспокій серця». А це гала-концерт і нагородження переможців. Цього року склад переможців зірковий, як ніколи. Чи, може, це мені здається? Так, багато часу і сил відбирають нагальні клопоти, але, без перебільшення, в ці дні домінуючим почуттям є почуття гордості за людей, які, попри певні обмеження за станом здоров’я, досягають справжніх висот.
Хочеться згадати всіх, хто вразив своїм мистецтвом, не забувши жодної зірки, яка сяяла на фестивальному небосхилі. Це і самобутній хоровий колектив «Консонанс», який, власне кажучи, відкрив фінальну частину Фестивалю Гімном України, і блискучий дует «Джаз у темряві» (Іван Мохій та Геннадій Суменков), і віртуоз гри на губній гармошці Сергій Ковальов, і наймолодша учасниця нашого заходу, Аріна Киркач, якій лише 4 роки. Всі вони з блиском представляли на нашому фестивалі місто Харків.
Здавалося, навіть повітря іскриться навколо учасників запального гурту «Карпатські зорі» (соліст Юрій Паучек) з Чернівецької області, і глядачі хором підспівували їм. Думаю, в залі не знайшлося жодної жінки, яка б не захотіла хоча б доторкнутися до елегантного білого пальто, зв’язаного Наталією Олексіївною Лобач (Харківська область) за розробленою нею інноваційною технологією «на вилці».
Не вірилося, що чудові ікони, вишиті бісером (автор Іван Михайлович Вінців, Львівська область), прикраси, зроблені з бісеру (автори Тетяна Франц та Олена Родіонова з міста Львова), одяг, з любов’ю вив’язаний Тетяною Комарницькою (м. Одеса) – все це витвори людських рук та таланту. Всі ці вироби можна було подивитися на пересувних виставках, розгорнутих їх авторами в місцях проведення заходу.
Насмішили і заставили замислитися виступи театрального колективу «Тамі» (керівник Алла Антонюк) з Луцька, який є давнім другом нашого Фестивалю, а також керівника Театрально-концертної студії інвалідів «Добробут та злагода», який в далекому 2010 році став першим переможцем першого фестивалю «Неспокій серця» в номінації «Театральне мистецтво та мистецтво слова». Саме в жанрі «Мистецтво слова» здобули заслужені лаври Віктор Волошин і Ганна Найдук (м. Хмельницький), а також Ярослава Потеляхіна. І це не дивно, адже кожен з виконавців зумів знайти свою неповторну інтонацію, яка, ніби чарівним ключем, відчинила серця присутніх.
В холодний і похмурий осінній день глядачів зігріла молдавська пісня у виконанні чарівної Лілії Краснової з Одеси і зворушили пісні Валентини Голуб з Хмельницького. Вдруге переможцем Фестивалю стала Наталка Кащенко (Київська область), талановитий й самобутній автор-виконавець пісень. Хотілося б згадати Олега Заграничного з Волинської області, який отримав досить високу оцінку членів журі.
Хотілося б відзначити дуже цікаві фотографії Михайла Йосиповича Міляна (Донецька область). Досі ми знали пана Михайла як автора віршів, але, як виявляється, талановита людина дійсно талановита в усьому.
Традиційно на кожному фестивалі дуже велика кількість заявок подається в номінації «Літературна творчість». І, можете мені повірити, обрати переможців надзвичайно важко, адже практично кожен твір, поданий на розгляд суворого журі, містить власну цікавинку. Тож я обмежуся тим, що назву цьогорічних переможців та дипломантів. Алла Диба (Гоцик) з Києва, Іван та Наталія Котовичі, Євген Познанський, Валентина Врублевська, Ольга Тютюникова… Ми вдячні вам за участь в Фестивалі «Неспокій серця» і сподіваємося на нові зустрічі.
Починаючи з першого Фестивалю, його добрим другом є Львівська бібліотека Українського товариства сліпих. В цьому році вона представила на розгляд журі наукову роботу творчого тандему «ПіПа» (Степан Підлужний та Світлана Палюшок), присвячену історії Львівської бібліотеці, надруковану як шрифтом Брайля, так і плоско друком.
Шкода, що за станом здоров’я не змогли бути присутніми на фінальній частині Фестивалю поетеса Галина Іванівна Шпудейко з Кропивницького, яку члени журі назвали найяскравішим відкриттям літературних номінацій, яскравий прозаїк Тетяна Василівна Гладиш з Херсонської області, а також Людмила Василівна Шостацька з Хмельницького. Дуже не вистачало талановитих поетес Ніни Миколаївни Габінської та Марії Андріївни Фоміної. З об’єктивних причин не приїхали художниця Наталія Логінова з Черкаської області і виконавиця українських пісень Людмила Володимирівна Коржина.
Хочу сказати всім, хто з тих чи інших причин не став гостем фінальної частини фестивалю творчості людей з інвалідністю «Неспокій серця» лише одне: цей фестиваль – не останній, ми очікуємо на ваші заявки і, в разі відповідного рішення журі, будемо раді оголосити вас переможцями.
І ще одне. Всеукраїнський (відкритий) фестиваль творчості людей з інвалідністю «Неспокій серця» не зміг би відбутися, якби не надзвичайно широке коло його друзів. Поет і прозаїк Геннадій Горовий (який, до речі, був переможцем двох перших фестивалів), письменник і видавець Іван Малкович, поет і прозаїк Сергій Батурин, поетеса Вікторія Осташ, автор і виконавець пісень Юрій Чайка та всі інші, перелік яких зайняв би надто багато місця – всі ви додали нашому Фестивалю нові фарби, кожен свою. І без вас він був би значно біднішим. Окремо хотілося б висловити щиру подяку Богдану Станіславовичу Назаренку за допомогу, надану в організації транспортного обслуговування учасників заходу.
Очікувано, але зовсім непомітно Фестиваль добіг свого кінця. Відлунали останні оплески. Храм мистецтв, побудований спільними зусиллями його учасників, спорожнів, і лише луна ще перегукується під його стелею. Фестиваль закінчився. Хай живе новий Фестиваль! Ну що, друзі, місце та час зустрічі змінити не можна: Київ, фінальна частина Фестивалю «Неспокій серця», два роки по тому!
Голова Виконкому Оргкомітету Фестивалю, Світлана Петровська
Переглядів: 150 | Додав: vuppi | Теги: фінальна частина, Фестиваль Неспокій серця, ГО ВГО ВППІ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: